Секрет перемоги – у дружній родині
Родини з Харківщини стали переможцями в обласній Спартакіаді та справжніми героями у себе вдома.
Золоті, срібні та мідні
24 березня змаганнями «Мама, тато, я – спортивна сім’я» стартувала обласна Спартакіада з масових видів спорту серед районів і міст Харківської області.
У рамках Спартакіади також відбудуться такі змагання: «Козацькі розваги», «Фестиваль спортивної риболовлі», «Спартакіада серед допризовної молоді» та «Спартакіада серед фізкультурних працівників».
Усього в цих змаганнях беруть участь 27 районів і шість міст нашого регіону, тобто 33 команди, які розділено на дві підгрупи шляхом жеребкування. У кінці року за результатами п’яти етапів і буде визначено кращі команди кожної з підгруп.
Усього мало бути 33 команди, але через різні обставини до місця призначення доїхало лише 23 колективи. Багатьом сім’ям не вдалося дістатися Першої столиці через усім відомий інцидент у Балаклії.
Але, без огляду на пропущений старт, районні команди зможуть вступити в боротьбу за підсумкову перемогу з наступного або іншого етапу. Щоправда, шанси на бажаний успіх у них зменшуються, адже за кожний пропущений етап вони отримують нуль залікових балів.
Як розповів начальник Харківського обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» Андрій Фокін, команди складалися з трьох учасників – мама, тато і дитина. Згідно з регламентом, усі маленькі спортсмени були одного віку, а саме одинадцятирічного. Організатори вирішили зробити саме так, адже в дітей різниця в рік може давати серйозну фізичну перевагу.
Замість запланованих 17 і 16 команд у кожній з підгруп виступали 13 і 10. Перемогу в першій здобула сім’я Педченків з Харківського району. За ними розташувалося тріо Холодкових з Куп’янська, а трійку призерів замкнув колектив Гнідих із Красноградського району.
В іншій підгрупі найсильнішою виявилася сім’я Наконечних, яка представляла Куп’янський район. «Срібло» залишилося за Лиманськими з Дворічанщини, а «бронза» – у родини Мідних із Сахновщинського району.
Змінили учасника – і вперед
Сім’я Мідних із Сахновщини знайома з цією спартакіадою вже не один рік. Для голови родини Вадима Мідного багато років є звичним щоранку прокидатися на передсвітанку й виходити на пробіжку. Тому стадіон, де проходять його ранкові зарядки, вже давно перетворився на другий дім, адже чоловік, окрім того, що працює тут над собою, є ще й головою Спортивного товариства «Колос».
– У спорті я все життя, – розповів глава сім’ї. – Раніше працював у школі вчителем фізичного виховання, а сьогодні займаюся організацією всіх спортивних заходів, які проходять у районі з футболу, волейболу, баскетболу та тенісу.
Тому цього року разом з дружиною Людмилою (яка, до речі, теж працює разом з чоловіком у спортивній сфері) вони вирішили, що родина Мідних утретє візьме участь у Спартакіаді. Щоправда, третій обов’язковий учасник у них змінився. Річ у тому, що в Мідних двоє дітей. Зі старшою Анастасією, якій сьогодні вже 16 років, вони виступали на змаганнях ще у 2009 та 2010 роках.
– Уперше ми стали учасниками Спартакіади ще коли вона тільки стартувала, у 2009 році, та вибороли четверте місце, – пригадує Вадим Мідний. – Тоді в нашій команді була донька, якій виповнилося всього дев’ять років. Наступного року поїхали ще раз, а потім зробили паузу, бо дочка підросла й не могла вже брати участь у змаганнях за умовами конкурсу.
Та тим часом у подружжя підростав менший син, і коли цьогоріч йому виповнилося вісім, команда Мідних знову змогла випробувати удачу у Спартакіаді. І вдалося – родина завоювала «бронзу».
Своїх дітей Вадим Мідний старається теж привчити до здорового способу життя. Спочатку навчав фізичної грамоти старшу дочку, але з віком зацікавленість спортом пішла на спад.
– З доньки спортсменки не вий-
шло, – розповів чоловік. – Хоча у 5–6 класі вона мала хороші показники з легкої атлетики та посідала в районі призові місця. Але коли трохи підросла, зацікавленість спортом зменшилася, тому зараз вступила до коледжу харчової переробки.
Зараз чоловік усі свої надії покладає на меншого сина. Максим активно відвідує всі можливі секції в рідному селищі – займається футболом, боротьбою і ще грає в теніс, заняття з якого, до речі, веде сам Вадим.
Обіцяють повернутися
Батьківський спортивний приклад працює і в родині Лиманських, яка проживає в селищі Дворічна. Батько родини Володимир працює місцевим поліцейським та грає за районну футбольну команду «Феміда».
– Одного разу після районних змагань з футболу чоловік прийшов додому та запропонував нам з донькою випробувати свої сили у спортивних змаганнях, – пояснила, як усе розпочалося, Наталія Лиманська. – Ми відразу погодилися, і недарма, адже вибороли друге місце. До речі, це стало для нас приємною несподіванкою, адже в подібних змаганнях ми взяли участь уперше.
За словами матері, донька Кіра, яка цього року закінчує четвертий клас, дуже радісно відреагувала на звістку про Спартакіаду. Дев’ятирічній дівчинці вже звично виступати – протягом трьох років вона займається спортивними танцями. Тож Кіра і шпагат продемонструє, і складний акробатичний трюк може виконати без проблем.
У родині Лиманських хтось захоплюється футболом, хтось – танцями, а хтось рахує цифри, адже мама Наталія працює головним бухгалтером. Тому, оскільки робочі будні жінки проходять за столом і комп’ютером, вона вирішила підтримати сім’ю.
І хоча цього разу Лиманським вдалося вибороти «срібло», наступного вони обіцяють взяти реванш і «озолотити» свої спортивні досягнення.
Гордість за сім’ю
А от абсолютним лідером у цьогорічній Спартакіаді виявилася родина Наконечних із села Ківшарівка Куп’янського району.
Спортивним натхненником у цій сім’ї виявилася мама Марина. Вона ще за студентських років брала участь у спортивних змаганнях.
Життя склалося так, що жінка стала не спортсменкою, а вчителем початкових класів, але звичка до здорового способу життя не зникла. Тому своїм двом дітям – 21-річній Анастасії та 10-річному Богдану – вона теж намагається прищепити здорові звички.
– Ми стараємося вести здоровий спосіб життя, тому особисто займаюся фізичною культурою, і дітей цьому навчаю, – розповіла Марина Наконечна. – Звичайно, на пробіжку не щодня знаходжу час, але зарядку виконую обов’язково.
Менший син Богдан – завзятий футболіст, а останнім часом зацікавився ще й велоспортом.
Повністю підтримує захоплення сина та любов до спорту жінки й чоловік Василь, який працює слюсарем по металоконструкціях. Тому дружна сім’я не проходить повз цікавих спортивних конкурсів.
Приміром, ще два роки тому родина взяла участь у шкільному конкурсі «Тато, мама і я – спортивна сім’я», де Наконечні теж стали переможцями. А нещодавно в селі було свято зустрічі весни, на якому теж проходили різні естафети і змагання, у яких із задоволенням брала участь і ця спортивна сім’я.
– У таких змаганнях виявляється спортивний дух, завзяття та жага до перемоги, а також гордість за свою родину, – пояснила жінка. – Я не очікувала, що ми станемо переможцями, але ми старанно готувалися, і головне, що дитина залишилася дуже задоволеною.
Марина Проценко, Олександр Гаркавець, кореспондент