Як не стати жертвою фейків: прості правила для мешканців Харківщини
Під час війни, коли фейки та ворожі вкиди стали частиною щоденної реальності, вміння критично мислити та перевіряти джерела інформації стає не просто навичкою, а засобом безпеки. Це особливо актуально для прикордонних громад Харківської області, які постійно опиняються в епіцентрі інформаційних атак. У таких умовах здатність розпізнати дезінформацію є важливим кроком до збереження спокою, довіри в суспільстві та безпеки близьких.
Українці дедалі частіше шукають новини у соцмережах, Telegram чи Viber, де авторство повідомлень часто не вказується, і анонімність є звичним явищем. Однак анонімний канал не надасть вам жодної гарантії правдивості інформації.
Наприклад, нещодавно соцмережами ширився фейк, що у Донецькій громаді Харківської області до будинків боржників за комунальні послуги заселяють військових. Кореспондент медіа «Слобідський край» звернувся за роз’ясненнями до Донецького селищного голови Анатолія Наздрачова, який категорично заперечив існування подібних випадків у громаді.
У жовтні ворожі пропагандисти поширювали фейковий відеозапис із нібито бійцями 114-ї ОБр ТрО, які начебто здалися в полон російським військовим у Куп'янську. У відео так звані полонені скаржаться на те, що командири покинули їх напризволяще. Насправді відео згенероване за допомогою штучного інтелекту. ru-пропагандисти для зйомки сюжету використали акторів, після чого замінили їм обличчя та наклали голосову доріжку.
Пам'ятайте, більшість фейків «ламаються» ще на рівні джерела!
Якщо ви не знаєте, хто стоїть за повідомленням, або не вказано, звідки взята інформація — це вже привід не довіряти джерелу. Не читайте новин на сайтах та Телеграм-каналах, про які вам нічого не відомо.
Якщо інформація справді важлива, її точно можна знайти на авторитетному сайті. Професійні редакції викликають більше довіри, оскільки вони перевіряють інформацію перед публікацією. Медіа несуть велику відповідальність перед аудиторією, виступаючи фільтром джерел.
Не вір усім новинам: що має насторожити у повідомленнях із соцмереж / Інфографіка згенерована ШІ
Як зрозуміти, що джерело надійне: покроковий чек-лист
Для оцінки надійності інформації необхідно поставити низку контрольних запитань до джерела:
1. Хто опублікував?
Визначте, хто створив інформацію — хто є її автором, і чи вказаний він взагалі. Джерелами можуть бути люди (офіційні чи публічні особи), державні органи, інституції, громадські організації, медіа чи журналісти. Важливо, де саме була опублікована ця інформація (на якому сайті, в якому блозі).
2. Чи вказано першоджерело?
У стандартному журналістському тексті джерело вказується фразами на кшталт «про це сказав/-ла..». Журналістська етика зобов'язує завжди використовувати посилання на джерела, даючи аудиторії можливість перевірити інформацію самостійно. Якщо в новині немає джерел, вона, найімовірніше, неправдива.
Якщо цитування є, оцініть, чи посилаються у новині на авторитетні джерела і чи є онлайн-посилання на першоджерела (тобто на сайти, де інформація з’явилась вперше).
3. Яка репутація джерела?
Важливо, які сайти, канали чи сторінки в соцмережах ви використовуєте. Якщо ви прочитали інформацію у сумнівних медіа, перевірте, що пишуть з цього приводу інші медіа, які працюють за професійними стандартами. Якщо медіа ігнорує стандарти, воно може фінансуватися ворожою країною і свідомо публікувати неправдиву чи маніпулятивну інформацію.
Перевіряйте, чи не належать медіа, які цитують експерта, до тих, що постійно поширюють фейки чи проросійські наративи.
4. Чи є контактна інформація, редакція, юридична особа?
Коли ви заходите на сайт, завжди читайте рубрику «Про нас», щоб дізнатися більше про це медіа. Медіа, які ігнорують стандарти та етику, як правило, не пишуть, хто їхні журналісти та редактори. Довіряйте тим сторінкам, де має міститись контактна інформація.
Як перевірити, кому можна довіряти / Інфографіка згенерована ШІ
Як швидко перевірити джерело
Є кілька швидких кроків, які допомагають миттєво оцінити достовірність джерела:
- Проглянути адресу сайту. Зверніть увагу на URL сайту — його адресу. Зловмисники можуть створити схожий сайт з аналогічним дизайном, але в адресі будуть змінені одна чи кілька букв.
- Перевірити в Google, що відомо про видання. Погугліть ім’я автора або назву організації, щоб дізнатися більше про його біографію, освіту та чи є в нього достатній професійний досвід.
- Переглянути історію публікацій. Один зі способів поширити фейк — видати стару інформацію за нову. Щоб перевірити це, скопіюйте цитату з тексту і за її допомогою знайдіть у Google першоджерело новини й першу дату публікації.
- Зіставити з іншими ЗМІ. Навіть якщо ви довіряєте сайту, завжди перевіряйте новину в кількох джерелах. Порівняйте, як цю подію висвітлюють медіа, які дотримуються професійних стандартів, щоб отримати повнішу картину.
Звертайте увагу на URL сайту — це його адреса / Фото: ГО «Український інститут медіа та комунікації»
Де завжди шукати первинну інформацію
Щоб мінімізувати ризики зіткнення з дезінформацією, завжди варто звертатися до найбільш авторитетних джерел:
- Офіційні сторінки державних структур. До них належать сайти Верховної Ради, Офісу Президента України, Генерального штабу ЗСУ, Кабміну, Міністерство оборони, СБУ, Центру протидії дезінформації; сайти та офіційні сторінки в соцмережах обласних військових адміністрацій, міських, сільських, селищних та районних рад, комунальних та державних підприємств та інші.
- Перевірені національні та регіональні медіа. Шукайте інформацію на сайтах, які мають професійні редакції, що перевіряють інформацію перед публікацією.
- Перевірені міжнародні організації. Наприклад, для отримання інформації про підтримку України з боку ЄС можна сайт Представництва ЄС в Україні, EU NEIGHBOURS. Також існують організації, які дотримуються міжнародних стандартів, наприклад, StopFake, що відповідає кодексу Міжнародної мережі фактчекерів (IFCN).
Отже, навіть правдива інформація втрачає цінність, якщо її публікує ненадійний майданчик. Довіра — це найцінніша валюта в інформаційному просторі. Перевірка інформації є своєрідним «пазлом». Лише зібравши разом усі елементи: деталі щодо джерела, дати, місця події та іншого — ми можемо скласти повноцінну картинку.
При створенні експлейнера «Слобідський край» використовував матеріали Центру протидії дезінформації, Мережі правового розвитку, Медіадрайвера, Українського інституту медіа та комунікації.
Наступний експлейнер буде присвячений перевірці самого контенту, а не джерела, про те, як аналізувати фото, відео та текст, коли джерело здається надійним. Наприклад, як перевірити метадані зображення або дату публікації відео.
Нагадаємо, «Слобідський край» підготував відео, яке пояснює, як розпізнати ШІ-згенеровані фото та діпфейки за допомогою простих візуальних підказок.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».
