На українців чекає тотальне здорожчання
Несолодке життя
У магазинах Харківщини найдешевший цукор уже продають по 15 грн, а гречку – по 25 грн за кіло. За інформацією Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», лише за жовтень вартість солодкого піску зросла на 21 %, а популярної крупи – на 12 %. Якщо порівнювати ціни з аналогічним періодом минулого року, то цукор подорожчав на 78 %, а гречка – аж на 180 %, і це лише початок. В Асоціації причиною такої ситуації називають зменшення вітчизняного виробництва цих продуктів. За інформацією організації, у 2015 році лише цукру в Україні буде вироблено на 40 % менше, ніж у минулому році.
Ці дані підтверджують і харківські цукровики. Так, за словами генерального директора асоціації «Харківцукор» Юрія Ільченка, якщо минулого року в Україні було вироблено 2 млн 81 тис. тонн солодкого піску, то цього року прогноз – трохи менше за 1,5 млн тонн. При цьому споживання цукру для країни обраховується в 1,811 млн тонн. Загальноукраїнська тенденція зберігається і в Харківській області. Якщо минулого року регіон дав 119 тис. тонн солодкого піску, то цього року обсяги скоротилися до 76 тис. тонн. Таким чином, у 2016-му українського цукру не те що не набереться на продаж за кордон, його не вистачать навіть для внутрішнього ринку.
Головною причиною такої ситуації є тотальний брак цукрового буряку. Для наочності, минулого року по Україні було зібрано близько 15 млн тонн цих коренеплодів, а цього року станом на 16 листопада – лише 9,27 млн тонн (93 % всіх посівів), тобто на третину менше.
З одного боку спрацював той чинник, що у 2015-му були несприятливі погодні умови, і частина врожаю просто пропала.
– Під час збиральної кампанії була дуже суха земля. Не всі комбайни могли працювати. У результаті пішли величезні втрати, від 30 до 40 %, – розповів Юрій Ільченко. – Урожайність за підсумками року в області складе не більше 270 ц/га. Минулого року цей показник був на рівні 360–370 ц/га.
Але головною причиною браку сировини стало тотальне зменшення площ посівів. Якщо у 2015 році під цукрові буряки було відведено трохи менше 240 тис. га, то у 2014-му – 330 тис. га. Для Харківщини цифри такі: 19,7 тис. га проти 14,6 тис. га.
Собівартість цукру – 12,5 грн за кілограм
Чому ж аграрії відмовляються сіяти цукровий буряк? Відповідь криється в економічних обрахунках.
– Якщо раніше затрати на засівання одного гектара цукрових буряків (насіння, добрива, паливно-мастильні матеріали. – Ред.) складали 12–15 тис. грн залежно від масштабів господарства, то цього року, згідно з розрахунками Інституту цукрових буряків, склали 26 тис. грн для врожайності 400 ц/га. Аграрії ж називають цифри 30–35 тис. грн для врожайності 400–500 ц/га, – сказав генеральний директор асоціації «Харківцукор».
Рахуємо собівартість. 30 тис. грн витрат ділимо на 50 т врожаю (500 ц, 1 т = 10 ц) і отримуємо 600 грн за тонну цукрових буряків. Якщо врожайність менша, 400 ц/га, то собівартість одразу зростає до 750 грн за тонну. А тепер увага! Згідно з розпорядженням Уряду, мінімальна ціна однієї тонни цукрових буряків має коштувати 535 грн, тобто менше, ніж її собівартість.
– Цукрові заводи розуміють, що в такій ситуації сировину вони не отримають. Тому, щоб зацікавити фермерів вирощувати цукровий буряк, ще до початку посівної вони пропонували 810 грн за тонну. У сезон же ціна досягала навіть 860 грн, – розповів Юрій Ільченко.
Зрозуміло, що цукрові заводи не працюють собі у збиток. Кошти, закладені у вартість сировини, згодом відбиваються на кінцевій вартості цукру. Собівартість виробництва солодкого піску рахується за такою схемою. Ціна тонни цукру дорівняє вартості тонни цукрового буряку, помноженої на відповідний коефіцієнт. Щоб зрозуміти, чому дорівнює цей коефіцієнт, підприємці беруть мінімальні ціни на цукор і цукровий буряк, які встановлює держава. Цього року, наприклад, при мінімальній ціні на цукор 7750 грн за тонну і ціні на буряки 535 грн, коефіцієнт становить майже 14,5 (7750 : 535 = 14,48). Тепер рахуємо, яка реальна собівартість солодкого піску за умови вартості цукрових буряків 860 грн: 860 × 14,5 = 12470 грн за тонну, або 12,47 грн за кілограм.
В оптово-відпускну ціну, окрім собівартості, завод закладає також рентабельність (зазвичай 12 %) та ПДВ (20 %). Виходить, що економічно обґрунтована ціна є на рівні 16,75 грн, хоча, за інформацією Юрія Ільченка, заводи продають цукор за значно менші гроші. У вересні 2015 року, наприклад, оптово-відпускна ціна дорівнювала 10 грн, але вже у 2016 році, за його прогнозами, вона становитиме 14,5–15,5 грн.
У магазині пересічному громадянину цукор продають, звичайно, дорожче. За законом, націнка на роздробі не повинна перевищувати 10 %. На практиці ж нерідко виходить, що націнка сягає всіх 30 %.
Цукор в Україні дорожчатиму й далі, виходячи одразу з кількох причин. По-перше, цього року його виготовили менше, ніж потрібно для внутрішніх потреб країни. Закордонний же солодкий пісок вийде золотим, враховуючи, що на світовому ринку у 2015–2016 роках спостерігатиметься дефіцит цього продукту. За різними даними, його брак оцінюється на рівні 3,8–5,2 млн тонн.
По-друге, цукровики вже зараз говорять про те, що наступного року їх продукт різко злетить у ціні. На 40 % собівартість солодкого піску залежить від вартості енергоносіїв, а цукрові заводи вже попередили, що у 2016-му газ їм продаватимуть не менше ніж за 9 тис. грн за тисячу кубометрів. Цього року блакитне паливо їм відпускали за 6,6 тис. грн.
Гречана розкіш
Аналогічна до цукру ситуація в Україні і з гречкою. Щорічно країна з’їдає близько 155–180 тис. тонн цієї крупи. Згідно з офіційними даними щодо ходу польових робіт, станом на початок листопада зібрано близько 140 тис. тонн гречки, а до кінця жнив передбачається, що по Україні цей показник складе до 150 тис. тонн. За інформацією директора Департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації Олександра Нездюри, в області цієї культури наразі намолочено 18,6 тис. тонн. Минулого року врожай склав майже 27 тис. тонн.
Низький урожай гречки означає, що її, так само як і цукру, не вистачить для внутрішнього споживання, а недостачу доведеться закуповувати за кордоном. З урахуванням же курсу валют, імпортна крупа буде неконкурентоспроможною на українському ринку. Звичайно, за умови, якщо внутрішні ціни не підвищаться. Якщо ж це станеться, можна прогнозувати зниження попиту на гречку серед населення.
– У гречки невелика врожайність при достатньо низькій ціні, – розповів аграрій з Вовчанщини, доктор економічних наук, професор, заступник голови постійної комісії Харківської облради з аграрної політики Олег Супрун. – Розумний фермер завжди рахує, скільки гривень він отримає з гектара посівів. Наприклад, соняшнику я збираю 30 ц/га і продаю по 7,3 тис. грн за тонну. Дохід 21 тис. грн. Озиму пшеницю купують по 3 тис. грн, а врожайність складає 80 ц/га. Дохід 24 тис. грн. А гречки можна зібрати 20 ц/га, продати по 5 тис. грн і отримати всього 10 тис. грн. Виникає запитання, навіщо це потрібно?
Сільгоспвиробник припускає: якби держава була зацікавлена у виробництві гречки, то ініціювала б спеціальні програми. Аграріям давалося б замовлення на певну кількість культури, а за кожний гектар посівів з бюджету виділялася компенсація.
Скільки коштуватиме гречка вже за кілька місяців, наразі спрогнозувати важко. Досвід минулих років показує, що низькі врожаї призводили до катастрофічного здорожіння. Наприклад, у 2010 році, коли урожай склав 134 тис. тонн, протягом сезону ціна на гречку зросла на 100 %. Минулого року при врожаї 167 тис. тонн крупа подорожчала на 70 %. Якщо це повториться і зараз, то навесні можна очікувати гречку по 35–40 грн.
Ірина Гудзь, кореспондент