«Щоб обранці без діла не сиділи». Тамара Слободенко з подругами дали завдання депутатам громади
Днями ми зібралися із сусідками на традиційні «посиденьки». Обговорювали останні новини: сесію ради громади і нового голову. Хто що про них знає і чого тепер чекати нашому селу. Адже проблем дуже багато: і дороги розбиті, і роботи нема, та ще й останній ліхтар на центральній вулиці поламався. Не відкладаючи справи на потім, з усіма цими проблемами ми вирішили звернутися до місцевих обранців.
У раду на гостину
«Та нема нам чого тепер чекати! – зауважила сусідка Наталя дорогою до ради громади. – Тепер же в нас сільради нема, тож і піклуватись про село нема кому!». «Ти трохи помиляєшся, – заспокоїла я подругу. – У раді громади призначили старосту нашого села. Він виконуватиме обов’язки голови. А крім того, ми ж обирали депутатів від свого округу. Вони мають представляти й захищати наші інтереси у раді». «От це ми зараз і подивимося», – включилися у розмову подруги Олена й Тетяна.
У сільраді була суцільна метушня. Нещодавно відбулася сесія ради громади, й усі чиновники, посадовці та депутати узгоджували свої справи. Голова із заступниками закрився у кабінеті на чергову нараду. Депутати узгоджували графіки прийому громадян. Тобто нас. Поки ми із сусідками чекали в коридорах, дізналися багато цікавого.
Зокрема, один із присутніх виявився юристом, він розповів нам про повноваження депутатів місцевих рад, чим вони займаються і як ми, прості люди, можемо на них впливати й контролювати.
Зокрема, цей пан згадав Закони України «Про статус депутатів місцевих рад» і «Про місцеве самоврядування». Згідно з ними, міська, селищна та сільська ради – це органи місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах повноваження місцевого самоврядування. І міська, і селищна, і сільська ради мають підзвітні їм виконавчі органи (комітети, відділи, управління). Останні наділені низкою повноважень. Наприклад, це управління комунальною власністю та регулювання земельних відносин, житлове-комунальне господарство, побутове, торговельне обслуговування, громадське харчування, транспорт і зв’язок та інші.
Ключове слово у цих відділах і управліннях – «виконавчі», тобто вони виконують завдання ради. А рада зі свого боку виконує завдання, які даємо їй ми, виборці. Але про це трохи нижче.
Міська, селищна та сільська маютьзатверджувати регламент ради, утворювати й ліквідувати комісії й виконком, вирішувати кадрові питання. Крім того, рада затверджує план своєї роботи й заслуховує звіт про його виконання, так само як і звіт голови про роботу виконавчих органів. Рада може ухвалити рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові та достроково припинити його або її повноваження. Загалом, компетенція місцевої ради доволі широка: починаючи від затвердження місцевого бюджету, містобудівних програм і благоустрою і закінчуючи правилами поведінки в громаді, на кшталт дотримання тиші в громадських місцях і заборони на продаж пива у визначений час доби.
І поки ми все це осмислювали, в коридорі з’явилася наша давня приятелька – Наталія. Минулого року ця жінка створила ініціативну групу та добилася, щоб у селі встановили дитячий майданчик. А на цих виборах вона балотувалася у депутати і виграла. Ми з дівчатами, не довго думаючи, вирішити скористатися знайомством на користь села.
Правда й міфи про місцевих депутатів
Оскільки Наталія обиралася до ради громади від нашого села, то вона і представлятиме наші інтереси в новій раді.
«Навіть більше, це мій обов’язок як депутатки виконувати доручення виборців», – наголосила наша приятелька. А ще депутати будь-яких рівнів зобов’язані брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій, до складу яких його чи її обрано.
«А що ж ви там робите на цих комісіях?» – поцікавилися ми в депутатки. Вона розповіла, що під час комісій депутати розглядають важливі проблемні питання громади, наприклад, ремонт дороги чи клубу, і готують проект рішення щодо цієї проблеми, голосують за нього. Потім ухвалене комісією рішення виноситься на розгляд усіх інших депутатів на сесію, і там вже приймається остаточне рішення.
Оскільки Наталія – це перша «наша людина» у раді, ми прилипли до неї із запитаннями.
«А чи правда, що депутат може ногою відчиняти будь-які двері та тиснути на підприємства?» – поцікавилася сусідка Олена.
«Взагалі-то так, а трохи й ні», – відповіла Наталія. І пояснила, що депутат справді має право звернутися із запитом до керівників ради та її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, що розташовані та території громади. Крім того, місцевий депутат має право знайомитися з будь-якими офіційними документами, які зберігаються у відповідних радах, та робити виписки й копіювати ці документи.
Якщо до депутата звернулися люди зі скаргою на дії окремого підприємства, він має право вимагати зустрічі з керівництвом цього підприємства та доступу до документів, перевірки діяльності. У статті 14 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» зазначено, що депутат місцевої ради на території відповідної ради має право на невідкладний прийом посадовими особами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, з питань депутатської діяльності. А стаття 24 закріплює право депутата порушувати питання про перевірку діяльності цих установ і організацій та брати участь у контролі за виконанням рішень ради. Головне при цьому – обґрунтування зустрічі й перевірки.
Водночас, якщо немає суттєвої причини для зустрічі або вона не стосується депутатських повноважень, не ініційована місцевими мешканцями, то такі дії можуть розцінюватися справді як тиск на підприємство. І тоді керівник останнього може звернутися до поліції. А якщо раптові перевірки підприємців стосуються саме тих, які беруть участь у виборчій кампанії або виступають донорами політиків чи партій, то вже йдеться про використання адміністративного ресурсу. Тобто, зловживання повноваженнями. За це можна й кримінальну відповідальність понести.
Де робота, а де зловживання
«Ну добре, з цим розібралися, – підхопила сусідка Тетяна. – А от, наприклад, Іван Степанович – бізнесмен, продовольчий магазин у селі тримає, це всім відомо. І став депутатом. Хіба це законно?».
«Так, Таню, ти плутаєш місцевих депутатів із народними, – пояснила Наталія. – Депутати Верховної Ради за свою роботу отримують зарплатню, і доволі немаленьку, тому вони не можуть суміщати її з будь-якою іншою діяльністю, крім викладання. Стосовно депутатів місцевих рад діє зовсім іншим принцип».
Місцеві депутати здійснюють свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю. Єдиним винятком є ситуація, коли депутат місцевої ради обраний секретарем, головою, заступником голови чи членом виконкому та працює у відповідній раді на постійній основі. У цих випадках саме владна посада не може поєднуватися з іншою оплачуваною роботою.
Порушення ж настає тоді, коли місцевий обранець не розділяє свою роботу та повноваження в місцевій раді, використовуючи депутатський статус для вирішення власних питань. Наприклад, депутат, який паралельно працює на підприємстві, зміг на вигідніших умовах, ніж це передбачено для інших підприємств, отримати в оренду для своєї фірми майно, яке перебуває на балансі відповідної ради.
«Я сподіваюсь, ти, Наталіє, не будеш піаритися на телебаченні за наші гроші, як це робили твої теперішні колеги?» – запитала я в приятельки. На що вона мені відповіла: «Так, Тамаро, депутати місцевих рад часто виступають на телебаченні. Може здатися, що це є порушенням законодавства, перевищенням повноважень. Водночас, Закон «Про статус депутатів місцевих рад» закріплює право доступу депутата у виборчому окрузі до ЗМІ з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою».
Порушенням цієї норми, тобто використанням адмінресурсу, це стане тоді, якщо у ЗМІ депутат розповідатиме, що тільки завдяки йому вдалося, наприклад, відремонтувати школу чи садок. Ніби місцева рада тут ні до чого.
«Але ж є такі депутати, що навіть власних грошей не шкодують на потреби громади!» – зауважила Олена. «Так, є, – погодилася Наталія. – Але й тут не все так просто. Якщо депутат за власні кошти відремонтував покрівлю чи надав комусь матеріальну допомогу на лікування, це він зробив особисто від себе, і це не вважається його депутатською діяльністю. Вся допомога, по яку офіційно звертаються мешканці громади до депутата, має здійснюватися за кошти місцевого або державного бюджету».
Відповідно до статті 17 цього ж закону, доручення виборців, виконання яких потребує фінансових або інших матеріальних витрат, доводяться депутатом місцевої ради до відома відповідної ради або її органів. Рада та її органи аналізують доручення виборців, дані депутатам місцевої ради, та з урахуванням бюджетних можливостей приймають відповідні рішення.
Наприклад, у селищі повінь зруйнувала дорогу, якою діти мають діставатися до школи. Про це громада може повідомити депутату місцевої ради. Якщо ця дорога має районне або обласне значення – депутата районної або обласної ради. Він зі свого боку зобов’язаний довести до відома відповідної ради та її органів про цю проблему. Саме вони мають виділити кошти на ремонт дороги з місцевого бюджету.
