Чи захлесне Україну телефонний тероризм?
Саме після «дніпропетровських вибухів», коли терористична атака, що приголомшила пасажирів трамвая першого маршруту, понівечила людей, кожний зрозумів: тероризм не має кордонів чи релігійної ознаки, він поруч.
Та після справжніх терактів всією країною прокотилася хвиля телефонного тероризму. Жартівники в різних містах почали повідомляти про закладені вибухові пристрої. То що таке телефонний тероризм: злі жарти чи реакція психічно неврівноважених людей?
За жарти – на нари
Лише в цьому році до телефонно-диспетчерських пунктів органів внутрішніх справ Харківщини надійшли 12 телефонних повідомлень про хибне мінування. Телефонні жартівники «мінували» Палац Спорту, аеропорт «Харків», школу № 71, розважальний центр «Арізона», супермаркети «Восторг» і «Класс», Південний вокзал, автовокзал у Валках, станцію метро «Історичний музей», «Турбоатом», Харківський цирк. Проти дев’ятьох осіб, які розважалися в такий спосіб, правоохоронці порушили кримінальні справи, дві з них вже розглядаються в суді.
– Пік дзвінків припав на травневі свята, коли протягом тижня, а саме 6, 9, 10 та 12 травня, було зафіксовано чотири неправдиві повідомлення про мінування громадських місць... Порушено кримінальні справи за статтею 259 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність у вигляді до семи років позбавлення волі, – повідомив начальник відділу Харківської обласної прокуратури Володимир Лимар.
Він також зазначив, що у семи з дев’яти кримінальних справ зловмисників виявлено. Технічні можливості служб, які займаються такими справами, дозволяють у більшості випадків виявляти телефонних хуліганів.
Окрім ув’язнення за телефонні витівки правопорушники заплатять чималий штраф (до 17 тис. грн) – треба ж покрити збитки служб швидкого реагування, понесені через хибний виклик. А збитки чималі: шкода в деяких випадках перевищує 10 тис. грн.
– Для перевірки інформації, яка надходить від таких жартівників, витрачається не тільки час працівників міліції, Служби безпеки України, Міністерства надзвичайних ситуацій, швидкої медичної допомоги, а й чималі державні кошти. До речі, жартівникам доведеться оплачувати всі витрати на викриття хибних дзвінків, виїзди цілої бригади з представників правоохоронних органів та інших відомств, – прокоментував ситуацію заступник начальника – начальник кримінальної міліції ГУМВС України в Харківській області, полковник міліції Ігор Сенчук.
Кількість повідомлень про хибні мінування зростає
Статистика телефонного тероризму за останні роки не тішить: кількість повідомлень про хибні мінування зростає.
За інформацією Служби безпеки України, у 2009 році було зафіксовано 125 телефонних дзвінків з повідомленням терористичного характеру, у 2010‑му їхня кількість уже становила 151, у минулому році диспетчерські пункти правоохоронних органів зафіксували 183 аноніми, які телефоном повідомляли про закладені міни.
Протягом 2011 року правоохоронними органами було порушено 45 кримінальних справ за ст. 259 «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності» Кримінального кодексу України, що на 32 % більше, ніж у 2010‑му. По гарячому сліду вдалося встановити особи 111‑ти хуліганів.
Вибухонебезпечні жарти стосувалися: замінування навчальних закладів – 35 повідомлень; торговельних центрів і закладів громадського харчування – 32; культурно-розважальних комплексів – 9; житлових будинків і громадських місць – 30; пасажирських вокзалів і станцій – 26; банківських установ і підприємств – 10; державних установ – 29.
За статистичними даними, більшість псевдотерористів – чоловіки, вони телефонували у 83 % випадків; 17 % залишилося за жартами представниць слабкої статі. Серед виявлених минулого року «жартівників»: 18 % – особи віком до 16 років; 19 % – від 16 до 25 років, 53 % – від 25 до 50 років, 10 % – особи, старші за 50 років.
Головні «жартівники» – підлітки та божевільні
Експерти СБУ повідомили, що найчастіше телефонними злочинцями стають школярі або психічно неврівноважені особи. Серед харківських телефонних терористів – школяр, чоловік, що проходить лікування у психіатра, та пенсіонер.
Травневий пік телефонного тероризму у прокуратурі пояснюють тим, що люди загуляли та перебрали оковитої:
– Були свята, люди вживали спиртні напої – цей фактор і обумовив такі дзвінки... Причинами цих явищ, окрім стану алкогольного сп’яніння, є почуття безкарності, а також намір перешкодити нормальній роботі транспорту, – зазначив начальник відділу обласної прокуратури Володимир Лимар.
Водночас він зауважив, що справжні теракти, зокрема останні, які трапились у Дніпропетровську, змогли стати психологічним фактором, який призвів до збільшеня випадків телефонного тероризму.
У Раді безпеки та оборони України зазначають, що телефонний тероризм може стати суттєвою перешкодою під час проведення матчів чемпіонату Європи з футболу. Секретар РНБО Андрій Клюєв заявив, що ще недостатньо опрацьовано питання забезпечення безпеки у фан-зонах у приймаючих містах. Залишається проблемою недостатня оснащеність транспортної інфраструктури системами відеоспостереження, не вистачає кінологічних підрозділів.
– Не виключена поява провокацій і помилкових анонімних повідомлень про можливі теракти, які відволікатимуть силові структури від виконання основних завдань, – сказав він.
Крім того, секретар РНБО зазначив, що в зв’язку із загрозою припливу до країни радикально налаштованих футбольних уболівальників правоохоронці разом з Інтерполом та іноземними правоохоронними органами вживають заходів з обмеження прибуття таких осіб.
– До початку чемпіонату Європи з футболу необхідно приділити особливу увагу зазначеним проблемам, – підкреслив Андрій Клюєв.
А в обласній прокуратурі стверджують, що припиняти матчі на «Металісті» та евакуйовувати глядачів не доведеться.
– Усі служби Харківської області готові до таких повідомлень, і особи, які такі заяви (дзвінки) здійснять, притягуватимуться до кримінальної відповідальності. Я вважаю, що під час матчів футбольного чемпіонату таких повідомлень не буде, і люди розумітимуть свою відповідальність за такі дії, – сказав начальник відділу обласної прокуратури Володимир Лимар.
Післямова
Теракти вже не так уже когось і дивують. Їх здійснюють у цілковито мирних країнах, вони перетворюються на буденність. Суспільство дедалі більше зневірюється в «офіційних версіях» терактів. Люди на роботі, вдома, у товариській компанії дедалі частіше припускають, що теракти (як справжні, так і вдавані) є частиною певної інформаційної війни – її важкою артилерією. Виникає враження, що відбувається боротьба за суспільну думку, адже хто створює психологічний настрій суспільства, той може ним керувати й мати над ним владу.
Коментар психолога
Що являють собою люди, які вчиняють терористичні акти, з точки зору психології? Які психологічні мотиви дій терористів – як справжніх, так і «телефонних»? Наскільки випадки терактів сприяють виникненню різних фобій у людей? На ці запитання «СК» відповіла психолог Оксана Лисянська.
– У світогляді подібних осіб найчастіше формується якась місія, так званий священний шлях, яким вони досягають свого головного призначення. Це протест, просто бунт проти влади – але не конкретної, що панує в державі, а проти влади як такої, людей, яких вони бачать як агресорів. І не важливо, чи це політики, школа і весь педагогічний персонал, населення як таке, навіть знайомі й рідні. Таким чином відбувається ідентифікація з агресором, тобто, наявність ідей типу: «якщо я сам буду агресором, то не стану об’єктом агресії». У психіці виникає зміщення меж добра і зла, в окремих випадках наявність апокаліптичних переживань і фантазій у поєднанні з ідеями месіанства, особливо якщо все це поєднується з релігійним «обрамленням» ідей боротьби, помсти або відплати.
Так чи інакше, це результат унутрішнього конфлікту, пов’язаний зі стиранням реальності та фантазій, нестійким розумінням добра і зла.
Усе починається з малого: бажання зателефонувати у школу і зірвати урок, відчувши себе при цьому великим і значущим, далі – конкретна дія, і як наслідок такі люди отримують дуже значущу для них порцію адреналіну. Звичайно, бажання терору як такого зароджується в дитинстві. Звичайно, серед таких людей є такі, що дійсно страждають на психічні порушення і різні захворювання (травми головного мозку, інфекції, інтоксикації, психотравми, вроджена неповноцінність нервової системи, викликана факторами спадковості, родової травми).
Але найзначущим є те, з якою силою виникає паніка і страх у людей, котрі пережили терор. Це призводить до стресу, який викликає фобії і психотравми. Тим більше – у нашого знервованого населення.
Юрій Борщ, матеріал з газети "Слобідський край" №66 від 02.06.2012