Як харків’яни можуть безкоштовно навчатися та стажуватися в університетах ЄС

14.07.2021 09:05 Суспільство

Пройти навчання в європейських вишах та прокачати свої навички харківські студенти і викладачі можуть безкоштовно. Одна з можливостей потрапити до європейських університетів – це програма ЄС «Еразмус+». Як нею скористатися та чим освіта в Євросоюзі відрізняється від української, «Слобідському краю» розповіли харківські учасники програми.

Давня співпраця

Уже восени 36 українських студентів (25 жінок та 11 чоловіків) здобуватимуть магістерський ступінь у провідних університетах Бельгії, Чехії, Естонії, Фінляндії, Німеччини, Греції, Ірландії, Італії, Іспанії, Швеції та Великої Британії в рамках «Еразмус Мундус» (унікальні та престижні магістерські програми). Виграний грант покриває витрати на навчання, трансфери, візу, страхування, також щомісяця українці отримуватимуть стипендію в 1000 євро. Студенти зможуть відвідувати не тільки освітні програми, а й мовні курси, дізнатися більше про країни Європи тощо.

Як повідомили «Слобідському краю» в Національному офісі «Еразмус+» в Україні, серед цих щасливчиків є і представник Харківщини – студент Каразінського університету. Минулоріч від нашого регіону було три переможці (також «каразінці»).

У самому ХНУ імені В. Н. Ка-разіна нам розповіли, що їх вищий навчальний заклад уже давно співпрацює з європейськими вишами. Наприклад, за програмою «Темпус» (програма зовнішньої допомоги Європейського Союзу, що сприяє модернізації системи вищої освіти в країнах-сусідах ЄС через активізацію співпраці між вищими навчальними закладами) «каразінці» мають кілька виграних проєктів. Наразі ця програма є однією зі складових «Еразмус+».

– Поки програма «Темпус» не перейшла в напрям КА2 «Еразмус+», наш університет виграв за нею шість проєктів з різних тематик. А після того, як «Темпус» став частиною КА2, ми виграли ще шість проєктів, – зазначив начальник управління міжнародних відносин ХНУ імені В. Н. Каразіна Олександр Хижняк.

Також «каразінці» є лідерами на Харківщині за впровадженням ще одного напряму «Еразмус+» – Жан Моне (мета цього напряму – активізувати євроінтеграційний дискурс; сприяти досконалості євроінтеграційних студій; залучати заклади вищої освіти до дослідження євроінтеграційних процесів; поширювати ідеї Об’єднаної Європи).

– За період функціонування напряму Жан Моне Каразінський університет виграв дев’ять модулів. Наразі в нас п’ять діючих проєктів Жан Моне, що реалізуються різними факультетами, – повідомив Олександр Хижняк.

Ще один із напрямів «Еразмус+», яким опікуються в університеті, це міжнародна академічна мобільність. У рамках цієї програми студенти протягом семестру або року, якщо вони демонструють хорошу успішність, навчаються в європейському виші. А викладачі протягом робочого тижня викладають у зарубіжних університетах.

– Сьогодні ця програма в нас реалізується за 62 договорами про партнерство. З кінця 2021 року університет матиме можливість розширити перелік партнерів, оскільки програма оновлюється, – зауважила начальниця відділу міжнародних програм та академічної мобільності ХНУ імені В. Н. Каразіна Юлія Коваль.

Кандидатів для поїздки в європейський виш оцінює та рекомендує конкурсна комісія, до складу якої входять як викладачі, так і студенти університету. У 2021 році конкурсна комісія затвердила 24 учасників програми академічної мобільності.

– У 2021 році академічна мобільність нарешті почала поновлюватися, бо в минулому році через ковід їздити за кордон було проблематично. Звісно, було онлайн-навчання, але ж краще отримати офлайн досвід, – переконана Юлія Коваль. – Академічна мобільність – це двостороння програма. Цьогоріч до нас на навчання приїхали три студенти з Італії та один з Німеччини.

Будь у курсі
Європейська комісія оголосила про відкриття нової програми єс еразмус+ на 2021–2027 роки. оновлена програма буде більш інклюзивною, цифровою та екологічною. загальна сума фінансування складає понад 26 мільярдів євро. ці кошти будуть поділені між усіма учасниками програми з різних країн.

Читайте також: Який вигляд має після реконструкції Пархомівський ліцей. Фото

Як це – навчатися в Італії

Студентка IV курсу факультету іноземних мов Каразінського університету Валерія Бондарева – одна з тих, хто цьогоріч збирається на навчання за кордон. У вересні дівчина відправиться до Словаччини, там вона вивчатиме італійську мову в католицькому університеті міста Ружомберок. За програмою «Еразмус+» туди також мають приїхати італійські студенти.

– Річ у тому, що в Каразінському університеті відділення італійської мови доволі молоде, а в католицькому університеті італійську викладають давно. Зараз якраз готую документи на візу для навчання в університеті, – розповіла «Слобідському краю» Валерія.

До речі, у студентки вже є досвід навчання в університеті Європи. У минулому році з кінця лютого до початку серпня вона навчалася в університеті міста Палермо (Італія). У майбутньому дівчина бачить себе синхронною перекладачкою, тому її головна мотивація сьогодні – удосконалити свої знання італійської мови. А для цього, на думку Валерії, дуже важливо знати контекст країни і краще його вивчати, занурюючись у середовище.

