«Після війни заведу велику, страшну, але добру собаку» — історія воїна з Харкова

Історію військовослужбовця пресслужба 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ виклала на своїй сторінці у Facebook, повідомляє медіа «Слобідський край».

Дмитро з позивним Мохіто приєднався до Національної гвардії у грудні 2022 року. До війни він жив у Харкові, закінчив технікум за спеціальністю «Робототехніка», навчався в автотранспортному університеті, працював і виховував доньку. Війна змінила все — після тривалих роздумів і втрати рідної мами чоловік вирішив вступити до лав оборонців.

«Я до війни не служив, але виріс у військовому містечку, бо батько був морським прикордонником. Тож з певними особливостями побуту та служби був знайомий змалечку. У школі навіть непогано стріляв та виборював різні «значки ДТСААФ». Тож нічого наднового для мене, коли потрапив до нашої бригади, вже не було – просто пригадав, що та як вчив і робив ще у шкільні роки», – розповідає Дмитро.

Після навчання він потрапив до Серебрянських лісів під Кремінною, де вперше взяв участь у боях. Як гранатометник Мохіто брав участь у зіткненнях у лісистій місцевості, коли ворога бачили буквально в обличчя. 

«Саме там я став більш жорстким, але що робити – це ж війна. Я не безстрашний, але саме перші бої зробили мене набагато сильнішим, витривалішим. Без сумніву – я відкрив у собі якісь нові якості та сили, про які раніше не здогадувався, не звертав на них уваги. Це складно пояснити словами, це внутрішнє відчуття», – додав Дмитро.

Пізніше він тримав позиції на Торецькому напрямку, де разом з побратимами понад 27 днів утримував рубіж під постійними обстрілами та атаками дронів.

Під час одного з боїв під Кліщіївкою Мохіто отримав поранення – уламок міни потрапив у шию. Попри травму, він залишався на позиції понад добу, а згодом самостійно дістався медиків. Після двомісячного лікування та реабілітації боєць повернувся до підрозділу.

«Мені ця злість на загарбників зараз дуже допомагає. Вони до мене в дім прийшли, а не я до них. Перемога буде наша, бо це справедливо. А коли все скінчиться, то заведу собі величезну, страшну, але добру собаку і буду дома сидіти. Пів року точно далеко нікуди не вийду», – мріє Мохіто.

Раніше ми розповідали про командира добровольчого формування «Фенікс» Леоніда Могілевського, позивний «Сенсей», який до війни був відомим науковцем і викладачем ХНУВС. Сьогодні разом із побратимами він збиває ворожі дрони над Харківщиною.

Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».