Харків у петиціях: чи допомагає онлайн-сервіс змінювати місто

21.04.2016 09:07 Суспільство
Фото із соцмережі Фото із соцмережі
Пропозиції мешканців міста, викладені в електронних петиціях, не обов’язкові для прийняття владою, однак допомагають звернути увагу на найбільш болючі проблеми.

Воля фантазії

Запровадити уроки стилю в харківських школах, побудувати в Харкові стоповерхові хмарочоси, звести на площі Свободи величезний фонтан, встановити GPS-маячки на весь міський пасажирський транспорт, перетворити пожежну каланчу на туристичний об’єкт, а в зоопарк закупити лемура Лорі... чого тільки не пропонують харків’яни місцевій владі у своїх електронних петиціях.

Новий сервіс на сайті міської ради запрацював 1 грудня минулого року. Щоб підтримати електронну петицію або створити нову, потрібно зареєструватися у спеціальному розділі на сайті міськради http://petition.city.kharkov.ua. Петиції проходять модерацію і оприлюднюються для голосування. Збір підписів триває 90 днів. Для того щоб її розглянули у міськраді, спочатку треба було набрати тисячу підписів (це мінімальна норма для міста-мільйонника), а з 23 грудня міськрада вирішила «підняти планку» до 5 000 підписів, на що має право як орган місцевого самоврядування. Для порівняння, у Києві петиції мають набрати 10 000 голосів, а петиції до Президента України – 25 000 голосів.
Новий спосіб звернення до влади харків’яни дуже уподобали. З моменту початку роботи цього сервісу на сайті накопичилось понад 690 побажань. Здебільшого, вони пов’язані з благоустроєм міста, перейменуванням у рамках закону про декомунізацію, покращенням транспортної інфраструктури та ін.

– Наприклад, останнім часом усе частіше надходять пропозиції щодо благоустрою скверу, де раніше стояв пам’ятник Леніну. Також багато пропозицій щодо поліпшення транспортної інфраструктури, наприклад, установити табло в метрополітені, можливості впровадження єдиного проїзного квитка, над чим міська влада вже працює. Крім того, дуже багато петицій з приводу недбайливих господарів домашніх тварин, за якими вони не прибирають на вулиці, про виконання закону про куріння в громадських місцях, про перейменування районів і вулиць, – розповіла заступник міського голови – керуючий справами виконкому Харківської міськради Тетяна Чечетова-Терашвілі.
За словами чиновниці, електронні петиції виявилися дуже корисним для влади, адже вони дозволяють побачити гострі проблеми, які непокоять громадян.

Яскраві будинки та охайні собаководи

Не втримався протестувати новий сервіс, а разом з тим і внести свою пропозицію щодо розвитку міста й радник губернатора Юрій Чевордов. У своїй петиції, опублікованій 14 березня, він запропонував «розфарбувати фасади старих радянських будинків у спальних районах міста в яскраві і красиві кольори».

– Я прекрасно розумію, наскільки це масштабна праця і скільки у місті інших першочергових проблем, які треба вирішувати. Однак, на мій подив, пресі ідея сподобалась, і багато хто став її тиражувати. Щодо підтримки містян, то декілька днів тому під моєю петицією було близько 400 підписів. Не дуже багато, мені здається. Але звісно мені б хотілося, щоб місто стало більш яскравим. Це суттєво покращило б настрій його мешканців, – розповів кореспонденту «СК» Юрій Чевордов.
Декілька своїх ідей оформив у петиції й інший харків’янин – Дмитро Коган. Зокрема, він запропонував запровадити програму «Добрий господар – чистий двір», яка передбачає установку спеціальних стендів самообслуговування для господарів собак у місцях вигулу. Крім того, автор пропонує розробити мультимовний гід – безкоштовний додаток для туристів і відвідувачів міста. Однак поки що його петиції не користуються великою популярністю серед інших користувачів, і надто високий поріг залишається основною перепоною до втілення їх у життя.

– У цілому, мені подобається цей спосіб донесення своїх ідей до вух влади, – говорить Дмитро Коган. – Але не покидає враження, що все це як об стінку головою. Дуже високий поріг. У нашому місті кількість підписів для розгляду міському голові треба скорочувати. 500 – ідеальний варіант.

