Інформаційна небезпека нації. Чим загрожують неполадки з дротовим радіо

Вимирання проводового радіомовлення не тільки приносить незручності його слухачам, а й певним чином ставить під удар національну безпеку країни.

Мовчить радіо
Наприкінці лютого до редакції «СК» звернулася з листом читачка. Мешканка с. Орілька Лозівського району Лідія Осиченко скаржилася, що в її будинку та й в інших односельців мовчить дротове радіо. Мовити воно перестало в середині листопада 2015-го. Тоді ж жінка подала заявку на ремонт, але оперативно проблему не владнали й протягом трьох місяців – жодних змін. За її словами, у районному відділенні ПАТ «Укртелеком» відповіли, що «немає людей, щоб виїхати в Орільку владнати проблему». Лідія Осиченко, яка, до речі, є головою ветеранської організації станції Орілька, не зупинилася у вирішення цієї проблеми й пішла далі. Звернулася на Урядову гарячу лінію. У грудні їй відповіли, що радіо мовчить через «пошкодження кабелю фідерної лінії», а ремонт буде проведено після надходження відповідного кабелю. Та наприкінці лютого віз там і був.
«Коли у нас заговорить радіо? – писала читачка. – Люди похилого віку, яким зроблено операції з видалення катаракти очей, не можуть дивитися телевізор, вони тільки і слухають радіо! Старенькі ветерани праці пам’ятають, як донедавна прокидалися та засинали під звуки державного гімну, яким починався і завершувався ефір».
Нарешті після десятків звернень до різних інстанцій 1 березня радіо на стіні пенсіонерки ожило. Її лист, інші подібні звернення, повідомлення колег-радійників про те, що проводове радіо в регіоні вже дихає на ладан, спонукало нас розібратися в ситуації та віднайти відповідь на те, що ж буде далі з цим джерелом інформації.

Стихія наробила справ
– До нас постійно телефонують люди, які скаржаться, що в них не працює радіо, – розповідає директор ТО «Обласне радіо» філії НТКУ «Харківська регіональна дирекція» Роман Кривко.
Зазвичай німоту радіо забезпечують злодюжки, ласі до кольорового металу. Вони крадуть кабелі, ламають опори. За даними ПАТ «Укртелеком», крадіжки кабелів за минулий рік зросли в рази. Якось до облрадіо телефонувала жінка: плаче у слухавку, бо незряча, а радіо допомагає орієнтується по квартирі. Воно ж – мовчить. Купити FМ-приймач у неї немає грошей. По Інтернету слухати, звісно, не буде. І подібних історій, каже Роман Кривко, удосталь. Багато часу у радіожурналістів замість підготовки програм іде на відповіді на такі дзвінки від слухачів.
Хоча з 2 грудня до 3 лютого у кабінетах і самого обласного радіо не працювала мережа. Радійники не могли почути самі себе – чоботарі без чобіт! Сталося це через зимову хуртовину. Тоді, нагадаємо, сніжні заметілі й пориви вітру наробили справ. Як результат, зокрема, у Харкові було повалено 25 залізобетонних опор мереж проводового радіомовлення, обірвано понад 20 км проводів мережі, зруйновано майже 50 стійок проводового мовлення на покрівлях житлових будинків. У Харкові не працювало 90 % радіоточок! Наслідки грудневої непогоди долають і нині.

