Висоцький у Харкові декламував вірші та оцінив новий скеледром (ФОТО)
35 років потому Першу столицю відвідав його молодший син Микита. До того ж, привід достойний – відкриття пам’ятника батькові та найбільшого в Україні скеледрому.
Висоцький у Харкові
На майданчику біля харківського Палацу спорту яблуку ніде впасти. Публіка різноманітна: від молодих спортсменів до пенсіонерів. На відкриття найбільшого в Україні скеледрому «Вертикаль» і пам’ятника легендарному Володимиру Висоцькому приїхав його син Микита.
До цього Микита Володимирович уже був на відкриттях монументів на честь свого батька – у Маріуполі й Одесі. Чоловік каже, що порівнювати їх не буде, але харківський варіант йому дуже сподобався. Особливо він відзначив масивність монумента. Харківський пам’ятник Володимиру Висоцькому являє собою бронзову скульптурну композицію вагою близько 2,5 тонн. Актор і співак стоїть на тлі бронзового аркуша з вибитими на ньому рядками пісень на гранітному постаменті у вигляді сцени. Загальна висота пам’ятника складає 5,2 метра.
ФОТОГАЛЕРЕЮ З ВІЗИТУ МИКИТИ ВИСОЦЬКОГО У ХАРКІВ ТА ВІДКРИТТЯ СКЕЛЕДРОМУ ДИВІТЬСЯ ТУТ
– Мені дуже подобається цей пам’ятник, бо його зроблено від щирого серця, – сказав Микита Висоцький. – Спортсмени Радянського Союзу у 1960-70-х вважали Володимира Семеновича талісманом і перед усіма чемпіонатами, Олімпійськими іграми йшли до нього в театр або запрошували на свої спортивні бази. Я теж вважаю, що ім’я батька вже протягом 49 років дає мені велику удачу.
Щоб отримати автограф сина «талісмана», вишукувалася ціла черга шанувальників, які тримали в руках старі винилові платівки з піснями Володимира Висоцького, його фотокартки, плакати й афіші. А коли Микита Володимирович прочитав вірш «Я бодрствую, но вещий сон мне снится...», усім присутнім на мить здалося, що біля Палацу спорту поруч з ними був легендарний бард.
– Я люблю творчість Володимира Висоцького. Як і багато присутніх тут, я теж виріс на його піснях, – розповів на урочистому відкритті заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Юрій Сапронов. – Особливо напередодні річниці визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників є актуальними такі рядки: «Здесь раньше вставала земля на дыбы, а нынче – гранитные плиты», бо пам’ять про Висоцького така ж міцна, як граніт.
Після урочистої церемонії перерізання червоної стрічки для відомого гостя та всіх, хто прийшов на свято, харківські барди виконали пісні Володимира Висоцького, а скелелази продемонстрували свої вміння на новому 18-метровому стенді. Микита Володимирович із захопленням спостерігав за виступом харківських спортсменів, але зізнався, що ніколи альпіністом не став би.
– Я дуже боюся висоти, – появнив син відомого артиста кореспонденту «СК», – я не спортсмен. Але в горах я був – на Кавказі, у Таджикистані та Узбекистані. Я навіть знімав стрічку в горах.
Кращі скелелази – до нас на змагання
Біль у м’язах рук і ніг, дуже втомлюються пальці, а коли подивишся вниз, узагалі паморочиться в голові – такі відчуття після першого лазіння на скеледромі «Вертикаль». І якщо в кожного, хто бажає, тепер є час навчитися та відточити навички скелелазіння, то у професійних спортсменів сьогодні майже немає часу на «знайомство» із новим спортивним «полем». 23 та 24 серпня в Харкові проходять щорічні змагання Кубка України зі скелелазіння. Цей етап Кубка традиційно присвячується пам’яті першого харківського чемпіона світу зі скелелазіння Володимира Захарова. До Першої столиці знов приїдуть кращі скелелази країни. Та цього року вони демонструватимуть усі свої вміння на новому скелелазному стенді.
– Тут багато можливостей прокладання різноманітних трас, на новому стенді навіть звичайні тренування стають справжнім видовищем, – розповів майстер спорту з альпінізму Олександр Заколодній. – Мінус один – він стоїть просто неба.
До цього року на Харківщині було п’ять скелелазних стендів, але жоден з них не відповідав міжнародним стандартам. Усі вони були нижчими за 15,5 метра – еталонної довжини швидкісної траси для скеледромів. 18-метрова харківська «Вертикаль» – це арка, що складається із різноманітних площин: зовнішніх – для лазіння на швидкість та силових тренувань; а також унутрішніх – для льодолазіння, виду спорту, що набуває сьогодні популярності.
Протягом року велося активне консультування із західними фахівцями щодо зведення найбажанішої для харківських скелелазів конструкції. Деякі новації вигадали самі харків’яни. Так, місцеві кулібіни виробили власний спосіб фарбування фанерних плит скеледрому: змішали кварцовий пісок, фарбу та епоксидний клей, щоб поверхня мала шорстку структуру. Також було закуплено більше ніж 5000 зачіпок для лазіння.
Незабаром біля скеледрому з’явиться спортивний майданчик: турнік і всілякі знаряддя для повноцінних тренувань спортсменів, а також спеціальна окрема зала для боулдерингу (від англ. bouldering – вид скелелазіння, що передбачає серію коротких надважких трас для силових тренувань. – Ред.). З таким скеледромом, кажуть у Федерації альпінізму та скелелазіння у Харківській області, наше місто має всі шанси проводити світові спортивні змагання та перетворитися на столицю українського альпінізму.
Катерина Терещенко, матеріал з газети "Слобідський край" №101 від 24.08.2013