Унікальний експеримент харків'янки: занурення недалеко від Полярного кола з акулами
У 2011 році Наталія Авсєєнко без термозахисного одягу занурилася в крижані води Білого моря, щоб установити контакт з білухами (вид зубастих китів). Про це занурення на межі безумства було знято документальний фільм «Потолок». Про «принцесу китів» (так жінку прозвали в пресі) написав найбільший британський таблоїд «Daily Мail». Весь світ облетіли фотографії Наталії, яка плавала з білухами під товстим шаром полярного льоду.
На перший погляд, божевілля, проте якщо знати про життєве заняття Наталії, цей фантастичний вчинок стає більш реальним. 40-річна жінка є чемпіонкою світу з фрідайвингу (підводне плавання із затримкою дихання). Більше того, Наталія Авсєєнко входить у п’ятірку найсильніших спортсменок за всю історію фрідайвинга в дисциплінах: статика, динаміка в ластах, постійна вага, постійна вага без ласт. Так, наприклад, у квітні 2008 року стала рекордсменкою світу в пірнанні з постійною вагою без ласт, на глибину 57 метрів. Але у 2011 році у невгамовної спортсменки з’явилася нова підводна мета.
– Як фрідайвер я ніколи не пірнала під лід, у холодну воду, і це заважало мені вважати себе професіоналом у повному розумінні цього слова, – згадує Наталія. – Мені хотілося зрозуміти, що це означає – пірнати із затримкою дихання. До того ж, з дитинства я мріяла поплавати з білухами. У якийсь момент я зрозуміла, що мрію відкладати на потім не можна.
Унікальний експеримент відбувався недалеко від Полярного кола, в Білому морі, де розташовано філію одного з дельфінаріїв. Тут китів і дельфінів приручають фахівці перед тим, як відправити їх до дельфінаріїв по всьому світу.
У день «ікс» підтримати Наталію зібралися її друзі, колеги, не захотіли пропускати таку сенсацію й телевізійники. Проте у підтримці Наталія не мала потреби, адже реалізації крижаної ідеї передувала річна підготовка – як фізична, так і психологічна.
– Страх? Його не було. Була радість від чекання зустрічі з білухами, – ділиться спортсменка. – Що стосується здоров’я, учені пишуть, що при температурі води мінус два градуси в організмі людини через п’ять хвилин починаються безповоротні процеси, а через вісім людина гине. Але я там пробула десять хвилин, і як бачите, жива і здорова.
Зустрілися два екстремали
Про своє пірнання без одягу Наталія каже, що це не було епатажним ходом. Усьому причина – фізіологічні особливості білих китів.
– Білухи, які були зі мною на Полярному колі, не вільні: за ними спостерігають, з ними працюють учені. А мені треба було стати їх другом, тобто стояти нарівні з ними, – пояснює пані Авсєєнко. – У білух на голові є лобово-носова жирова подушка мелон, яка використовується ними для контактів з навколишнім світом. Одяг став би своєрідним «бар’єром» для встановлення контакту з тваринами.
Звичайно, екстремальний експеримент приніс жінці широке визнання, участь у нових незвичайних підводних проектах, відкриття мережі шкіл з фрідайвнгу, а також звичайне жіноче щастя. Корінна москвичка після свого екстремального занурення почала проводити майстер-класи. На один із них – у Києві – завітав відомий харківський мандрівник Олексій Коровін. На самоті він об’їздив майже весь світ на своєму залізному коні: долав важкі пустелі Монголії, тисячі кілометрів на шляху із Європи в Австралію тощо. Але повернемося до майстер-класу.
– Так сталося, що мене спочатку не приймали в групу, оскільки було всього 12 місць, і всі вони виявилися зайнятими, – з посмішкою згадує свою першу зустріч з Наталією Олексій. – Але в останню мить хтось відмовився, і мені пощастило.
Наступні півроку Олексій часто мотався до Москви, і згодом між чоловіком і жінкою почало з’являтися «відчуття спорідненості». Під час його чергового перебування в російській столиці Наталія сильно захворіла, і Олексій декілька днів не відходив від її ліжка. Та хвороба згодом відступила. А незабаром у Харкові стало на одну мешканку більше, а в історії нашого міста з’явилася ще одна чудова історія кохання.
Катерина Терещенко, матеріал з газети "Слобідський край" №28 від 07.03.2015