Диких тварин намагаються врятувати в Харківській області — ФОТО

11.02.2020 09:00 Область Online
Фото: facebook.com/marinasurkova.kh Фото: facebook.com/marinasurkova.kh
На одній із баз відпочинку Вовчанського району зоозахисники виявили диких тварин, які утримуються в поганих умовах.

Там у вольєрах з цементованою підлогою закрито п’ять ведмедів (три бурі і два гімалайські), два леви (лев і левиця), тигриця, ягуар, два пелікани (у вольєрі з порожнім басейном і наполовину порожнім відром протухлої води), барани (в загоні без сіна), куріпки та фазани. За інформацією Асоціації зоозахисних організацій України, тварин виявили виснаженими та апатичними, а в жодному з вольєрів не було слідів їжі.

Керівництво цієї бази пішло на діалог з активістами та пообіцяло віддати добровільно всіх тварин.

– На заході України є громадська організація, яка має притулок для бурих ведмедів. Вони пообіцяли забрати цих тварин у кінці березня – на початку квітня. Стосовно гімалайських ведмедів ще не зрозуміло, наразі ведуться переговори з Німецьким фондом, оскільки в Україні притулків для цих тварин немає, – розповіла «СК» віце-президентка Асоціації Марина Суркова. – Щодо пеліканів, то з ними ситуація зрозуміла – їх забере або Фельдман Екопарк, або притулок під Києвом. Диких кішок не знаємо, куди віддавати. Поки ситуація така – їх на тимчасове утримання забере Фельдман Екопарк, якщо зможе у себе розмістити, або вони залишатимуться там. Ми контролюватимемо, щоб їх годували, і паралельно вирішуватимемо, як їм допомогти. Ми шукаємо місця, куди прилаштувати тварин, втім у цих умовах вони пробудуть як мінімум до початку квітня, це в найкращому випадку. І як мінімум до цього часу їх треба забезпечити їжею. А загалом процес пошуку притулку може зайняти і півроку.

Читайте також: Врятованих у Києві тигрів привезуть до Харкова — ФОТО

Тепер головна турбота активістів – знайти їжу для тварин.

У Facebook оголосили збір їжі та коштів. Станом на 7 лютого було зібрано близько 7,5 тисячі гривень.

– Нам краще, щоб люди допомагали їжею, втім таких охочих не дуже багато, – каже Марина Суркова.

Автор: Володимир Олександров