Історія переселенки: майстриня з Луганська співпрацює з відомим харківським дизайнером

09.04.2015 10:09 Суспільство
фото з соцмереж фото з соцмереж
Життя з нуля – непросте випробування, але треба тримати удар, впевнені герої нашої публікації.

Розпочати життя наново у Харкові вирішили Анастасія та Антон Дудник. У планах дівчини здійснити свою заповітну мрію – відкрити трикотажне ательє. До першої столиці України молоде подружжя переїхало в червні минулого року. У Луганську їхній будинок сусідив із будівлею облдержадміністрації. Коли туди прилетів снаряд (у результаті обстрілу загинуло багато жителів), молода сім’я саме була дома.

– Було страшно. Після цього ми почали замислюватися про від’їзд з міста, – пригадує Анастасія. – На час, поки все не заспокоїться.

На сімейній раді пара вирішила відправитися до Настиної сестри в Харків. Ще розглядалися варіанти Дніпропетровська, там дівчині пропонували місце в аспірантурі Українського державного хіміко-технологічного університету, та Одеси, туди запрошував Антона його шеф. Із двома валізами вирушили все ж таки до Харкова. Сподівалися, що ненадовго, що Луганськ звільнять, як Слов’янськ і Краматорськ.

ЯК АДАПТУЮТЬСЯ У НАШОМУ МІСТІ ПЕРЕСЕЛНЦІ З ДОНБАСА. ЧИТАЙТЕ ПОВНУ СТАТТЮ

Речей брали з собою по-мінімуму. Настя не забула з собою взяти спиці, гачки, нитки і оверлок, бо як же вона без свого улюбленого хобі – в’язання.

– За освітою я хімік-технолог, але до гачків та спиць мене завжди тягнуло, – каже Анастасія. – У Луганську в’язала трохи для знайомих. Але там моє хобі не давало доходу. У луганчан досі зберігся радянський стереотип: якщо ти носиш речі, зв’язані власноруч, значить, у тебе немає грошей їх купити. Тож клієнтів там було небагато. Харків зовсім інший – творче та інтелігентне місто, яке цінує ручну роботу.

Спочатку дівчина намагалася в Харкові знайти роботу за фахом. Але на хіміків-технологів тут не дуже чекали. Тож дівчина вирішила заробляти улюбленим хобі. Після тренінгу, який організовувала волонтерська організація «Станція Харків», Анастасія поставила собі за мету відкрити власне трикотажне ательє.

Перше замовлення в Харкові дівчина отримала від ріелтера, яка допомагала шукати квартиру. Потім Настя співпрацювала з будинком моди Костянтина Пономарьова. Нещодавно у дівчини з’явилася ідея опанувати прядку, тож тепер розшукує це приладдя.

Юлія Шматченко, матеріал з газети "Слобідський край" №34

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта