Анна Сагайдачна: «Кіно – це перш за все великі гроші»
Випадкова головна роль
Молода, але вже достатньо відома кіноакторка Анна Сагайдачна – наша землячка. Вона родом із Краснограда. Сьогодні дівчина дуже затребувана у вітчизняних та й закордонних режисерів. Знялася вже у понад 30 серіалах та кінострічках. Цього року очікується вихід як мінімум трьох кінопроектів за участю цієї ніжної білявки. А ще буквально десять років тому вона нічого не знала про акторську справу.
Захоплення лицедійством як такого в неї не було, зізнається Анна. Адже у її рідному містечку театрів чи кінозалів не було. Уся творчість дівчини виливалася хіба що у шкільних постановках, гуртках, музичній школі. Саме захоплення музикою налаштовувало її після школи вступати на навчання до музичного закладу. Та одна поїздка за компанію з подругою до театрального вишу Харкова змінила плани. І Анна вирішила спробувати себе в акторській справі, однак, не в обласному центрі, а вже у столиці. Там вона навчалася на театральному факультеті Київського національного університету культури і мистецтв. Одного вишу їй здалося замало, і по закінченні трьох курсів ще паралельно вступила до Київського національного університету імені І К. Карпенка-Карого.
Саме з Києва і навчання почався відлік її професійної творчості. Бо, як зізнається сама акторка, до цього вона жодного разу не ходила до театру. Тоді, коли її київські одногрупники були обізнані у місцевому театрально-акторському середовищі, дівчина із маленького містечка добре знала тільки тих, кого бачила вдома по телевізору. Минув час, і з багатьма кіно– і театральними зірками Анна зіграла в одній стрічці. Як от з Адою Роговцевою чи нині покійним Віталієм Лінецьким. Вдалося Анні попрацювати і із закордонними зірками. У 2015-му знімалася у французькому фільмі «Сьоріз» (реж. Жером Енріко), але фільм не вийшов в український прокат. У Ані була другорядна роль, а от головну зіграла Зоі Аджані – племінниця великої французької акторки Ізабель Аджані.
– Мені щастить з партнерами, як вітчизняними, так і закордонними, – говорить Анна Сагайдачна й згадує свою першу головну роль у режисерки Оксани Байрак.
Це був чотирисерійний фільм «Поділися щастям своїм». У ньому молода артистка зіграла з такими відомими акторами, як Максим Дрозд, Регіна Мянник, Катерина Решетнікова, Ілля Любімов.
– Вчилася на театральну актрису, а кіноакторкою стала безпосередньо на знімальному майданчику, – каже Анна.
Сьогодні нашу землячку можна побачити в понад 30 серіалах. Це і другорядні ролі, епізодичні, а також і головні. Зі слів Анни, вона найбільше пишається своєю роботою в серіалі «Червона королева», за яку, до речі, минулого року була номінована вНаціональній телевізійній премії-конкурсі Телетріумф 2016.
До речі, головну роль манекенниці Марини Дунаєвої, яка принесла Анні успіх, вона отримала випадково.
– Першочергово на цю роль не розглядали українку, і місце мало дістатися московській актрисі, – розповідає Анна. – Я ж на проби головної героїні потрапила випадково, бо прийшла пробуватися на епізод. Так вийшло, що режисер і оператор запропонували записати дубль ще й на головну роль. Мені дали півгодини на підготовку тексту Марини Дунаєвої під час її допиту. І так вийшло, що з першого дубля вдалося зняти цю драматичну сцену. Режисер та оператор мовчали вражені і лише схвально кивали головами, і це, мабуть, найбільша похвала грі актора.
Після Ані режисер Альона Семьонова більш нікого не розглядала на роль Марини Дунаєвої.
Тендітний стрибок з мосту
Анна Сагайдачна розповіла, як знімалася одна з найважчих та найефектніших сцен у «Червоній королеві» – драматичний стрибок із мосту Марини Дунаєвої. Про те, що її героїня покінчить з життям, стрибаючи з мосту у воду, акторку не попередили. Режисери говорили, що в принципі для цього є дублерка, але тоді красивих, ефектних крупних кадрів не вийде. От якби Аня згодилася… Спочатку молоду актрису вмовили стати на поручні мосту, а потім і власне на сам стрибок. Звичайно, Анна мала страхувальні троси, невидимі для глядачів, а внизу на неї чекала надувна спеціальна подушка. На трюк наша землячка погодилася лише за умови, що все вдасться зняти одним дублем і їй не доведеться повторювати це випробування для нервів. Так і сталося.
– Мені навіть на мить здалося, що я втратила свідомість, бо сам момент стрибка не пам’ятаю, – ділиться Анна. – Пригадую лише, як ішов відлік: три, два, один і… Було важко, адже, якщо б я стрибнула раніше або пізніше – знімали б дубль, що мені було не вигідно. Але все вдалося. Трюк знімали півдня на Устьїнському мості через Москва-ріку. Після цього Аня, зрозумівши, що боїться висоти, вирішила боротися зі страхом і зайнялася скелелазінням.
Кадр з фільму "Червона королева"
До речі, це було не перше подібне випробування для молодої артистки. Раніше, під час зйомок серіалу «Останній яничар», дівчина долала ще один свій страх. Режисер раптово вирішив, що було б непогано, аби героїня Анни пронеслася галопом на коні через поле. До цього моменту дівчина ніколи не сиділа у сідлі. Добре, що нестися таким чином потрібно було разом із партнером. Страшно, але наважилася на сцену, після якої Анні було важко ходити ще два дні. Після цього випадку вона пішла долати свій страх верхової їзди на іподром. Артистка ще боїться змій, але запевнила: якщо потрібно буде зніматися із ними, доведеться перебороти і цей страх.
Кадр із серіалу "Останній яничар"
– Чим більш актор універсальний, тим цікавіший він для режисерів. Бо завжди цінується те, що актор робить сам, – переконана Анна Сагайдачна.
– У деяких акторів складається амплуа – коли вони грають із серіалу в серіалі, скажімо, тільки негативні ролі. У мене навпаки – позитивні героїні, які постійно плачуть, страждають, переживають усі біди, і тому я хочу зіграти негативну роль. Я щаслива, що сьогодні за мною не закріпилося жодне амплуа й мене розглядають на різні ролі, як позитивні, так і неоднозначні, скажімо, якоїсь спокусниці тощо, – каже Анна Сагайдачна.
Вона готова до будь-яких ролей, однак відкидає непристойні пропозиції. Було, Анні пропонували знятися у сцені, де потрібно лежати голою у домовині. Автори цієї ідеї пропонували потрійний гонорар, але дівчина відмовилася.
Кадр із фільму "40, або Геометрія почуттів"
Великі гроші – якісне кіно
Анна Сагайдачна, яка має досвід роботи як в Україні, так і за кордоном, може порівняти різні кіноіндустрії й дати свою оцінку. За її словами, вітчизняне та закордонне кіно відрізняється не стільки професіоналізмом, скільки, насамперед, фінансуванням.
– У нас немає таких бюджетів. Кіно – це перш за все великі фінанси. В Україні гроші дуже сильно економляться і це зрозуміло, бо сьогодні є більш важливі справи у державі, – каже акторка.
Для розуміння масштабів вона навела за приклад бюджет однієї серії якісного, з високими рейтингами серіалу, як от популярний «Нюхач» чи «Червона королева». Вартість лише однієї такої серії сягає біля 250–300 тис. доларів! В Україні виділяти такі бюджети важко. Від цього і страждає якість кінопродукту.
Разом із тим, каже Анна, український кінопроцес трохи пожвавився. Телеканали починають знімати власні серіали. А актори, які раніше не мали роботи, тепер завантажені.
– Уся акторська база Києва задіяна, ба більше – директори з кастингу їздять по регіонах – в Одесу, Дніпропетровськ, Харків – у пошуках нових облич. Такого ніколи не було, і це чудово, – говорить Анна.
Уже цього року один із популярних українських телеканалів покаже чотирисерійний фільм «Не можу забути тебе», де головну роль лікаря-травматолога гратиме Анна Сагайдачна. Її шанувальники також очікують виходу серіалу «Контакт», де акторка зіграє лейтенанта поліції Дар’ю Бєліньку.
Це успішні проекти, які користуються популярністю у глядача, б’ють рейтинги. І велика удача для актора – бути причетним до них. Та не тільки удача важлива у цій справі, а головне – велика праця над собою. Адже Анна починала як аніматор, вела розважальні заходи для діток, грала фей, потім вела весілля, знімалася у рекламі, здобувала досвід. І не зупинялася – бігала на кастинги, поки одного разу їй не запропонували ту саму омріяну роль у кіно. І здається, що навіть якщо зараз у неї не буде ролей, вона все одно не зупиниться і піде працювати далі.
– Я завжди намагалася дуже чесно добиватися того, до чого йшла. Без допомоги рідних, без стороннього впливу. І тому, що маю зараз, передувала колосальна і чесна праця. І ця праця ніколи не закінчується. Варто зупинитися, перестати вкладатися в себе – і успіху можна не чекати, – говорить Анна Сагайдачна.
Досье:
Анна Сагайдачна, 27 років, місце народження – м. Красноград.
Ріст: 165 см, вага – 46 кг, розмір взуття – 37.
Захоплюється скелелазінням, танцями і співом.
Вміє битися на шпагах, їздити на конях.
Незаміжня, але зустрічається.
Улюблені актриси: Меріл Стріп, Ада Роговцева.
Роботи в кіно: «Червона королева», «Останній яничар», «Жіночий лікар», «Поділися своїм щастям», «Ластівчине гніздо» та ін.
Тетяна ВАСИЛЕЦЬ, власний кореспондент