Від Різдва Христового. Чому Новий рік святкують саме 1 січня

13.01.2015 14:02 Культура
biblp2mail11.blogspot.com biblp2mail11.blogspot.com
1 січня виповнилося 315 років з дня введення на території російської імперії юліанського календаря і нового літочислення.

Юліанський календар було введено римським імператором, полководцем Гаєм Юлієм Цезарем незадовго до його загибелі. Цезар під час свого перебування в Єгипті ознайомився з єгипетським сонячним календарем і доручив підготовку нового календаря олександрійським астрономам, якими керував учений на ім’я Созиген. Рік за юліанським календарем починався 1 січня, оскільки саме цього дня зі 153 року до н. е. обрані консули вступали на посаду.

До введення Юліанського календаря в Римі користувалися місячним календарем, за яким початок кожного місяця обчислювалося від молодика. Але жерці переставляли календарні дати на прохання політиків, які бажали або продовжити термін свого переобрання, або зрушити яку-небудь дату в своїх інтересах. Цезар був незадоволений таким станом справ, і вирішив зробити календар незалежним від корумпованих жерців. В основу Юліанського календаря ліг сонячний рік, тривалість якого становить 365,25 доби. Оскільки Римська імперія мала величезний вплив, то Юліанський календар набув широкого поширення.

На Русі, за давньою традицією, початком року вважали весну, тому рік починали 1 березня. За часів Івана III в 1492 році (в 7000 році від «створення світу») початок року було перенесено на 1 вересня. А 1 січня новий рік вперше настав за Петра Першого. Він вибрав зручний момент – настання 1700-го, і напередодні видав указ, в якому йшлося: «...а будущаго Генваря съ 1-го числа настанетъ новый 1700-й годъ купно и новый столетний векъ...». Тим самим не тільки переносилася дата, а й літочислення «от сотворения мира» було замінено на літочислення «от Рождества Христова».

На виправдання нововведення Петро заявив, що «не только во многих европейских христианских странах, но и в народах славянских, которые с восточною нашею церковью во всем согласны, как валахи, молдавы, сербы, далматы и самые его великого государя подданные черкесы, и все греки, от которых наша вера православная принята, согласно лета свои исчисляют от Рождества Христова в восьмой день спустя, т. е. генваря 1 числа, а не от создания міра, за многую рознь счисления в тех летах».

Проведення в життя цієї календарної реформи почалося з того, що заборонено було святкувати колишній початок року 1 вересня, а 15 грудня 1699 року барабанним боєм народ було скликано на Красну площу. З високого помосту царський дяк голосно зачитав царський указ про те, що великий Государ Петро Олексійович повелів «впредь лета счисляти в приказах и во всех делах и крепостях писать с 1 генваря от Рождества Христова». Щоб «замаскувати» введення нового літочислення, Петро I наказав влаштувати грандіозні гуляння. «Царюючий град» велено було прикрасити «от древ и ветвей сосновых, елевых и можжевелевых» і організувати «огненные потехи»: запуск «ракетов, у кого сколько случится», стрельбу из пушек, мушкетов и «инаго мелкаго ружья». У переддень Нового року цар особисто дав сигнал до початку урочистостей. Крім видовищ Петро запропонував народу «различные евствы и чаны с вином и пивом»: частування було організовано перед палацем і біля трьох тріумфальних воріт. Народ сумлінно, згідно з царським указом, гуляв цілий тиждень, а потім отямився і по Москві пішли хвилювання. Однак людина звикає до всього, і вже в 1708 році було випущено перший цивільний календар.

Ірина Мнішек, матеріал з газети "Слобідський край" №5 від 13.01.2015

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта