Дорога дорога: усе, що ви маєте знати про наші автошляхи
Мінімум у три мільярди
Харків’яни брати Сергій та Анатолій Лісняки щонайменше двічі на місяць їздять провідати матір на сусідню Сумщину. Кожного разу прямують через сумнозвісну трасу Р-46 Харків – Охтирка.
– Роками тут їздимо і просто мучимося. Те, що можна було проїхати за 40 хвилин, їдемо півтори години! Коли ж її нарешті зроблять?! – кидає безнадійно риторичне запитання Анатолій, зупинившись на узбіччі цієї дороги і постукуючи ногою по колесу машини.
Брати неодноразово бачили на цій трасі, як машини ламалися посеред дороги, як злітали ковпаки, було, що й колесо! Та й самі влітали в ями та видовбини, якими рясніє Р-46. Тоді їхні машини боляче дерлися своїми пузами об асфальтобетон (чи радше те, що від нього залишилося), а чоловіки слали прокльони чи то ямам, чи то чиновникам, які ж бо мають щось зробити.
І ось, здається, тисячі водіїв, яким «пощастило» проїхатися не тільки цією трасою, наче почули. Дорожники країни на чолі з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом цього року анонсували битву з українським бездоріжжям. Пообіцяли, що бюджет Державного агентства автомобільних доріг України («Укравтодор») у 2017 році може скласти 35–40 млрд грн (у прийнятому в першому читанні проекті Держбюджету на 2017 рік «Укравтодору» передбачено виділити 14 млрд грн). Крім того, є надія, що більшу частину цих грошей наступного року отримають південні та східні області, у тому числі й Харківська.
А роботи маємо чимало. Як запевнив у розмові із «СК» перший заступник начальника Служби автомобільних доріг у Харківській області Сергій Пляка, до 80 % доріг області чекають на поточний середній ремонт, адже ямковий ремонт ситуацію вже не рятує.
Гроші на ремонти харківська САД, яка є балансоутримувачем доріг загального користування і замовником на виконання всіх робіт, отримує з декількох джерел. Перше й основне – державний бюджет, який у свою чергу гроші на дорожну галузь отримує від акцизної плати, зокрема, з продажу нафтпродуктів, із ввезення гуми на автомобілі тощо. Оскільки в нас відсутній дорожній фонд із захищеною статтею фінансування ремонтів доріг, то зараз усе, що збирається з цих акцизів, прямує в загальний кошик держави і розподіляється по різних статтях. Як приклад, минулого року Харківщина зібрала акцизу з продажу нафтопродуктів 1,3 млрд грн, але на ремонт доріг на початок року отримали тільки 130 млн грн, тобто 10 %. У САД порахували мінімальні потреби дорожньої галузі нашої області на 1 січня цього року. Вийшло 3,4 млрд грн.
Роками з державного бюджету фінансувалося 7–8 % від мінімальної потреби дорожньої галузі області. Тому нині вся обласна мережа доріг однаково в жахливому стані.
По дорозі на село
Цього року набирає потужності й інше джерело грошей на дороги – місцеві громади. Після внесення змін до законодавства з’явилася змога залучати кошти місцевих рад на ремонт доріг загального користування. Минулого року це було 18 млн грн, а цього вже – 40 млн грн. І це, запевняє Сергій Пляка, ще не остаточна сума.
– Більшість коштів напряму заходять від сільських і селищних рад. Ось, наприклад, Бригадирівська сільська рада виділила на дорогу Балаклія –Бригадирівка 812 тис. грн. І таких об’єктів сьогодні до сотні, – говорить Сергій Пляка, гортаючи папери з переліком доріг по районах.
За його словами, на 17 жовтня в усій області виділено 44,7 млн грн з місцевих бюджетів. Найактивніші райони у цій роботі: Харківський район – виділив 9,9 млн грн, Балаклійський район – 9,8 млн грн, Дергачівський – 8,3 млн грн, Ізюмський – 3,7 млн грн, Богодухівський – 2,8 млн грн, Чугуївський – 2,1 млн грн, Первомайський – 1 млн грн, Краснокустький район – 900 тис. грн, Дворічанський – 800 тис. грн. Скільки доріг вдалося відремонтувати в районі на ці гроші, підрахувати важко, адже в кожному районі є свої особливості: хтось обирає ямковий ремонт, хтось капітальний. І, на жаль, ці малі суми пропорційно відбиваються на кінцевому результаті. Наприклад, дорога Красноград – Сахновщина – Ізюм – Двурічна – КПП Піски має 274 км. А умовно в Красноградському районі на неї виділили 300 тис. грн. Відсоток ремонту за таких умов мізерний.
Тому в районах намагаються кинути гроші на проблемніші ділянки доріг, на основні дороги в’їзду в райцентр, а цього року ще й намагалися максимально надати уваги шкільним маршрутам.
