За навчання на бюджеті – відробити у селі

«Ні – примусу відпрацювати після навчання! Так – потрібним країні професіям», – вирішили законотворці та урядовці. Цей тиждень виявився особливо плідним для освітньої галузі. Президент України Петро Порошенко підписав Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо працевлаштування випускників), прийнятий Верховною Радою 6 жовтня. Головна новація документа – із 2017-року скасовується обов’язкове відпрацювання перед державою студентів-«бюджетників». Наступного року після закінчення свого навчання молодий фахівець вільний у виборі місця роботи (за винятком військових), а вузи не зобов’язані здійснювати їх працевлаштування. 

Для абітурієнтів, які планують вчитися на вчителів та медиків, законотворці також приготували не менш приємне нововведення: їм надається право на першочергове зарахування до вишу за держзамовленням, якщо ті уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу. Крім цього держава обіцяє забезпечити відповідним випускникам безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах установлених норм. Закон запрацює вже з 1 січня.
Директор Департаменту науки і освіти Харківської облдержадміністрації Анатолій Бабічев вніс ясності щодо прийнятих змін. Так, пріоритетне зарахування студентів, які мають направлення, зовсім не означає, що абітурієнт, скажімо, із 101 балом скоріше потрапить на бюджет, аніж абітурієнт із вищим балом.

– Хоч усі абітурієнти можуть прийти із цими договорами, але все одно відбуватиметься конкурс за результатами ЗНО, – наголошує Анатолій Бабічев.
Пріоритетність спрацює у разі, коли двоє кандидатів на навчання за рахунок держави матимуть однакові бали. То ж, виходить, залізною запорукою гарантованого вступу студентові можуть слугувати лише добрі знання.

За словами Анатолія Бабічева, для більшої ясності деякі нормативні документи, зокрема, про те, яким має бути договір між абітурієнтом та місцем відпрацювання, у Департаменті науки і освіти ще чекають. Єдине, що на 100 % зрозуміло: випускники 2017 року, які навчаються зараз на бюджеті, матимуть вільний вибір роботи. Ніхто не змусить їх відпрацьовувати борг державі.

– Тепер не буде обов’язкового повернення додому після випуску, наприклад, до райлікарні у Зачепилівці. А от уже першокурсникам 2017-го, які укладуть такі договори, через п’ять, чи як у медиків через шість років, таки доведеться виконати свою частину зобов’язань, – пояснює Анатолій Бабічев.

Самі «бюджетники», зокрема освітяни та медики, радіють, що нарешті держава починає звертати увагу на них. Разом із тим, зазначають, що методи і форми прийдешніх реформ потребують корекції. Так, ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Іван Прокопенко побоюється, аби ці нововведення не спричинили перекіс при прийомі на навчання, а ті, хто дійсно хотів стати вчителем, не обрав іншу професію. Ректор каже, що останнім часом держзамовлення у них скоротилося у чотири рази.
– У нашому регіоні сьогодні страшенний дефіцит учителів, не тільки у малокомплектних школах, а й у звичайних. Є випадки, коли у школі потрібно десять-двадцять вчителів! Є інші шляхи, як залучити більше, а головне, по-справжньому зорієнтованих студентів, – переконаний Іван Прокопенко і додає, що фактично 100 % випускників вишу хочуть працювати у школах, навіть ті, хто навчається за свої гроші і навіть готові їхати у село. Та чи готова сільська школа, де, буває, і всього 0,25 ставки пропонують молодим спеціалістам, де нема житла, компенсації комунальних витрат тощо? А от відповідно до змін у ЗУ «Про вищу освіту» молодим спеціалістам, які повертатимуться до сіл, мають забезпечити безкоштовне житло. Ми поцікавилися у місцевого самоврядування, чи мають вони такі можливості. І, як виявилося, до цього готові не всі.
– На жаль, сьогодні все житло, яке є у комунальній власності, зайняте, – ділиться селищний голова Нової Водолаги Олександр Єсін.

Він розповідає, що востаннє житло у селищі, а це було 30 квартир, будували вісім років тому. Зараз вони повністю зайняті родинами зокрема соцпрацівників і ветеранів. А ті три квартири, які залишаються у комунальній власності Нової Водолаги, нині зайняті молодими спеціалістами.

Із 2008 року жодного нового будівництва не велося. У планах місцевої громади є проект будівництва чотириповерхового будинку вже на 45 квартир. Місцеве підприємство зацікавилося в його реалізації, щоб частину квартир зробити службовими для свої працівників, а частину – віддати на потреби громади. Однак бюрократичні перепони не дають ходу задуманому. У громадах покладають надію на створення спеціальної державної програми, яка б сприяла появі такого житла або можливості придбати вторинне житло, як було свого часу для ветеранів-афганців.
Очільник Департаменту освіти і науки підтверджує, що надання житла молодим фахівцям на селі, звичайно, є проблематичним, і у свою чергу покладає надії на об’єднанні територіальні громади, які нині формуються.

– Якщо ОТГ зацікавлена, аби на її території працювала школа чи лікарня, і вони завдяки децентралізації отримали більше грошей, аніж було, то побудувати за два-три роки багатоквартирний будинок не є великою проблемою, – говорить Анатолій Бабічев.
До того ж, за рештою професій, крім педагогів та лікарів, що необхідні для обслуговування місцевої інфраструктури та в комунальних господарствах, законотворці вирішили перекласти на регіональні плечі, аби підготовка таких кадрів проходила власне за гроші місцевих бюджетів. Анатолій Бабічев підтвердив, що поки на Харківщині немає відповідних регіональних програм. Разом із тим, є й інші шляхи для абітурієнтів, де знайти гроші на навчання. Нерідко й підприємства, як-от оборонної чи сільськогосподарської промисловості зацікавлені, щоб у них були фахівці, і зголошуються платити за навчання студентів.

 Зміни щодо пріоритетності вступу до законодавства внесені, однак вони не прописані у Правилах прийому до вищих навчальних закладах у 2017 році, які вже затверджено. Лише після того, як зміни внесуть, виші зможуть затвердити їх до вже своїх умов прийому. Абітурієнтам, які зацікавилися цією можливістю втупити на бюджет, радять поки що не бігти до місцевих відділів освіти та лікарень за направленнями. А вже після новорічних свят активно стежити за змінами правил прийому обраного університету й відповідно діяти.

До речі:
16 листопада Уряд також затвердив перелік із 19 професій загальнодержавного значення, за якими навчання у професійно-технічних навчальних закладах здійснюватиметься за рахунок держбюджету.

На їх фінансування у 2017 році Уряд планує витратити 169 млн 600,8 тис. грн. Гроші будуть включені в освітню субвенцію та передані місцевим бюджетам.
Серед обраних професій: машиніст бурової установки (будівельні роботи), монтажник систем вентиляції, кондиціювання повітря, пневмотранспорту й аспірації, бурильник експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ, помічник бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту й газ, моторист бурової установки, тістороб, верстатник деревообробних верстатів, живописець, верстатник широкого профілю, токар, фрезерувальник, налагоджувальник верстатів і маніпуляторів з програмним керуванням, складальник корпусів металевих суден, монтер колії, слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів, виноградар, бджоляр, помічник машиніста тепловоза, помічник машиніста електровоза.

Тетяна ВАСИЛЕЦЬ, кореспондент