А що нового у школі? На учнів чекають ігри, тематичні дні та право з першого класу

У три етапи –  нова школа

Активні, ініціативні та  небайдужі до суспільства – такого випускника має намір сформувати нова українська школа. Але підвалини всього закладаються в дитинстві, тому зміни розпочали з початкової школи. У липні Міністерство освіти та науки Украї­ни презентувало загалу проект нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який розробили в рамках Концепції нової школи, що передбачає реформування нинішньої системи освіти.

Нагадаємо, в Україні реформування освіти планують провести у три етапи. Перший уже розпочався в минулому році і триватиме до 2018-го. На ньому передбачається пілотний етап створення опорних шкіл базового рівня в сільській місцевості, а також перегляд навчальних планів і програм з метою розвантаження, запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій школі.

2019–2022 роки – друга фаза реформи, яка включає розробку та затвердження стандартів базової середньої освіти на компетентнісній основі та створення мережі установ незалежної сертифікації вчителів. Також йдеться про утворення регіональних органів забезпечення якості освіти та початок роботи базової школи за новими освітніми стандартами.

Остання фаза розрахована на 2023–2029 роки та включає розроблення і затвердження стандартів профільної середньої освіти на компетентнісній основі та формування мережі закладів III рівня – профільної школи. Тут передбачається створення системи незалежного оцінювання професійних кваліфікацій випуск­ників професійного профілю старшої школи. Також на третьому етапі планують розпочати роботу профільної школи за новими освітніми стандартами.

Інтегрований підхід

Тож у рамках Нової концепції школи цього року для початкової освіти передбачено пілотний проект, який стосується вище­згаданого Державного стандарту початкової загальної освіти. За інформацією Міносвіти, проектом нового стандарту визначено мету та принципи організації освітнього процесу в початковій школі, загальну характеристику змісту навчання, що охоплює перелік освітніх галузей.

Також документ містить державні вимоги до рівня загально­освітньої підготовки учнів, співвідношення між освітніми галузями і гранично допустимим навантаженням, що подано в базовому навчальному плані. Загалом передбачається впровадження нового змісту освіти, який ґрунтується на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.

– Стандарт створений на компетентнісному підході, а основ­ною новацією є інтегрований підхід у навчанні, – розповіла головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти та науки України Олена Лотоцька. – Державним стандартом передбачається поділ навчання на два цикли: 1–2 класи і 3–4 класи. Тут прописані загальні очікувані результати і конкретні результати, тобто державні вимоги до навчального процесу дитини.

Більше практики

До 15 серпня всі освітяни, експерти та прості люди мали змогу обговорити цей проект, а свої пропозиції та думки надіслати до Міністерства. Проте, перш ніж презентувати новий стандарт, над ним більш ніж півроку працювали профільні фахівці та громадськість. Весь цей час робоча група вивчала кращі міжнародні освітні практики Канади, Сингапуру, Великої Британії тощо.

Загалом, новий стандарт стосується десяти важливих галузей, серед яких і мовна та іншомовна освіта, громадянська освіта, фізична культура, історія, математика, розповів координатор освітніх програм Amnesty International в Україні Володимир Селіваненко, який безпосередньо працював від громадськості над розробкою стандарту.

– Від громадськості, крім нас, до роботи над проектом долучився Європейський центр імені Вергеланда. Разом із партнерами працювати над ним ми почали десь із січня цього року. До цього загалом концепція нової школи та попередні кроки з її розробки здійснювалися щонайменше рік, – додав він.

За словами експерта, найперше, що відрізняє новий держстандарт від старого, – це практична орієнтованість матеріалів.
– У попередньому стандарті декларувалося, що діти теж вивчатимуть не тільки практику,  а й теорію, – зазначив Володимир Селіваненко. – Проте з тексту, приміром, такої дисципліни, як правознавство, я можу з упевненістю сказати, що програма побудована так, що практичних навичок діти не здобувають.  У новій програмі на перший план виходять навички.

Також фахівець додав, що правознавство (нова назва – «громадянська освіта») викладатимуть з першого класу. При цьому діти не лише обговорюватимуть ситуації, які є в громаді, а й пропонуватимуть їх конкретне вирішення. Натомість, зараз програма з цього предмета розрахована на два роки та орієнтована на 9–10 клас.  Як результат, каже експерт, діти після 11 класу знають, що є Конвенція про права дитини, і на цьому їхні знання, як правило, закінчуються.

– Тепер з першого класу школярам будуть пояснювати, що таке права людини та реалії, в яких вони живуть, – пояснив координатор освітніх програм. –  Новий стандарт закликає вчителя поступово, дуже дрібними порціями, вчити дитину, чим вона відрізняється від інших, розуміти, що всі інші діти – теж унікальні, як і вона, а головне –  поважати інших. Такі речі потрібно закладати з дитинства.

Також, за словами експерта, важливим моментом є перенавчання самих учителів, адже саме вони повинні переказати дітям цінність прав людини та донести активну позицію щодо їх захисту.
– Ми хочемо, щоб діти не боялися заявляти про порушення своїх прав, зокрема у контексті домашнього насилля, –  додав Володимир Селіваненко.
Окремо у стандарті присвячено увагу булінгу, тобто питанню насилля у школах.  У рамках цієї проблеми учні мають відстежувати, коли їх або інших ображають чи принижують, та знати, як діяти в таких ситуаціях.

Вільний вчитель – зацікавлений учень

Із вересня цього року проект  нового Стандарту початкової освіти апробовуватиметься. Для цього відібрано 100 шкіл з усіх областей України. А вже з вересня 2018-го всі першокласники країни почнуть навчання за новими принципами. На Харківщині участь у пілоті братимуть чотири школи, які самостійно виявили бажання поекспериментувати. Це Харківська гімназія № 12, Хорошівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів Харківського району, Богодухівський колегіум № 2 та  Красноградська загальноосвітня школа № 1 імені О. І. Копиленка.  

– Під пілот підпали два перші класи нашої школи з трьох – це близько 70 учнів.  Один клас працюватиме в рамках старої програми, –  розповів директор Красноградської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів імені О. І. Копиленка  Геннадій Безбородов. – Зараз педагоги готуються. Ось нещодавно був семінар у Харкові, а незабаром поїдуть до Білої Церкви, теж на навчання.

Керівник закладу зазначив, що завдяки районній раді та адмі­ністрації у школи є всі можливості для запровадження навчання по-новому. Зокрема, для навчального закладу закупили обладнання – кольорові принтери та ноутбуки, а також планують підключити відеокамери для прямого зв’язку з Департаментом науки та освіти ХОДА безпосередньо під час уроків.

Також Геннадій Безбородов додав, що і батьки, і вчителі радо відгукнулися на участь в експерименті, адже він впроваджує багато новацій. Перша, каже педагог, – вільний вчитель, який не буде обмежуватися державною програмою в роботі. Друга – цікавий підхід.
–  Це гра, за допомогою якої діти опановуватимуть знання, –  додав директор. – Тож якщо, приміром, сьогодні на природо­знавстві діти вивчатимуть птахів, то всі інші предмети теж будуть співзвучні з цією тематикою. Також дуже багато часу діти будуть проводити на свіжому повітрі: збирати квіти, малювати, обговорювати, робити всілякі вироби.

Що очікують від нового стандарту:

Для учнів 1–2 класів –  вміння захищати права людини (розпізнати вчинки і слова, які можуть підтримати або образити, а також поважати різноманітність, справедливо ставитися до інших).
Для учнів 3–4 класів – мати компетенції спілкування, враховуючи особливості інших людей, пояснювати, чому потрібно діяти справедливо, не порушувати прав інших дітей, виявляти та засуджувати такі вчинки, вміти пояснити, до кого можна звернутися.

Готові на всі 100

Харківська область на 100 %  готова до початку нового навчального року. Про це повідомила голова Харківської обласної державної адміністрації Юлія Світлична під час урядового селектора під керівництвом Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

Вона відзначила, що для підготовки навчальних закладів до нового опалювального сезону та проведення ремонтів з бюджетів усіх рівнів цього року було виділено майже 205 млн грн. Особ­ливу увагу приділено ремонту автомобільних доріг, якими рухаються шкільні автобуси, – роботи на них виконано вже майже на 90 % (за даними на вівторок,  15 серпня).

– Мережа загальноосвітніх навчальних закладів у регіоні в 2016–2017 роках становила 790 ЗНЗ.  У серпні 2017 року планується відкрити ще дві нові школи, які забезпечать збільшення кількості місць майже на 800, – повідомила губернаторка. – Протягом 2017 року в області було створено 20 нових опорних шкіл. Коштом освітньої субвенції новостворені опорні заклади отримали 12,5 млн грн на придбання 52 кабінетів із сучасним обладнанням, з обласного бюджету виділено 25 млн грн на придбання 104 кабінетів для ліцеїв, гімназій та спеціалізованих шкіл.

