Єдина жінка-прокурор у Харківській області розповіла, чому її бояться чоловіки

Майбутній Валківський міжрайонний прокурор мріяла одягти форму ще з дитинства. Як зізнається сама Ольга Власенко, вона виросла на радянських фільмах, а тому завжди хотіла працювати у правоохоронних органах: чи то в міліції, чи у прокуратурі, чи в суді. А у восьмому класі твердо вирішила вступати до Харківського юридичного інституту (сьогодні – Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». – Авт.).

– Для того, щоб там навчатися, тоді обов’язковою умовою для хлопців була служба в армії, а для дівчат – два роки трудового стажу. Тому я пішла працювати секретарем судового засідання до обласного суду, – розповідає Ольга Власенко. – На той час обласний суд слухав лише найтяжчі злочини, такі, як умисні вбивства. Тоді я вперше побачила, як виступає прокурор, і чомусь його робота сподобалася мені більше за адвокатську. А коли вже студенткою я була на практиці у прокуратурі Ленінського району Харкова, то вже точно вирішила, що хочу працювати саме за цією спеціальністю.

Після закінчення інституту було багато роботи, нічних виїздів на місця злочину, переживань, а кілька разів – навіть страх за власне життя. Проте зараз колеги по роботі (серед яких, до речі, переважна більшість – чоловіки) Ольгу Вікторівну не лише поважають, а часом, можливо, навіть побоюються. Тому попри те, що жінка зараз і не перебуває у шлюбі, чоловіки не поспішають до неї залицятися.

– Моя подруга одного разу сказала мені: «Як до тебе хтось підійти може? Адже в тебе на чолі написано: «П’ятнадцять років суворого режиму», – сміється Ольга Власенко. – Останні роки взагалі багато розмов про те, що жінки в житті стали досягати більшого, ніж чоловіки. А чоловіки сильних жінок дещо побоюються.

Утім прокурор упевнена, що всі свої переживання та емоції варто залишати вдома, за зачиненими дверима. На роботі ж потрібно бути сильною та неупередженою. 
– Наша робота примушує бути жорсткими. По-іншому не можна. Я ж не можу показувати своїм підлеглим, що мені важко. Для них я маю завжди бути зразком, – зізнається Ольга Власенко. – А от удома я дозволяю собі розслабитися: завжди переживаю перед судовими засіданнями, а інколи можу навіть дати волю сльозам. Я вважаю, що все це залежить від людини. Хтось бере все близько до серця, а є такі, які спокійно переносять важкі моменти. Я належу до першої категорії. Мабуть, це через те, що я жінка.

На думку прокурора, жінкам-керівникам доводиться набагато важче. Адже після служби треба ще виконувати домашню роботу: і їжу приготувати, і прибрати, і випрати. Не можна забувати і про зовнішній вигляд.

Ольга Вікторівна поділилася і своїм секретом краси. Так, на її думку, жінка завжди має стильно вдягатися, не забувати про спорт, а косметикою краще не зловживати.

– Років із сім тому я повністю припинила користуватися косметикою. Хоча до того і губи фарбувала яскраво-червоною помадою, і манікюр мала відповідний, – розповідає Ольга Вікторівна. – А одного дня я вирішила піти на роботу зовсім без макіяжу. На роботі всі, звісно, здивувалися. Проте потім і я, і всі звикли, і тепер я з косметики використовую іноді лише креми. Дуже вигідно: і економія часу й коштів, і для здоров’я корисно – менше хімії на обличчі.

Ірина Гудзь, матеріал з газети "Слобідський край" №29-30 від 07.03.2013