Списувати нас ще рано
Проводове радіо насправді – унікальний канал масової інформації. Завдяки йому десятки тисяч слухачів по області мають можливість отримати різнобічну інформацію як від обласного радіо, так і від всеукраїнського й громадського. А ще є комерційне радіо «Слобожанщина», яке працює за заявками слухачів та за рекламою. Дротовим радіо розповсюджуються передачі українського радіо, і це майже 100 % україномовний продукт!
– Ми виконуємо таку важливу у наш час просвітницьку функцію. У непростій для країни ситуації утверджуємо українську державність у Харківському регіоні, – нагадує про важливість дротового радіо Роман Кривко. – А на FM-частотах українське радіо навіть пробивається на Донбас.
Він додав, що за рейтингами українське радіо посідає перше місце серед розмовних радіо, віддаючи лаври найпопулярнішого мовника хіба що відомим музичним станціям. Крім того, якщо вийдуть із ладу носії інформації, які залежать від електрики, у тому числі супутники, – проводове радіо працюватиме. Не слід забувати, що ця мережа також є стратегічно важливою для національної безпеки, адже згідно із законодавством, саме через цей канал мають повідомляти у разі надзвичайних ситуації: введення військового чи надзвичайного стану.

Проте, як повідомили «СК» у ПАТ «Укртелеком», кількість користувачів проводового радіо постійно зменшується – у середньому по Україні щороку на кілька сотень тисяч. На початок 2016-го кількість користувачів проводового в Харківській області склало понад 35 000, у Харкові – більше 79 000. Звісно, раніше у понад двомільйонному регіоні радіоточок було значно більше, аніж 114 000. Бачачи, що проводове радіомовлення працює з перебоями, а то й взагалі не працює, люди відмовляються від нього. Хто має гроші, купує сучасніші FM-радіопрогравачі, або ж і зовсім віддає перевагу сучасним технологіям – Інтернету. Разом із тим, наголошує очільник обласного радіо, списувати їх з рахунків ще зарано!
– Це все одно, що сказати, що відходять на другий план пенсіонери, та люди, яким більше 40 років, – каже Роман Кривко. – Чому людина не може задовольняти у вигляді проводового радіо своє право на інформацію? Люди до цієї послуги звикли. Вони за неї платять гроші ПАТ «Укртелеком» – 15 грн на місяць.
Про те, що ситуація із дротовим радіо на Харківщині критична, керівництво облрадіо повідомляло всім, кому тільки можна. Зверталися безпосередньо до шефів в НТКУ, до ХОДА, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, особисто до його керівника й заступника Олега Наливайка й Богдана Червака, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Міністерства інформаційної політики, де відповіли, що проводове мовлення в компетенції СБУ... Навіть до Адміністрації Президента зверталися. Але ніхто з них дієво не відреагував.

