Які бюджети, штати й зобов’язання мають оновлені райради Харківщини

02.03.2021 08:33 Область Online

Вісім працівників і 750 мільйонів гривень на рік – саме такий штат і фінансування потребують оновлені районні ради. Дані озвучили у Міністерстві розвитку громад і територій. Скільки фахівців працює в реформованих райрадах Харківської області та що говорять про райони без грошей у профільному міністерстві – читайте у матеріалі «Слобідського краю».

Державна підтримка для районів

Поки в країні відбувається ліквідація районних адміністрацій та районних рад, а також створення нових, і досі невирішеним залишається питання районних бюджетів.
Нагадаємо, в грудні 2020 року Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу України (від 17.09.2020 р. № 907-IX), де значно обмежила джерела наповнення районних бюджетів, а також виключила районні ради з фінансової мережі на отримання коштів з Державного бюджету України.

Через це нові укрупнені райони залишилися майже без надходжень. Зокрема, у Харківській області найбільш критична ситуація склалася у Лозівському районі, де річні власні доходи становлять 60 тисяч гривень.

У Куп’янському та Харківському районі надходження складають від 200 та 227 тисяч гривень відповідно. Власні доходи Богодухівського району становлять 605 тисяч гривень, Ізюмського – 635 тисяч гривень, Красноградського – 767 тисяч гривень. Найбільше власних доходів у річному бюджеті Чугуївського району – 1,27 мільйона гривень. У питанні районних бюджетів Харківська область не є винятком, адже така ситуація склалася і в інших регіонах України.

– Є районні ради, які мають низькі бюджетні показники. Десь це лише 50 тисяч гривень на рік. Забезпечити функціонування райради за такі гроші неможливо. За даними експертів, потреба на фінансування районних рад у розрахунку чисельності апарату вісім осіб становить 747 мільйонів гривень на рік, – повідомив заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Так, за даними Держказначейства, на рахунках районних рад є близько 3,4 мільярда гривень перехідних коштів. Крім того, що ці кошти розподілені нерівномірно, вони не включені до бюджетів районів. Тому, за словами посадовця, з Мінфіном і Держказначейством у міністерстві напрацьовують механізм, щоб районні ради їх  могли використовувати відповідно до законодавства.

Проте вищезгадані перехідні кошти не розв’яжуть проблему з відсутністю фінансів на районних рахунках. Тож, за словами В’ячеслава Негоди, на сьогодні в міністерстві думають повертатися до варіанту державної бюджетної підтримки.

Читайте також:  На Харківщині запустили ліквідацію двадцяти РДА

Рятують торішні гроші

А поки райради Харківщини рятуються минулорічними залишками. За словами першого віце-президента – виконавчого директора Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області Миколи Тітова, якби не торішні фінанси, деякі районні ради Харківської області не змогли б навіть провести розрахунки з
працівниками, чиї робочі місця ліквідовують.

Адже, аби розрахуватися із працівниками рад, що розформовуються, оновленим радам Харківщини необхідно спрямувати понад 9,5 мільйона гривень. Так, видатки на
виплати цим працівникам становлять у Красноградському районі 753 тисячі гривень, у Чугуївському – 900 тисяч гривень , у Лозівському – 908 тисяч гривень. У Богодухівському районі витрати на розрахунок працівників, що звільняються, сягнули 1,5 мільйона гривень, у Куп’янському – 1,548 мільйона гривень, у Харківському – 1,79 мільйона гривень, в Ізюмському – 2,18 мільйона гривень.

– Але залишки – це одноразове. Бюджет має поповнюватися щорічно, а джерел для наповнення немає, – додав Микола Тітов.

Тому, на думку представників Української асоціації районних та обласних рад, мають відбутися зміни до Бюджетного кодексу та Закону «Про місцеве самоврядування». Вони мають передбачати забезпечення фінансових гарантій діяльності районних рад. 22 лютого самоврядовці відправили відповідне звернення на ім’я Президента України Володимира Зеленського. В Асоціації пропонують доповнити склад доходів загального фонду районних бюджетів стабільними джерелами, зокрема встановити 3 % ПДФО та 3 % плати за землю.

Також в Асоціації говорять, що для стабілізації ситуації необхідно конкретизувати видатки з бюджетів районних рад на сфери культури, освіти, охорони здоров’я, спорту, соціального захисту, архітектури та ЖКГ, трудові архіви, програми з розвитку економічного потенціалу, інші програми, що стане підставою для виділення фінансового ресурсу.

Роздуті штати

Окрім недостатніх джерел фінансування, за словами В’ячеслава Негоди, ще однією проблемою функціонування районних рад є занадто великі штати. Зокрема, за розрахунками Мінрегіону, апарат районної ради міг бути до восьми осіб. Зараз середній показник по Україні – 19,3.

Є й такі районні ради, в апараті яких затверджено більше 50 осіб. Це, наприклад, Бучанська райрада на Київщині, Синельниківська та Кам’янська районні ради на Дніпропетровщині.

– Згідно із законом, у голови райради може бути лише один заступник. Але 29 районних рад затвердили свій штатний розпис з більш ніж одним заступником голови. У Чернівецькому районі, наприклад, заступників голови райради аж четверо. Незважаючи на те, що грошей на утримання рад немає, там призначають додаткових заступників. Це суперечить логіці, а головне – закону, – прокоментував ситуацію з штатами заступник міністра розвитку громад та територій.

За даними Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, найбільший штат серед семи районних рад регіону має Харківська. Тут 22 працівники.
Голова має двох заступників та двох радників. Останні входять до патронатної служби.

Також у раді працює організаційний відділ, відділ із загальних та кадрових питань, відділ правового забезпечення діяльності ради та комунальної власності, відділ аналітики та регіонального розвитку.

Читайте також:  Чому на Харківщині ще не відкрили збудовані ФОКи

Другою за чисельністю штату є Чугуївська райрада, де 18 працівників. Керівництво ради складається з голови, одного заступника та керуючого справами. Також у раді діють організаційний, загальний відділи, відділ бухгалтерського обліку та господарського забезпечення і сектор з питань комунальної власності.

17 працівників має Ізюмська райрада. Тут голова має двох заступників. Також у раді працює відділ з організаційних, кадрових та загальних питань, відділ з юридичних
питань та питань управління майном спільної власності району і фінансово-господарський відділ.

Загальний штат Красноградської райради складається із 16 працівників. Голова райради має одного заступника та трьох радників. Також у виконкомі працює загальний відділ, управління з питань місцевого самоврядування та розвитку громад, до якого входять відділ з питань комунальної власності та два сектори – розвитку громад та інвестицій і з питань природокористування та земельних відносин. Семеро працівників працюють у господарській групі. Лозівська районна рада має теж 16 працівників у штаті. У голови – один заступник. У раді функціонують чотири відділи: організаційний, юридичний, відділ бухгалтерського обліку, а також господарський відділ.

У Богодухівській райраді працює 14 фахівців, з яких 10 – апарат ради, чотири – обслуговуючий персонал (секретар керівника, оператор комп’ютерного набору, прибиральниця та сторож). Голова має одного заступника та радника.

Найменший штат – у Куп’янській районній раді. Тут 12 працівників. У голови райради є один заступник та радник. Загалом у виконкомі ради два відділи – організаційний та відділ фінансово-господарського забезпечення