«Добрі справи треба робити тихо»: як колишній підприємець лагодить дрони для захисту Харківщини

Історію військовослужбовця розповіли у пресслужбі 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого, передає «Слобідський край».

Сергій довгий час залишався у цивільному житті. Займався підприємництвом, волонтерив і не афішував свого рішення піти на військову службу навіть близьким.

«Добрі справи треба робити тихо. Особливо коли йдеться про рішення піти на військову службу і про мамину нервову систему. Шість місяців мені вдавалося пояснювати їй, чому я не в рідному Франківську, а одного дня замість довгих історій я просто поклав на стіл своє посвідчення УБД. Мама відкрила його й спокійно сказала: «Я так і знала». Мій вибір вона підтримала. Як підтримали й моя родина, дружина та донечка. Привіт їм!», — розповідає військовий.

Сергій виріс у військовій сім’ї: батько — полковник-артилерист у відставці, мати — старший сержант ЗСУ, молодший брат — капітан механізованої бригади. Попри це, сам він довгий час залишався цивільним. На початку 2025 року ухвалив рішення приєднатися до лав 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

Нині Сергій служить у батальйоні безпілотних систем «Сапсан». Більшість часу проводить у лабораторії, де займається налаштуванням, перевіркою та удосконаленням безпілотників.

Каже, що всьому навчався вже під час служби. У батальйоні, за його словами, сильна команда і постійна взаємодія між фахівцями.

«Колектив у нас у батальйоні надзвичайний! Тут навчають усього, що знадобиться. Потрібно лише слухати, питати й діяти. А ще — бути уважним і зважати на кожну дрібницю, бо навіть найменша помилка здатна не лише вивести дрон із ладу, а й загрожувати безпеці пілота», — говорить Сергій.

Чоловік постійно підтримує зв’язок із дронарями, враховує їхні зауваження та разом із побратимами адаптує техніку під конкретні бойові завдання.

«Пілот завжди може підійти й сказати, що в конкретній ситуації йому незручно: щось заважає або потребує змін. Ми разом розбираємо проблему, обговорюємо можливі поліпшення. Бо комфорт дронаря безпосередньо впливає на виконання бойового завдання», — пояснює військовий.

Підрозділ виконує завдання на Куп’янському напрямку. Сергій каже, що робота в лабораторії — це не лише техніка, а й творчість.

«У нас немає шаблонів. До кожної ситуації підходимо окремо. Це точність, уважність і постійний пошук рішень. Своєрідне мистецтво», — підсумовує військовий.

Раніше ми розповідали, що психологічна підтримка залишається важливою складовою боєздатності підрозділів, які виконують завдання на передовій. У 5-й Слобожанській бригаді «Скіф» НГУ військові психологи постійно працюють з особовим складом у межах групи контролю бойового стресу.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».