– До Італії я потрапила за два тижні до введення там суворого карантину через коронавірус. Я жила на Сицилії, а це море, гори та вишукана архітектура, – згадує Валерія. – Завдяки стипендії мені трохи вдалося помандрувати – побувала в Римі, Флоренції та Венеції, також з’їздила до Неаполя. Програма «Еразмус+» оплачує переїзд до країни, страхування, посвідку на проживання, візу, також я щомісяця отримувала стипендію у 850 євро. Цих коштів вистачало не тільки на проживання в країні, але й на те, щоб її подивитися.

Навчання в ЄС

Проте повноцінно зануритися в середовище харківській студентці не вдалося. Замість того, щоб ходити до університету на лекції, дівчина провела півтора місяця в чотирьох стінах, бо в країні був суворий карантин. Навчатися довелося онлайн.

– В італійському університеті я намагалася обрати предмети максимально схожі на ті, що вивчаю в Україні. Обрала світову літературу, однак, як виявилося, вона значно відрізняється від тієї, що в нас викладають. У нас обирається перелік книг, які потрібно прочитати протягом семестру. А в італійському університеті була лише одна книга, яку довелося читати в трьох варіантах від різних авторів, які жили в різні часи. Окрім цього, всі тексти потрібно було з італійської перекладати на латинську мову. Саме цього я не змогла зробити на іспиті, бо вдома я латинь вивчала лише семестр, а цього недостатньо, щоб перекласти твір, – розповіла про відмінності в навчанні Валерія.

Окрім світової літератури, дівчина в Італії також вивчала педагогіку, філософію, англійську, італійську мови та літературу. За її словами, в італійській літературі багато теорії, і для неї, як і для її італійських одногрупників, цей предмет був складним.

– Іспити я також складала дистанційно. До речі, в італійському виші можна обирати дату іспитів (надавалося три дати на вибір у червні-липні). Також майже всі іспити були усними. А в Україні, навпаки, переважна більшість – письмові, – зазначила харківська студентка. – Оскільки іспити були усними, то потрібно було слухати відповіді інших студентів і чекати своєї черги. Відповідь кожного студента займала близько 30 хвилин. На­приклад, на іспиті з італійської літератури я просиділа перед комп’ютером і чекала на свою чергу понад шість годин. Іспит приймали два викладачі – один як свідок усього того, що відбувається, а інший ставив запитання.

Єдиний іспит, який дівчина так і не змогла скласти під час свого закордонного навчання, це іспит з італійської літератури. І цей предмет їй довелося перескладати в рідному університеті, але вже наживо.

– В Італії я також вивчала англійську. Там велика увага приділяється ще й жестам, міміці та взагалі всім моментам, що можуть покращити комунікацію, – розповіла харківська студентка.

А ще дівчину дуже вразило, що італійський університет має спеціальний додаток для студентів. Там розклад пар, студентський квиток, можливість написати викладачам і електрон­на залікова книжка.

Демократична атмосфера

Нещодавно із закордонного стажування повернулася і доцент кафедри екологічної безпеки та екологічної освіти Навчально-наукового інституту екології ХНУ ім. Каразіна Катерина Уткіна. У червні 2021 року було її друге відрядження в рамках програми «Еразмус+» до університету Західної Аттики (Греція), перше – відбулося в 2019 році. Студентам грецького вишу харківська викладачка читала лекції з управління прибережними смугами, в Каразінському університеті вона викладає комплексне управління територіями. Сфера наукових інтересів Катерини Уткіної – поводження з твердими побутовими та промисловими відходами, управління територіями.

– У грецькому університеті я читала лекції англійською мовою. Це був дуже корисний досвід для мене. Я вже мала певний досвід викладання англійською. Але читати лекції англійською в українському виші – це трохи інше, ніж викладати в університеті ЄС, – зазначила Катерина Уткіна.

Стажування в ЄС

А ще викладачку дуже вразила загальна атмосфера на лекціях. Як зауважила харків’янка, в Україні панує більш академічна атмосфера на парах, а в грецькому університеті – більш демократична.

– Студенти під час лекцій можуть сидіти, де хочуть, навіть на підвіконні. Ба більше, можуть спокійно пити каву чи воду – тобто на заняттях панує невимушена атмосфера. Це для нас незвично, оскільки ми більше звикли до академічного підходу. Неформальна атмосфера задає формат неформального спілкування в рамках семінару, – переконана Катерина Уткіна.

Окрім цього, в університеті Західної Аттики студенти протягом лекції зазвичай постійно ставлять запитання, часто на парах триває дискусія.

– Це формат так званих «проблемних лекцій», коли студенти роблять висновки під час дискусії. Зазвичай такий підхід ефективний, бо так людина краще засвоює інформацію, – підкреслила харківська викладачка.

Також на парах Катерини Уткіної студенти працювали в групах та пропонували своє розв’язання тієї чи іншої проблеми. А ще, за словами харків’янки, викладачі грецького вишу не звертають особливої уваги на те, чи ведуть студенти конспекти.

– Якісь нотатки вони роблять, але не так, як у нас. Тобто немає такого, що лектор каже: «Занотуйте цю фразу...», – пояснила Катерина Уткіна.

Обидва рази стажування в університеті Західної Аттики тривали близько тижня. Після першого відрядження харків’янка включила до своїх лекцій у Каразінському виші теми «Європейський досвід у вирішенні проблем твердих побутових відходів», «Європейське законодавство» тощо.

– Викладання в університеті Західної Аттики для мене є дуже цікавим досвідом, який спонукає покращувати свою англійську мову та демонструє нові підходи до викладання і спілкування зі студентами. А ще такі стажування дуже мотивують і допомагають пе­рейти на новий професійний рівень, – переконана харківська викладачка.