Як боротися з попелицею
Попелиці висмоктують сік з листків і пагонів, що призводить до їхнього скручування та засихання. Як наслідок — рослина дуже погано розвивається, і ми втрачаємо чималеньку частину врожаю.
Небезпечна попелиця й тим, що її солодкуваті виділення привертають дріжджові і грибкові мікроорганізми, які утворюють на поверхні листка білуватий або чорний наліт, а ще шкідник розповсюджує віруси. Позбутися цих комах практично неможливо: у них є невтомні захисники — мурашки (забирають самиць на зиму в мурашники, а навесні доставляють на дерева), що харчуються виділеннями попелиці.
Фото: diy.obi.ru
Крім того, попелиці за допомогою вітру можуть долати відстань до 25 км. Якщо ж зважити, що за сезон попелиця дає близько десяти поколінь потомства, то перспективи окреслюються зовсім не райдужні.
Природні вороги
У попелиці є багато природних ворогів: божі корівки, щипавки, жужелиці, хижі клопи. Тому рекомендується висаджувати зонтичні рослини (моркву, кріп, фенхель, петрушку тощо), щоб привернути природних знищувачів шкідника. Є рослини, запах яких його відлякує. Це лаванда або герань від зеленої попелиці, чебрець захистить бобові від чорної попелиці.
Фото: yaskravaklumba.com.ua
Допоможуть рослини і у вигляді трав’яних настоїв: з часнику, деревію, полину, пижми, тютюнового пилу, гіркого перцю, кульбаби, чистотілу, цибулі, бадилля томатів або картоплі, гірчиці тощо. Добре використовувати проти попелиці попіл, який ще є і добривом. А от рясний полив рідким добривом з кропиви іноді дозволяє вигнати шкідника за кілька днів.
Агротехнічні прийоми
Боротися з попелицею допоможе видалення після збирання культури залишків і бур’янистих її родичів; глибоке перекопування ґрунту восени; додержання сівозміни; ранні строки висівання культур; використання ранньостиглих і стійких до шкідника сортів і гібридів; раціональне живлення і регулярне зрошування рослин; позакореневе підживлення 0,1 % витяжкою суперфосфату з 0,5 % розчином хлористого калію з розрахунку 6 л розчину на 10 м2.
Зі звичайних літніх профілактичних заходів захисту саду від шкідників рекомендується постійне вирізання і знищення сучків, жируючих пагонів, прикореневої порослі, на якій влітку живуть попелиці, а потім зимують її яйця. Подеколи буває достатньо змити колонію попелиць із рослини сильним струменем води — якщо вона, звичайно поодинока.
Для захисту дерев від мурах (і, відповідно, від попелиць) використовують так звані «механістичні» методи. Це можуть бути перешкоди з фольги, коли її закріплюють на стовбурі дерева у вигляді «спіднички» з гострим краєм, через який мураху перелізти не можуть.
Фото: supersadovnik.ru
Убезпечити дерево можуть і клейкі або ловчі пояси, намотані й закріплених на стовбурах; пояси з нанесеним на них клеєм, який довго не висихає й є стійким до вологості. Розміщують такі пастки на стовбурі дерева на висоті 60–80 см на початку жовтня, у лютому — березні пояс міняють на новий. В останні роки у продажу з’явились і спеціальні клеї, які можна нанести просто на стовбур дерева чи на гілку куща у формі замкненого кола, і він затримуватиме комах.
Хімічні засоби боротьби
Як би ми не ставилися до них, це — найефективніший на сьогодні засіб боротьби з попелицею. Найчастіше (і навесні, і влітку, і восени) використовують різні інсектициди з додаванням мила або порошку.
Фото: yaskravaklumba.com.ua
Але пестициди широкого спектру дії є вже малоефективними через високий ступінь резистентності попелиці до фосфорорганічних і перітроідних інсектицидів. Використовуючи багато років ці отрути, люди «вивели» види попелиць, стійких до них. Щоб шкідники не «звикали» до хімікату, краще чергувати препарати.