Агов! До вас телефонують шахраї
На материнських почуттях
Майже під ялинку в Харкові засудили телефонного шахрая, який діяв за всім відомою схемою «ваш син у поліції». Зловмисник набирав випадкові телефонні номери, представлявся сином і повідомляв, що потрапив у поліцію, і щоб правоохоронці не відкривали кримінальне провадження, необхідно їм заплатити.
– Суми сягали 10–20 тис. грн. Коли родичі казали, що таких грошей немає, погоджувався і на менші кошти, – розповіла начальник управління прокуратури області Тетяна Сотнікова. – Крім того, шахрай давав своїм жертвам номер телефону нібито поліцейського, від якого залежить його доля. Коли рідні телефонували за цим номером, зловмисник брав слухавку та, змінивши голос, представлявся поліцейським.
29 грудня злодій отримав своє покарання. У суді довели п’ять епізодів шахрайств, а загальна сума, якою заволодів він на емоціях схвильованих матерів, сягнула понад 35 тисяч гривень.
Тож Орджонікідзевський районний суд Харкова визнав винним 43-річного мешканця Запоріжжя в шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 190 КК України).
До речі, за словами начальника управління, зловмисник скоїв злочин під час відбування покарання за крадіжку в Кам’янській виправній колонії м. Запоріжжя. Тому за сукупністю вироків шахрая засуджено до двох років і семи місяців позбавлення волі. Поки що вирок суду не набув чинності, оскільки триває час на апеляційне оскарження.
Операція «Приват»
Та мобільні ошуканці винаходять нові схеми й далі. Наприкінці року зміна власника ПриватБанку надихнула любителів легкої наживи на втілення в життя ще однієї шахрайської тактики. Нагадаємо, 18 грудня Уряд прийняв рішення про націоналізацію банку. І вже за кілька днів на тлі події та народних хвилювань активізувалися і шахраї.
Як повідомили у прес-службі Кіберполіції України, шахраї телефонують потенційній жертві, не обов’язково клієнту ПриватБанку, представляються працівниками служби безпеки Ощадбанку і з’ясовують, чи є в людини картковий рахунок ПриватБанку.
Якщо співрозмовник відповідає позитивно, то шахраї повідомляють, що ПриватБанк буде приєднаний до Ощадбанку, тому клієнту необхідно терміново здійснити переказ грошових коштів з «приватівської» картки на нову, оформлену в «Ощаді». Для цього в жертви просять номер банківської картки, CVV-код, пароль до інтернет-банкінгу та інші дані. Після цього відбувається перерахування коштів на рахунки, підконтрольні шахраям.
Далі в Кіберполіції України зазначили, що інформацію про «крадіжку» баз даних ПриватБанку поширюють шахраї, які виманюють у клієнтів номери карток й інші особисті дані.
«Шахраї, використовуючи методи соціальної інженерії (наука, що вивчає людську поведінку та чинники, які на неї впливають. Нині її методи часто використовують для маніпуляції з метою спонукати людину виконати певні дії чи розголосити конфіденційну інформацію. – Авт.), вчиняють злочинні дії не тільки щодо клієнтів ПриватБанку, але й, дізнавшись, що довірливий громадянин є клієнтом іншого банку, створюють аналогічну зазначеній вище ситуацію заволодіння коштами громадян», – наголошується в повідомленні Кіберполіції.
Також у самому банку додали, що всю інформацію в базах даних банку надійно захищено, система захисту інформації виключає можливість її несанкційованого копіювання або стороннього доступу, у тому числі працівниками банку.
«Ми звертаємо увагу наших клієнтів на зафіксовані випадки спроб шахрайського отримання особистих даних і просимо бути уважними при отриманні подібних дзвінків від невстановлених осіб», – йдеться в повідомленні ПриватБанку.
Що чіпляє на гачок?
Психологи визначили, що саме підштовхує людину прямо в шахрайські тенета. І найперше – це родинні зв’язки. Коли телефонують невідомі й повідомляють, що з вашими близькими сталася біда, мало хто задумається перед тим, як віддати все, що є, для порятунку. Подібні дзвінки здійснюються серед ночі саме тому, що ми на рівні підсвідомості від нічних дзвінків чекаємо саме неприємних звісток. Ми самі даємо зловмисникам цю інформацію – не помічаючи цього.
Приблизно так: «Ваш онук потрапив у біду» – «Мій Антон? Він не міг цього зробити!» Також аферисти послуговуються соціальними мережами, де багато користувачів викладають чи не повну інформацію про себе.
Друге – це бажання повернути втрачене. Надія повернути загубленого домашнього улюбленця чи бажання позбутися клопотів з відновлення втраченого паспорта – досить потужний стимул заплатити тим, хто все це обіцяє.
Наступне – безпечність і незнання новітніх технологій. Натрапити на шахраїв ризикують навіть ті, хто передзвонює на пропущений дзвінок з невідомого номера: поки вам пояснюватимуть, що намагалися зателефонувати за номером, що відрізняється всього на одну цифру, з вашого рахунку можуть зникнути всі гроші.
І останнє – любов до «шари». Й до сьогодні чимало людей вірять, що несподівано виграли якийсь цінний приз чи то в радіо- чи телевікторині, чи на якомусь із інтернет-сайтів. Цим вже багато років поспіль користуються шахраї. І телефонують обраній жертві, повідомляючи про виграш і розповідаючи, що від омріяного телевізора чи автомобіля «щасливця» відділяє єдина дрібничка – умова розіграшу. Наприклад, переможцеві слід поповнити рахунок на досить солідну суму.
Олександр Ушаков, кореспондент