Шести громадам Харківщини може не вистачити освітньої субвенції

16.02.2021 10:35 Область Online

У більшості громад Харківської області шкільна освітня мережа відповідає моделі, фінансування якої забезпечує держава у 2021 році. Такі дані сьогодні, 16 лютого, оприлюднили експерти Програми "U-LEAD з Європою".

Індекс фінансової спроможності шкільної освітньої мережі представлений експертом з питань освіти Програми "U-LEAD з Європою" Сергієм Дятленком. Цей показник дає можливість  місцевому самоврядуванню оцінити відповідність своєї освітньої мережі моделі, фінансування якої забезпечує держава, та визначити можливі резерви ефективного використання фінансових ресурсів і підвищення якості надання освітніх послуг.

Формула розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами враховує низку показників. На основі кількості учнів, відсотку сільського населення та густини учнів для кожної громади визначено прогнозний показник – розрахункову наповнюваність класів (далі – РНК), який означає, скільки в середньому має навчатися учнів у класах громади.

Читайте також: У Борівській громаді учнів двох шкіл переводять на дистанційне навчання

– Починаючи з 2021 року були внесені зміни до формули шляхом  застосування так званих буферів. Тобто усім, в кого різниця між фактичною наповнюваністю класів (далі – ФНК) і РНК була більша/менша 2-х, підняли/опустили попередньо розраховане РНК  на 80 % від різниці, округлюючи до 0,5 чи 1. Такий підхід  має «вирівнювальний характер», оскільки суттєво зменшує надлишок коштів тих громад, що вже мають оптимізовану мережу закладів загальної середньої освіти, і підвищує шанси покращити рівень фінансового забезпечення середньої освіти тих громад, які мають незбалансовану мережу, – зазначила радниця з питань місцевих фінансів та управління Харківського регіонального офісу Програми U-LEAD Марина Гончаренко.

Також, за її повідомленням, відповідно до рівня співвідношення між розрахунковою та фактичною наповнюваністю класів, усі громади були віднесені до зеленої, помаранчевої та червоної зони.

– Розрахункова і фактична наповнюваність класів розбита по групах (1-4 класи, 5-9-ті та 10-12-ті), – розповідає Сергій Дятленко. – Логічно, щоб у початковій школі було менше учнів, а у старшій більше. І наповнюваність старшої школи має бути вища. А в нас у більшості громад наповнюваність старшої школи є нижчою, ніж початкової і середньої. Це говорить про те, що у нас надмірна кількість класів старшої школи. У такій кількості вони в більшості громад не потрібні. Бо якщо у старшій школи навчається три, п'ять або вісім учнів, вони не здобувають якісної освіти. Адже там, де нема учнів, нема учителів. Учителі читають велику кількість різних предметів, нема конкуренції, нема співпраці.

Так, 32 громади Харківської області віднесені до помаранчевої зони. Для них характерна відносна відповідність фактичної (реальної) наповнюваності класів розрахунковій, що має забезпечувати достатнє фінансування оплати праці з нарахуваннями педагогічних працівників у закладах загальної середньої освіти. Іншими словами, у більшості громад області освітня мережа в цілому відповідає моделі, фінансування якої забезпечує держава цього року. 

Читайте також: Люботин перетвориться на місто без відходів

18 громад Харківської області знаходяться у так званій «зеленій зоні», тобто у них фактична наповнюваність класів перевищує розрахункову. Це значить, що освітня система цих громад є оптимальнішою, ніж усереднена модель. Тобто такі громади матимуть більші можливості виплат надбавок та матеріального заохочення педагогічним працівникам, а також більші шанси мати на кінець року залишок вільних коштів, які громада зможе використати для модернізації та оновлення закладів освіти.

Однак, 6 громад області (а саме Сахновщинська селищна, Лозівська міська, Нововодолазька селищна, Куп’янська міська, Зміївська міська і Кіндрашівська сільська громади) заходяться у «червоній зоні», тобто їх фактична наповнюваність класів є значно нижчою за розрахункову. Це означає, що дані громади можуть зіткнутися з проблемою недостатності обсягу освітньої субвенції для оплати праці педагогічних працівників і будуть змушені дофінансовувати нестачу з власних надходжень, які за інших обставин могли б бути спрямовані на  інвестиції у розвиток громади. Саме цим громадам, на думку експертів, слід звернути особливу увагу на питання оптимізації освітньої мережі.

– Не зважаючи на те, що індекс фінансової спроможності шкільної освітньої мережі  побудований на основі різниці між фактичною та розрахунковою наповнюваністю класів, слід пам’ятати, що РНК не є жорстким показником достатності чи недостатності коштів освітньої субвенції, оскільки є низка місцевих чинників, такі як поділ класів на групи, розмір надбавок, педагогічний стаж працівників, їхні кваліфікаційні категорії тощо, які можуть вплинути на рівень фінансового забезпечення освітньої мережі.

Таким чином, розрахований індекс не є «остаточним діагнозом» галузі загальної середньої освіти громад, а скоріше показує місцевому самоврядуванню можливі резерви ефективного використання фінансових ресурсів та підвищення якості надання освітніх послуг, – підсумувала Марина Гончаренко.