Також голова ХОДА розповіла, що розширюється мережа навчальних закладів, де є інклюзивні  класи для дітей з особливими потребами.
– У 2017/18 навчальному році буде організовано навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах  у 135 освітніх навчальних закладах. Це у п’ятнадцять разів більше, ніж минулого навчального року, – відзначила Юлія Світлична.

Електронні підручники

Та окрім початкової освіти, новий навчальний рік передбачає багато новацій, зазначають у Мін­освіти. Так, приміром, із цього року для комфортного навчального процесу у вільному доступі з’являться електронні версії підручників для 9 класу. Видавництва, які цього року друкують шкільні підручники для учнів 9 класів, почали надавати Міністерству освіти і науки електронні версії підручників для розміщення у вільному доступі. Більшість електронних версій шкільних підручників для цьогорічних дев’ятикласників уже оприлюднено Інститутом модернізації змісту освіти (на сайті imzo.gov.ua у розділі «Підручники»)

Нагадаємо, міністр освіти Лілія Гриневич, коментуючи необхідність публікації електронних версій підручників, навесні цього року наголосила, що всі нові підручники для дев’ятого класу будуть доступні для завантаження за державний кошт.

Так, за інформацією Інституту модернізації змісту освіти, на початок серпня установою прийнято від видавництв  118 назв паперових підручників з 228, загальним накладом 440 тисяч примірників, що дорівнює 50 % від загальної кількості необхідних підручників для учнів 9-х класів. Розпочато доставку навчальної літератури до книжкових баз обласних департаментів освіти і науки.

ЗНО для технікумів і коледжів

Зміни торкнулися і зовнішнього незалежного оцінювання. Починаючи з 2018 року, державну підсумкову атестацію у формі ЗНО складатимуть випускники не тільки шкіл, а й професійно- технічних училищ і коледжів.

– Це відбудеться вперше, дотепер ЗНО не застосовувалося у формі державної підсумкової атестації для випускників професійно-технічних закладів і коледжів, – повідомив директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій.

За його словами, зовнішнє оцінювання дасть можливість порівняти рівень підготовки випускників шкіл, професійно-технічних закладів і коледжів.
Також директор Центру повідомив про плани сформувати єдині вимоги для оцінювання випускників професійно-технічних училищ і коледжів.

Окрім цього, з 2018 року буде впроваджено ЗНО з іноземних мов з використанням дворівневих предметних тестів: В1 і В2.  Тож починаючи з 2018-го, тест з іноземної також міститиме новий формат завдань – аудіювання.
За словами заступника директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерія Бойка, предметні тести рівня В1 складатимуть випускники, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту або академічному рівні, тести рівня В2 – випускники, які вивчали іноземну мову на профільному рівні.

Він також нагадав, що підготовка до впровадження інновації тривала два роки. За цей час було проведено два етапи апробації тестів. За результатами апробації завдання будуть систематизовані за складністю, визначиться їх розподільна здатність та обчислиться надійність тесту.
Також у Центрі оцінювання зазначили, що наступного року тести з української мови і літератури, математики, історії Украї­ни будуть адаптовані для осіб з вадами зору.

Більша стипендія –  менше отримувачів

Ще однією з обговорюваних тем новацій в освіті є стипендії. Нещодавно Міністерство  фінансів України заявило, що у 2018 році пла­нують зменшити кількість отримувачів стипендій  до 25 %, а до 2020 року – до 15 %.

Про це у коментарі VoxConnector заявив заступник міністра фінансів Сергій Марченко.
За його словами, на сьогодні стипендії отримують 40–45 % студентів.
– Ми не збираємося зменшувати стипендію, ми хочемо її підвищити. При 15 % академічних стипендіатів розмір стипендії може бути на рівні мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму, – сказав він.

За його словами, у Міністерстві планують  вийти з прожиткового мінімуму (з 2018 року планується на рівні 1700 грн) і наблизитися до мінімальної зарплати (з 2018 року 3723 грн).
Він наголосив, що з питанням про терміни набуття чинності нових правил варто звертатися до Міністерства освіти.

– Ми наполягатимемо, щоб вони змінили відсотки стипендіатів і визначили розмір стипендії на рівні більш високому, ніж у 2017 році, – підсумував заступник міністра. – У нас були такі домовленості з Міносвіти, що до 2020 року ми рівень стипендіатів скоротимо до 15 %.
Нагадаємо, до 2017 року стипендії отримували 70 % студентів, що навчалися за державний кошт.

Марина Проценко, спеціальний кореспондент