У свою чергу в міськраді заспокоюють: навіть якщо звернення не подолало п’ятитисячний поріг, його все одно розглянуть у рамках закону «Про звернення громадян». Тільки термін розгляду та надання відповіді буде не 10 днів (як для петицій), а 30. Відповідь надсилається автору на електронну пошту, а також розміщується на сторінці петиції, і будь-який користувач може з нею ознайомитися.

За весь час існування сервісу тільки одна петиція подолала п’ятитисячний поріг. Коли у місті лютував грип, містяни попросили закрити усі школи на карантин. Необхідні підписи набралися всього за добу. Не забарилася й відповідь на петицію. У ній було зазначено, що хоча епідпоріг у Харкові не перевищено, уже діє розпорядження міського голови про призупинення навчального процесу з метою профілактики.

Зараз на сайті розміщено 16 відповідей на петиції, які набрали більше тисячі голосів (їх було оприлюднено до підняття планки). Здебільшого побажання харків’ян збігаються із тим, що вже робить або планує зробити влада.
– На мій погляд, цей механізм дуже ефективний. Він дозволяє виявляти глобальні проблеми, які цікавлять мешканців міста і реагувати на них. Друге питання, що не всі знають про його існування, не всі у змозі його опанувати. Особливо це стосується людей старшого покоління. Однак прогрес не стоїть на місці, все більше людей вчаться користуватися Інтернетом і, відповідно, опановують сучасні методи комунікації, у тому числі з владою, – вважає Юрій Чевордов.

Петиції надсилають різні: і серйозні, і кумедні. Одна з петицій пропонує облаштувати у центрі міста, в саду Шевченка, водойму для дайвінгу. Автор петиції відзначає, що котлован для цього рити не потрібно – адже у саду вже є рів, який можна наповнити водою. «У зв’язку з розміщенням дельфінарію на території цього парку виникла ідея розвинути морську (водну) тему шляхом благоустрою вказаного яру з наповненням його водою, красивими водоростями, рибою і можливістю прокату спорядження для дайвінгу» – фантазує автор. З 17 лютого це прохання зібрало всього 97 підписів.

Для фінів – обов’язкові

Державою, що започаткувала практику електронних петицій, вважається Великобританія, де електронні петиції на загальнодержавному рівні з’явилися у 2006 році. Електронні петиції, які мали понад 100 тисяч підписів, мали бути представленими у парламент для подальшого розгляду на опрацювання. Одним з недоліків британської системи є можливість неодноразово підписуватись під петицією, через що стає можливою накрутка голосів. Найрезонанснішою петицією, яку підписали 300 тисяч чоловік, стала петиція про вихід країни з ЄС. Однак парламент проголосував проти. А найуспішнішою вважають петицію проти платних автодоріг – 1,8 млн голосів британців змусили владу відмовитись від цієї ідеї. За інформацією аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», електронні петиції діють у понад 70 країнах світу. Вони мають як консультативний, так і імперативний характер. Обов’язкові до виконання владою фінські петиції. Звернення, що зібрали 50 тис. підписів, автоматично стають законопроектами, і парламент Фінляндії зобов’язаний їх розглядати у пріоритетному порядку. Однак у цій країні е-петиції – не дуже поширений інструмент. У іншій країні – Латвії – будь-яку петицію, яка отримала підтримку 10 000 громадян, обов’язково має бути включено до порядку денного засідання Сейму.
В Україні е-петиції запрацювали завдяки прийняттю Верховною радою змін до Закону «Про звернення громадян» у липні 2015 року. Наразі вони мають лише консультативний характер. Відповідно до ст. 23 Закону «Про звернення громадян», «у разі визнання за доцільне викладені в електронній петиції пропозиції можуть реалізовуватися органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, віднесених до його компетенції, відповідного рішення».

Тож наразі практика показує, що інструмент електронної демократії – електронна петиція – не завжди є дієвим. В Україні петиції поки що часто мають формальний характер, і навіть підтримані пропозиції нечасто втілюються у життя. Надати е-петиціям нового дихання, на думку експертів, може створення петиційних служб (наприклад, як у Бундестазі ФРН), які займатимуться винятково їхнім розглядом.

Тамара Кіч, кореспондент

Автор: Администратор сайта