Наші за кордоном. Як харківський студент прожив в Англії за підробними документами аж сім років

20.03.2013 13:38 Суспільство
http://posovesti.com.ua http://posovesti.com.ua

Непересічна історія трапилась із харків’янином Олексієм.

Будучи студентом, у 2003 році він поїхав під час літніх канікул до Великої Британії. У виші на той час організовували робочі поїздки для молоді: і підзаробити можна, і світ побачити. Студенту допомагали із оформленням документів, видавали робочу візу на півроку й підшукували місце роботи. Зазвичай хлопців і дівчат з України направляли на ферми, де ті мали збирати полуницю, салат, яблука тощо.

– Це дуже важка робота. За день утомлюєшся так, що спину розігнути не можеш, – розповідає Олексій. – Хімікати на фермах використовуються такі, що в працівників на шкірі з’являються подразнення, виразки. А їдуть на таку роботу лише вихідці із колишнього СРСР: українці, молдавани, литовці.

Платять також небагато. На той момент студентам платили мінімалку – 4,7 фунти за годину, 150 за тиждень. На їжу йде у середньому 50–60 фунтів на тиждень, плата за житло у провінції становить 30–50 фунтів. Решти грошей вистачає мало на що.

На фермі Олексій пропрацював п’ять місяців, а далі став шукати більш прибуткову роботу. Піврічна робоча віза на той момент уже закінчувалася, проте повертатися назад в Україну хлопець не поспішав. За кордон Олексій їхав заробити грошей, а їхати додому з порожніми кишенями не дозволяла гордість. Тому колишній студент – з університету за пропуски занять його вже відрахували – на вісім років залишився в Англії нелегально. Жив за фальшивими документами, виданими на ім’я то громадянина країн Прибалтики, то Греції, шукав роботу через агентства, що працювали з іммігрантами. Як згадує Олексій, фальшивий паспорт коштував 300–400 фунтів.

Роботодавці зазвичай знали, що дають роботу нелегалу, проте все одно йшли на таку аферу. Адже платити іммігранту можна удвічі, а то й утричі менше.

– Якщо тесля-іммігрант отримує 8–10 фунтів за годину, то за таку ж роботу англійцю платять вже 25–30 фунтів, – розповідає Олексій. – Роботодавців, звичайно, карають за це. Так, якщо підприємця ловлять на тому, що в нього працюють нелегали, він платить величезний штраф – 15–20 тис. фунтів.

Найбільше іммігрант міг заробити на будівництві. Робота, звісно, не з легких, проте гроші непогані. За день можна отримати понад 100 фунтів при тому, що робочий день триває 12 годин. Вихідних на будівництві немає – працюєш доти, доки є замовлення. Коли ж проект закінчується – шукай нову роботу. Ніхто ні про кого не дбає. Дорого обходиться й оренда житла. За двокімнатну квартиру в Лондоні треба платити 800–900 фунтів на місяць. І це ще без урахування комунальних платежів, витрати на які також набігають на кругленьку суму.

– Теоретично іммігрант може жити в Англії з родиною, дітьми, знімати житло. Я знаю одного латиша, який перевіз туди дружину, двох дітей і бабусю. Сам він працює барменом, дружина миє посуд. Проте так влаштуватися можна лише за умови, що в тебе все нормально з документами, – пояснює Олексій. – Отримати громадянство складно. Найпростіший спосіб – одружитися з англійкою та прожити з нею під одним дахом не менше року. Другий спосіб – десять років безвиїзно жити в країні, проте цей факт ще треба довести.

Олексій повернувся в Україну через сімейні обставини. Заробити за кордоном удалося, проте більше їхати туди нелегально хлопець не хоче: важко знайти роботу, постійна невпевненість у завтрашньому дні. Назад в Україну Олексій їхав уже за своїми справжніми документами.

– Я оформив втрату свого закордонного паспорту. Мені виписали тимчасовий документ, і все. Ніяких штрафів, митних зборів. Уся процедура зайняла три дні, – згадує Олексій. – У посольстві ніхто навіть не запитали, чому я так довго не йшов оформлювати документи. Мабуть, тому, що в країні я пробув дуже довго і мою справу закрили за строком давності.

У тему: Для того щоб прояснити ситуацію та дізнатися, як же насправді має вести себе українець, що залишився за кордоном без документів, кореспондент «СК» звернулася за до Міністерства іноземних справ України. Відповідаючи на інформаційний запит, в МІС наголосили, що в разі втрати паспорта слід негайно звернутися до найближчої закордонної дипломатичної установи України. Оформлення документів здійснюється лише за особистим зверненням людини або за зверненням законного представника. Якщо документи втратила дитина віком до 16 років, то нотаріально засвідчене клопотання мають подати її батьки або опікуни.

Ірина Гудзь, матеріал з газети "Слобідський край" №33 від 16.03.2013

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта