13,5 мільйона гривень – в економію: як ОСББ Чугуєва навчились заощаджувати на комуналці
13,5 мільйона гривень – в економію: як ОСББ Чугуєва навчились заощаджувати на комуналці
17.03.2020 19:00Позбулися зайвих витрат на опалення та електроенергію, забули про плісняву в квартирах і протікання даху, а також, як результат, зменшили розмір своїх комунальних платежів – це історія мешканців чугуївських багатоповерхівок. Чотири роки тому вони почали вкладатися в енергоощадність власних домівок, а гроші на це отримувати від держави та місцевих бюджетів за рахунок «теплих кредитів».
«30 років протікав дах»
Чугуїв – одне з небагатьох міст Харківщини, яке має власну програму співфінансування «теплих кредитів» для населення та ОСББ. Подібні програми працюють в Ізюмі, Лозівській та Пісочинській ОТГ, Кегичівському та Дворічанському районах.
Вельми популярною серед заощадливих чугуївців виявилася програма «теплих кредитів». Тому «СК» вирушив у місто, аби з’ясувати, як працює механізм державної підтримки та що активізувало містян брати в ньому участь. Провести екскурсію найощаднішими будинкам міста погодився заступник Чугуївського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Костянтин Бармін, який відповідає за розвиток житлово-комунального господарства міста та ОСББ. Дорогою розповідає, що аби активізувати населення, знадобилася не одна зустріч, їх проводила міськрада ще на початку дії програми.
Костянтин Бармін, заступник Чугуївського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради
– Проте краще все побачити на власні очі, тому сьогодні ми поспілкуємося з найактивнішими ОСББ в місті.
На вулиці Старонікольській зустрічаємося з Тамарою Кротовою. Вона мешкає на останньому поверсі однієї з п’ятиповерхівок, що входять в ОСББ «БКС-339», і є головою цього об’єднання.
Тамара Кротова, жителька Чугуєва
– Понад тридцять років живу в цьому будинку, і весь цей час протікав дах.
Пліснява на стінах і стелі, протікання даху в дощовий період, нестерпна спека влітку та холод узимку – з такою картиною знайомий мешканець верхніх поверхів чи не кожного багатоквартирного будинку 1970-х років спорудження. Єдиним способом розв’язати ці проблеми для мешканців чугуївського будинку по Старонікольській був ремонт покрівлі, на який власних коштів вони не мали. Саме тому у 2018 році містяни наважились скористатися державною програмою «теплі кредити».
Відповідно до урядової програми «теплих кредитів» держава компенсує ОСББ, ЖБК або юридичним особам 40 % суми кредиту для загальнобудинкових заходів; 20 % суми кредиту на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб; 35 % суми кредиту на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб – власників приватних будинків. Такий механізм було створено у 2014 році, аби активізувати населення стати на шлях енергоефективності та ощадності і зменшити комунальні витрати. Додатково до державної програми у 2016 році на Харківщині було прийнято регіональні програми відшкодування населенню ставки за «теплими кредитами» у сумі 15 % річних та 20 % суми кредитів для ОСББ.
Перш ніж узяти участь у програмі, мешканці ОСББ «БКС-339» довго вагалися, було багато обговорень. Та результати їх роботи сьогодні видно неозброєним оком – це утеплені дахи з мембранним перекриттям на обох п’ятиповерхівках. На одну з оновлених покрівель підіймаємося й ми, аби оглянути виконані роботи. Тим часом пані Тамара розповідає про труднощі самоорганізації і як вона думала покинути посаду голови ОСББ, «бо всім догодити важко».
Уже на даху жінка каже, що до участі у програмі «теплих кредитів» її із сусідами підштовхнула міська рада. Аби стимулювати містян створювати ОСББ та впроваджувати у власних домівках енергоощадні технології, чугуївська влада проводила роз’яснювальну роботу, а з 2016 року запустила власну подібну програму.
Костянтин Бармін, заступник Чугуївського міського голови
– Додатково до компенсацій з державного та обласного бюджетів чугуївські ОСББ можуть отримати гроші з місцевого бюджету. У середньому від 20 % загальної суми кредиту.
Зокрема, вищезгаданому ОСББ на заміну покрівель на двох будинках знадобилася 731 тисяча гривень. 30 % від загальної суми кредиту компенсували з місцевого бюджету, 46 % – з державного. Інші 24 % кредиту власники квартир сплачують самостійно.
Тамара Кротова
Ми мали надію отримати ще 20 % з обласного бюджету. Та коли подали документи, грошей у бюджеті вже не лишилося. З цією проблемою ми зверталися до обласної адміністрації. У відповідь отримали відписку, у якій йдеться, що участь ОСББ в урядовій програмі не є гарантією на отримання відшкодування з обласного бюджету частини суми кредиту, і таке відшкодування на обласному рівні є додатковим стимулювання ОСББ до впровадження енергоефективних технологій/
Мільйони в ощадність
У свою чергу Костянтин Бармін відзначає, що з цією проблемою зверталися до області й від міськради. Проте, оскільки закладена у програмі сума не переходить на наступний рік, без фінансування залишилися всі ОСББ, що не встигли потрапити до запланованого бюджету.
Причиною цього є зростання популярності програм серед населення. Приміром, у Чугуєві кількість отримувачів «теплих кредитів» з одного учасника у 2016 році зросла до 19 у 2019-му.
Костянтин Бармін
А загальна сума, яку містяни залучили на заходи енергоощадності у своїх будинках з різних бюджетів, минулого року сягнула 5,5 мільйона гривень/
Загалом, за підрахунками міськради, за чотири роки жителі Чугуєва залучили в енергозбереження власних домівок понад 13,5 мільйона гривень.
Рекордсменом серед учасників є ОСББ «Добробут Чугуєва». За цей період мешканці цього об’єднання з мінімальними витратами власних коштів вклали понад 2 мільйони гривень. Аби дізнатися, як це вдалося – вирушаємо на зустріч з головою правління Андрієм Клочковим.
Чоловік зустрічає журналістів «СК» на вулиці Кожедуба, де поруч розташовані три п’ятиповерхові будинки, які і входять до складу ОСББ. Розповідає, що перші гроші мешканці залучили на капітальний ремонт даху в будинку № 9 та вікна в під’їздах будинку № 15.
Андрій Клочков, голова ОСББ «Добробут Чугуєва»
– Це була програма ПРООН (Проект ЄС і ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» впроваджувався у 2016–2017 роках. – Авт.), Сума робіт сягнула 400 тисяч гривень, з яких лише 5 % сплатили самі мешканці.
Двічі «Добробут Чугуєва» був учасником «теплих кредитів». Так, у 2018 році в рамках програми в будинках № 9 та № 13 замінили вікна й поставили металопластикові двері. А наступного року встановили індивідуальний тепловий пункт (ІТП) на двох будинках, ощадне освітлення з датчиками руху. Загальна сума кредитів перевищила мільйон гривень.
– Після встановлення ощадного освітлення та датчиків руху витрати на світло знизилися в десять разів, – розповідає голова ОСББ та спускається з нами в підвал, аби продемонструвати найбільш енергоощадний механізм, який змогли встановити завдяки «теплим кредитам».
Це індивідуальний тепловий пункт – автоматизована модульна установка, що передає теплову енергію від зовнішніх теплових мереж (котельної) до системи опалення.
– Завдяки ІТП люди в будинку № 9 відчули економію у грошовому еквіваленті. Наприклад, якщо минулого року за двокімнатну квартиру сплачували за опалення в місяць 1200 гривень, то цього року – 700–800 гривень. На третину менше після встановлення ІТП почали сплачувати й мешканці будинку № 13, – розповів Андрій Клочков.
Проте більшу економію, за словами голови ОСББ, відчули власники крайніх під’їздів. Для тих мешканці, які мають квартири в середині будинку, економія була меншою. Серед останніх – Валентина Лебедєва, яка проживає в будинку № 9. За свою двокімнатну квартиру вона у грудні сплатила на 200 гривень менше, ніж у 2018-му.
– Зима цього року виявилася дуже теплою, тому доводилося навіть вікна відчиняти, – пояснює жінка.
А минулого року ОСББ «Добробут Чугуєва» опинилося у п’ятнадцятці ОСББ в Україні, які цього року почали співпрацювати з Фондом енергоефективності – державною установою, яка надає гроші для термомодернізації багатоквартирних будинків. Уже цього місяця в рамках проекту в будинку № 15 установлять ІТП з погодним регулюванням та із збалансуванням системи опалення. Вартість проекту – 487 тисяч гривень.
За словами Костянтина Барміна, це перший подібний проект у місті, тому з міського бюджету відшкодують 20 %, ще 20 % надасть обласний бюджет, а 60 % відшкодує Фонд енергоефективності.
«Думали, що заберуть квартири»
Економити завдяки «теплим кредитам» у Чугуєві почали й жителі іншого ОСББ – «Авіатор-139», до якого прямуємо далі. Це об’єднання, як і попереднє, теж користувалося програмою «теплих кредитів» уже кілька разів. Проте перше рішення, згадує його голова Леонід Штельма, далося мешканцям дев’ятиповерхівки дуже важко.
Леонід Штельма, голова ОСББ «Авіатор-139»
– Люди були переконані, що якщо вони візьмуть кредит, то в них заберуть квартири, але після довгих обговорень, навчань, які проводила міська рада, ми все ж наважилися на цей крок.
Так, у 2018 році в рамках програми в будинку замінили 96 вікон, а також установили троє додаткових пластикових та одні металічні двері в під’їздах. Н все витратили 192 тисячі гривень.
– Це показало мешканцям наші можливості. Адже якщо до цього випадало вікно, його максимум могли забити фанеркою. Тепер тут з’явилися нові вікна, – додав Леонід Штельма.
Так мешканці будинку активізувалися й у 2019 році наважилися на ще один кредит, сума якого сягнула 350 тисяч гривень. За ці гроші в під’їздах установили світлодіодні світильники та датчики руху, а також обладнали індивідуальний тепловий пункт.
– Ми отримали 44 % компенсації за державною програмою, 20 % – від області, та 20 % – з міського бюджету. Тобто за кошт мешканців ми оплатили всього 16 % по кредиту, і додатково – за роботи, – розповідає Леонід Штельма.
Найбільшої економії мешканцям будинку вдалося досягти за допомогою ІТП. За словами Леоніда Штельми, якщо порівнювати листопад, який теж був холодним, як і минулого року, мешканці будинку заощадили 50 Гккал, тобто витрати теплоенергії зменшилися на 30 %.
Читайте також: «Таких поліцейських ще не бачили»: про різницю з дільничним і довіру людей розповів офіцер Пісочинської громади
1. Особа або ОСББ приймає рішення про впровадження енергоефективних заходів, звертається до уповноваженого банку та надає необхідний пакет документів для отримання кредиту на придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів (перелік документів визначається банком). 2. Отримує кредитні кошти. 3. Надає банку рахунки фактури, акти виконаних робіт тощо. Таким чином позичальник має підтвердити цільове використання кредитних коштів. Якщо позичальник – субсидіант, то обов’язковим є подання копій документів (повідомлень або довідок тощо), що підтверджують призначення фізичній особі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. 4. Банк щомісячно формує та подає до Держенергоефективності реєстри позичальників, які мають право на отримання відшкодування. 5. Протягом п’яти днів Держенергоефективність перераховує відповідні кошти на банківські рахунки для їх подальшого перерахування позичальникам. Загалом процес відшкодування займає до двох місяців.