У рамках реформування дорожньої галузі очікується, що місцеві дороги, а їх на Харківщині 7,3 тис. км, перейдуть у районне підпорядкування. Тож дороги місцевого значення будуть на балансі та на контролі в місцевої влади. Відповідні законодавчі зміни вже прийнято в першому читанні.
Сергій Пляка розповідає, що ініціюють ремонти доріг у своїй місцевості й фермерські господарства на селі. Вони або купують матеріал, а автодорівці потім виконують роботи, або й своїми силами роблять ремонти. Так можна, запевняють у САД, головне, аби виконавець робіт мав ліцензію та дотримувався затвердженої державної технології. Як це нещодавно зробили в Золочівському районі.
Серед іншого, ремонтувати наші дороги ми можемо ще й за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій. Це джерело не використовувалося досі, тому цього року в області розпочинається великий пробний проект реконструкції автошляху М-03 Київ – Харків – Довжанський за рахунок грошей Світового банку. Кабмін уже затвердив робочі проекти на дві ділянки реконструкції: одна на 25 км від кордону з Полтавською областю до обходу міста Валки, і друга – зробити дорогу в обхід Валок.
У САД Харківської області поділились із «СК» актуальною інформацією стосовно того, що нині робиться на дорогах регіону. Згідно з технічною документацією, існує декілька видів ремонтів.
Будівництво. Це поява нових доріг. На жаль, в області чотири останні роки нічого не будували. Найближче будівництво – це обхід міста Валок.
Реконструкція, або кардинальна зміна дороги, коли її переводять в іншу категорію, підвищують статус. Це передбачає зміну технічних параметрів. Наприклад, передбачається реконструкція на дорозі Київ – Харків – Довжанський на ділянці від полтавського Чутового до Валок.
– Сьогодні це проїзна частина 7–9 м, у непоганому стані, але другої категорії. І вона не справляється з тією інтенсивністю руху. Після реконструкції посилиться дорожній «одяг» тієї смуги, що є, поряд буде збудовано ще одну, траса стане ширшою. Зміняться технічні параметри: збільшиться допустима швидкість на ній з 90 км/год до 130 км/год, зміняться радіуси поворотів, уклонів, – пояснює Сергій Пляка.
Капітальний ремонт також передбачає переведення до іншої технічної категорії автошляху, це поширення діючої дороги, заміна конструктивних елементів (земляне полотно, основа, покриття), будова штучних споруд, наприклад, заміна на нову старої водопропускної труби.
– Найближчий капітальний ремонт – це продовження робіт на Р-46 Харків – Охтирка з відновлення шляхопроводу через залізницю поблизу села Губарівка Богодухівського району. Цього року розпочинаємо там роботи, але у зв’язку з тим, що необхідний перерахунок проекту, який робили ген-ген коли, маємо затримку, – пояснює Сергій Пляка.
Поточний середній ремонт. Завдяки змінам у законодавстві багато робіт, які раніше відносилися до капремонту, зараз дорожники мають змогу виконувати за рахунок поточного. Як приклад, у 2010-му так зробили кільцеву Харкова.
– Минулого року ми розпочали такий ремонт дороги на Куп’яськ, зробили там лише кілометр у повному обсязі і 9,7 км у нижньому шарі із заміною основи, – говорить Сергій Пляка. – Цього року по цій дорозі виконали робіт на 140 млн грн. Ті 9,7 км, які були в нижньому шарі, прикрили верхнім. Крім цього, відремонтували понад 20 км дороги із заміною основи, щоправда, тільки в одному шарі асфальтобетону, але це дозволить нам перезимувати. Якщо раніше від Харкова до Куп’янська авто їхали чотири години, зараз – півтори. Так, дорога не вся ідеальна, але проїзд забезпечений. Із майже 70 км маємо 32 км нового покриття.
Серед перспектив наступного року з поточному ремонту – ділянка від Куп’янська до кордону з Луганською областю. Цього року на неї не вистачає грошей, хіба що зможуть забезпечити проїзд.
У рамках поточного ремонту приходить до ладу й вище згадана дорога Харків – Охтирка. На неї Кабмін передбачив 54,7 млн грн з державного бюджету, а також 6 млн грн з бюджетів місцевих рад. На 91 км усієї Р-46 по Харківщині ці 60 млн грн – майже ніщо, враховуючи, що кілометр дороги в середньому «з’їдає» 6 млн грн. Тобто в ідеалі на ремонт 91 км за такими розцінками потрібно як мінімум 546 млн грн! Ну а виділені 60 млн грн автодорівці розтягують на 13 км дороги. І це тільки в один шар асфальтобетону. Зробити суцільно, наприклад, кілометри від Харкова до селища Пересічної нераціонально, тому на трасі обрали найбільш зруйновані ділянки – десь кілометр, десь 500 м, десь 300 м.
– Відремонтували основу, де потрібно, поклали ще два нові шари – 8 см і 5 см асфальтобетону. Така дорога має прослужити 10 років, – говорить Сергій Пляка. Крім цього, поточним середнім ремонтом зроблено 1,3 км дороги Пересічна – Березівські води, трохи зробили під’їзд до села Хорошеве Харківського району (дорога від Безлюдівки до повороту на кар’єр), 27 жовтня там закінчили вкладати асфальтобетон. Зараз по поточному середньому ремонту роблять місток через Сіверський Донець в Ізюмі.
Експлуатаційне утримання містить понад 50 видів різноманітних робіт: від очищення доріг від снігу взимку, посипання сольовою сумішшю, прибирання сміття, до ямкового ремонту, який займає 70 %.
– На це утримання коштів не вистачає. Тому співпрацюємо з районними адміністраціями, де нам допомагають косити узбіччя, прибирають сміття. Зекономлені таким чином гроші ми переадресовуємо на ямковий ремонт. Три роки тому ми наприбирали сміття за рік на 6 млн грн! Це тоді, як можна було ліквідувати ямковості на 17 тис. кв. м, – говорить Сергій Пляка.
У ці дні гаряче від ремонтів на дорогах у Богодухівському районі – під’їзд до села Олександрівка; у Золочівському – дорога Золочів – Уди; у Балаклії на кільцевій роблять ямковий ремонт; у Харківському – дорога по Лизогубівці; у Нововодалазькому районі, Зміївському, Первомайському...
Розвінчування міфу
Часто українці скаржаться, що «мороз чи дощ іде, а вони кладуть дорогу». Сергій Пляка запевняє, що коли йде дощ – гарячою сумішшю дорогу ніхто не ремонтує, а латати ямки можна і в грудні, і в січні. Для цього працюють сучасні технології.
– Існує контроль якості, наш інспектор приймає асфальт-бетонну суміш на об’єкті. Якщо машина привезе суміш температурою менше 120 градусів, її вкладати ніхто не буде. Для того щоб зберігалася така температура, є тенти, підігрів кузова. А ще є супертехнологія – лита суміш: це асфальтобетон з підвищеною кількістю бітуму і специфічним підбором кам’яних матеріалів, – розповідає Сергій Пляка. – Складність цієї технології в тому, що температура такої суміші – 200 градусів. Перевезти її може лише спеціальна машина (так званий термос), у якій постійно працює газова горілка і змішування. Цей матеріал дає змогу нормально працювати за температури до –5 і з вологим покриттям, звичайно, не в дощ, але в листопаді, грудні чи березні працювати можна. Дві-три області в Україні користуються такою сучасною технологією.
Не грошима єдиними
До кінця року САД обіцяє виконати робіт приблизно на 400 млн грн. Про ті мільярди, які обіцяють виділити наступного року, Сергій Пляка говорить, що лише мала частка піде безпосередньо на ремонти, а левова – на погашення боргів держави підрядникам за роботи минулих років. Цього року тільки почали розраховуватися з боргами по 2012-му. Здавалося б, дайте більше грошей – будуть кращі дороги, однак у САДі зіштовхнулися з іншою роботою. Через те, що минулі роки багато сильних підприємств дорожньої галузі збанкрутілі, як от трест «Харківдорбуд», виникає проблема з підрядниками.
– Маленькі приватні ФОПи при нинішньому обсязі робіт, який, на щастя, збільшився, не хочуть братися за ямковий ремонт, бо невигідно. Біля ямки треба «потанцювати» півдня, а їм легше класти суцільне полотно, – говорить шляховик.
Через брак фінансування багато доріг занедбали, і тепер ямковим ремонтом там не обійтися. Це стосується, наприклад, дороги Мерефа – Зміїв, або магістралі, яка з’єднує Двурічну й Великий Бурлук. Важкий стан шляху між Барвіковим і Близнюками, а також дороги від Лозової до кордону з Дніпропетровською областю. Дороги, які свого часу виконували серйозну функцію, а нині у важкому стані, є в кожному районі області.
Водночас у САДі вважають, що ситуація цьогоріч покращилася, адже ще чотири роки тому на дороги в села не виходили. Ще ніколи такого не було, щоб зима для автодорівців не прийшла раптово, а сьогодні область має найбільший показник заготівлі по солі (100 вагонів), 100 % заготівлі піску (56 тис. куб м) і фракційних матеріалів. Також вдалося трохи підготувати техніку.
– Позитиву більше, аніж негативу, – переконує Сергій Пляка. – Звичайно, неможливо в один день усе відремонтувати, але робота зрушила з мертвої точки. У людей загорілися очі до роботи, і вони побачили перспективу.
Коли ж українці почнуть казати, що в нас класні дороги, він не береться прогнозувати. Каже, для цього потрібно не тільки збільшити вдесятеро фінансування, а й здійснювати його вчасно.
Харківська область – на першому місці в Україні за протяжністю автомобільних доріг загального користування, мережа яких становить 9627,2 км, з них доріг державного значення 2298,3 км, місцевих – 7328,9 км.
Тетяна ВАСИЛЕЦЬ, кореспондент