Як звільнити депутата
«У мене іноді складається враження про наших депутатів, що вони всевладні, – скрушно зауважила Тетяна. – Чи можна якось на них вплинути та звільнити, якщо депутат геть не справляється зі своєю роботою?». «Так, можна, – відповіла Наталія. – До того ж це може зробити як рада громади, так і власне виборці».
Якщо упродовж року депутат пропустить більшу частину пленарних засідань ради або постійної комісії, не виконуватиме без поважних причин рішення і доручення ради, порушуватиме Конституцію і закони України, порушуватиме власну передвиборну програму та депутатську етику, то рада може звернутися до виборців з пропозицією про його відкликання. Процедура ця непроста і складається з кількох етапів.
Спочатку виборці мають провести збори, на яких ухвалюють рішення про початок процедури відкликання депутата. На зборах мають бути присутні не менше 30 виборців. Про їх проведення треба повідомити й депутату-двієчнику, і ЗМІ не пізніше ніж за два дні. Далі треба сформувати ініціативну групу, яка в подальшому займатиметься збором підписів (для сільської ради – це не менше 10 осіб).
Підсумки зборів виборців оформлюються у вигляді протоколу. Після цього ініціативна група у триденний строк повідомляє про своє бажання відкликати депутата відповідну територіальну виборчу комісію і розпочинає збір підписів на підтримку своєї ідеї. Зібрати треба на один підпис більше, аніж кількість тих голосів, які виборці віддали за цього депутата, за встановлений законом строк (від 10 до 30 днів – залежно від того, про депутата якої ради йдеться).
Ініціативна група збирає підписи на підписні листи. Підписний лист має містити інформацію про дату проведення збору, адміністративно-територіальну одиницю, де збираються підписи, інформацію про депутата, якого хочуть відкликати, та особу, що збирає підписи за це. Виборці у підписному листі мають зазначити свій порядковий номер у листі, ПІБ, дату народження, дані про громадянство, серію і номер паспорта, адресу проживання, а також поставити дату та підпис.
Після завершення строку збору підписів ініціативна група передає підписні листи та інші документи до виборчої комісії. Вона перевіряє ці документи на відповідність. Зокрема – перевіряє кількість підписів, їх достовірність та правдивість відомостей про виборців, які підписалися, не менш ніж у 10 % підписних листів.
Утім, найбільша проблема – це не зібрати підписи, а домогтися відкликання. Адже чинним законодавством передбачено, що у разі достатньої кількості голосів ТВК відкликає лише депутатів-самовисуванців. Якщо ж ви хотіли відкликати партійного депутата, то ТВК лише приймає рішення про звернення до політичної партії, від якої депутата обрано.
А вже вищий керівний орган цієї партії розглядає звернення від ТВК і ухвалює рішення – відкликати чи ні. Законом передбачено, що партія має право відмовити у відкликанні депутата без зазначення причин, незалежно від того, скільки голосів було зібрано. Отже, вирішальне слово залишається не за виборцями, а за проводом політичної партії.
Окрім цього, якщо раніше через порушення процедури відкликання депутат міг піти до суду, то зараз він навряд чи зможе оскаржити в суді політичну волю.
«Батечки мої, як же складно вас звільнити! – схопилася за голову Тетяна. – Я тебе прошу, Наталочко, ти вже будь молодчиною та не давай приводів для того, щоб тебе відкликали». На цьому ми передали Наталії список своїх «доручень» та отримали від неї обіцянку, що донесе наші потреби до відома ради громади. Ну що ж, подивимось!
«ВиборЧе від Слободенків» - медійний проєкт, присвячений місцевим виборам. Він є продовженням проєкту «Слободенки йдуть на вибори», який був реалізований ГО «Слобідський край» у 2019 році. Його герої - тато й чоловік Сашко, а для друзів Сан Санич, ветеран військової служби. Мама й дружина Тамара, учителька історії у школі. Донька й онучка Оленка. Тато Сашка та дідусь Олександр Степанович (Степанич) переїхав до родини з невеликого містечка на Донбасі, з якого довелося тікати через війну.Місцеві вибори, які відбулися 25 жовтня, пройшли в умовах нового законодавства та адміністративно-територіального устрою (нові райони та об’єднані громади). Тому ми знайомили вас, дорогі читачі, з новаціями Виборчого кодексу та інформаційно підготувати до свідомого вибору. А зараз ми продовжуємо інформувати вас вже про нову владу, розстановку політсил у радах, повноваження і можливості голів та депутатів місцевих рад, особливості формування місцевих бюджетів та залучення інвестицій.