У семи няньок...
По суті найбільше опікуватися проводовим радіомовленням має ПАТ «Укртелеком», у власності якого мережі і яке є монополістом на цьому ринку. Та й найбільше саме цьому підприємству перепадає на горіхи від абонентів, облрадіо та місцевої влади.
«Укртелеком» свого часу був державним підприємством, але вже шостий рік, як компанію приватизовано. Її кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є олігарх Рінат Ахметов. Зрозуміло, що бізнес працювати собі у збиток не буде. А укртелекомівці скаржаться, що хоч мережа і скорочується, але грошей на її утримання йде більше.
– Розуміючи важливість послуги проводового радіомовлення, «Укртелеком» робить усе можливе для підтримки мережі у робочому стані, незважаючи на збитковість цієї послуги, – відповів на інформаційний запит «СК» директор із корпоративних комунікацій ПАТ «Укртелеком» Михайло Шуранов. – Питання проводового радіо, як й інших соціальних послуг, має вирішуватися в тому числі й на державному рівні, чого ми і чекаємо.
На державному рівні поки щоніхто конкретних відповідей не дає. Цього року, на минулій сесії Харківської обласної ради, депутати прийняли Програму розвитку інформаційного простору Харківської області на 2016–2020 роки. Серед її заходів записано пункт «сприяти відновленню проводового радіомовлення в Харківській області». Та от на його фінансування не виділено ані копійки.
– Ми розуміємо, що інформаційний простір на регіональному рівні, враховуючи нинішню ситуацію у країні, гібридну війну, не повністю захищений і потребує підтримки, – каже заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Михайло Черняк, який представляв на сесії цю програму. – «Укртелеком» певним чином підтримує мережу, але це зовсім не ідеальний стан. Розвитку проводового радіо нема, на це потрібні гроші, відповідні інвестиції. Бізнес цинічний, і працювати у збиток собі не буде. Виділити гроші приватній компанії чи для того, щоб якось уплинути на неї, облдержадміністрація не має ні правових підстав, ні інших важелів.
Михайло Черняк розповів, що у ХОДА неодноразово зустрічалися із регіональним керівництвом ПАТ «Укртелком» для обговорення цієї проблеми. Єдине, що реально вдалося досягти – посилити правоохоронний контроль: із появою патрульної поліції означили ті точки, де за аналітикою часто вирізають кабелі, й наче кількість подібних крадіжок за останній час скоротилася.
А ще минулого року створили комунальне підприємство «Харківські телекомунікаційні системи». Воно, за словами, Михайла Черняка, має стати «локомотивом у розвитку різносторонніх інформаційних потоків на Харківщині». Зараз відповідна робоча група працює над аналізом загальноінформаційного простору всіх рівнів. По закінченню вона має видати свою концепцію, і відповідно до неї вже втілюватимуться конкретні кроки, відповідно й щодо проводового радіо. Як же це буде безпосередньо «на селі», говорити поки що зарано. Проблему не вирішено. У ХОДА лише повторюють, що проблемою збентежені. А ще перекладають її на вищий рівень, мовляв, повинна бути стратегічна програма у рамках, наприклад, діяльності РНБО, адже інформаційний захист і оповіщення людей – стратегічно важливі речі.
Щодо майбутнього проводового радіо, то воно, на жаль, невтішне. Та й самі радійники погоджуються, що, швидше за все, мережа таки продовжить скорочуватися. Наступають і сучасні технології: так, у новобудовах уже не проводяться радіоточки, а молоде покоління нерідко навіть не знає, що таке проводове радіо. Але, якщо так, кажуть люди, які працюють на радіо, то має бути альтернатива, хоча б вихід на FМ-частоти. Сьогодні залишилися в Україні три області – Одещина, Дніпропетровщина та Харківщина, у яких держрадіо не можна піймати на FМ-хвилях. Зараз його хоч і можна почути на нижніх ультракоротких частотах 67,13, але потрібен вихід на популярний так званий «чистий» FМ. Та поки що немає вільної хвилі, крім того, ще не узгодили в рамках Нацтелекомпанії відрізки й наповнення.
ХХІ століття диктує свої умови, разом із тим проводове радіо досі залишається у багатьох провідних країнах світу, наприклад, у Франції.

Проводове радіо універсальне. Якщо вийдуть із ладу носії інформації, які залежать від електрики, у тому числі супутники – проводове радіо буде працювати.

Куди звертатися, коли радіо мовчить
Якщо в абонента виникли проблеми з проводовим радіо, потрібно звернутися із заявкою за телефоном Контакт-центру 0 800 506 800 або до бюро ремонту радіоточок за номером 0 800 506 575. Дзвінки на ці номери безкоштовні, у тому числі з мобільних.

Мільйонні прибутки – не порятунок
Згідно з інформацією на офіційному сайті ПАТ «Укртелеком», абонентська плата за користування основною проводовою радіоточкою складає 15 грн на місяць (з ПДВ). Безкоштовно отримати послугу мають право певні категорії пільговиків, наприклад, інваліди першої, другої груп зору. За нашими підрахунками, у місяць користувачі проводового радіо тільки Харківської області сплачують Укртелекому понад 1,5 млн грн: 114 тис. радіоточок х 15,00 = 1 млн 710 тис. грн. Похибку робимо на те, що не всі абоненти з такої кількості сплачують за послугу. А на рік ця сума виростає до близько 18 млн грн. І це тільки за послугу проводового радіо в одному регіоні.

Тетяна ВАСИЛЕЦЬ, власний кореспондент