Реформа децентралізації на Харківщині: що хвилює громади та які виклики вони долають

Матеріал підготовлений у рамках проєкту PAR4UA «Посилення реформи державного управління України для інтеграції в ЄС», який впроваджується ГО «Профешенал Гавермент» (Україна) та Центром публічної політики «Провідус» (Латвія) за підтримки МЗС Латвії.

У ході підготовки цієї статті «Слобідський край» опитав керівників п’ятьох громад Харківської області: Краснокутська громада – населення 50 тисяч осіб, працює в громаді близько 12 тисяч; Вільхуватська громада – населення 1,3 тисячі осіб, приблизно 30 % з них працюють у громаді; Берестинська громада – населення 29 тисяч, працюють 40 %; Близнюківська громада – населення майже 24 тисячі людей, працюють понад 6,5 тисячі; Циркунівська громада – населення 3500 жителів, працює 700. 

За результатами спілкування з керівниками громад «Слобідський край» проаналізував їхні думки щодо викликів реформи територіального управління, кадрових питань в органах самоврядування, залучення ветеранів до служби в органах влади. 

За результатами розмов ми узагальнили їх побажання та пропозиції стосовно реформи.

Фундамент для держави

Перетворення у сфері місцевого самоврядування та децентралізація отримують високі оцінки від експертів та міжнародних партнерів. І це про Україну, яка із 2022 року веде повномасштабну війну. Крім того, багато авторитетних спікерів неодноразово наголошували на тому, що саме завдяки цій реформі українські громади вистояли перед викликами повномасштабного російського вторгнення та воєнного стану. 

Як прокоментував хід реалізації реформи віцепремʼєр-міністр з відновлення Олексій Кулеба, спроможні громади та реформа децентралізації стали опорою для нашої держави, яка проходить випробування великою повномасштабною війною.

«Без перебільшень реформа децентралізації стала опорою для України. Громади отримали повноваження, ресурси, можливість ухвалювати рішення. І цей фундамент виявився ключовим у кризовий момент – під час повномасштабного вторгнення у 2022 році. Сьогодні місцеве самоврядування продовжує виконувати свої функції навіть у складних умовах», – наголосив урядовець.

Європейська підтримка

Європейський політикум також високо оцінює кроки, які робить Україна на шляху реформ, що наближають її модель державного управління до демократичних стандартів і дозволили виживати у надскладних умовах воєнного часу. Чиновники та політики ЄС постійно висловлюють підтримку в цьому процесі, наголошуючи на важливості децентралізації для європейської інтеграції. 

«Реформа децентралізації зосереджена на максимальному розкритті потенціалу місцевих органів влади та має залишатися центральним елементом зусиль України щодо виконання вимог вступу до ЄС, включаючи вимоги, викладені в Плані для України та Дорожній карті, а також відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування», – йдеться у Звіті про розширення ЄС за 2025 рік щодо України.

У документі зазначається, що Україна показала прогрес у сфері регіональної політики.

Змінюється культура влади

Окрім викликів, пов’язаних з повномасштабними воєнними діями, для реформи самоврядування та децентралізації актуальними залишаються питання фінансових інструментів, які мають громади для здійснення своїх повноважень. Також мова йде про кадрові питання – підготовку та залучення до управління ветеранів, молодих фахівців.

Саме такі ключові питання називають ті, хто залучений до процесу на місцях, хто безпосередньо у своїй роботі кожний день бачить вплив реформи на управління громадами. 

Краснокутський селищний голова Ірина Карабут каже, що реформа державного управління змінює культуру влади, оскільки в центр цього процесу поставлено місцеве самоврядування. 

«Зараз, в умовах повномасштабної війни, саме місцеве самоврядування найближче до людей, і добре відчувається, як змінюється культура влади», – говорить керівниця Краснокутської громади.

Найбільшим викликом впровадження реформи вона називає пошук власних ресурсів, ураховуючи недостатній рівень фінансування та брак довіри людей до владних інститутів на місцях. 

«Потрібна прозорість сплати податків. Інша умова для зростання довіри мешканців до влади – цифровізація. Сьогодні важливо, щоб на публічну службу приходили люди різного віку, адже саме поєднання молодої енергії й життєвого досвіду створює ефективну команду управління. Бо публічна служба – це передусім служіння людям і державі», – вважає Ірина Карабут. 

У Краснокутській громаді до управління залучаються ветерани, але залишається гострим питання їх адаптації, для чого потрібно докласти чимало зусиль. 

Запорукою міцної держави Ірина Карабут називає спроможність територіальних громад. 

«Держава буде сильною тоді, коли громади стануть самодостатніми. Справжність реформи – це повага до місцевих ініціатив, підтримка регіонів і рівний доступ до можливостей розвитку», – каже керівниця Краснокутської громади.

Мотивація працівників 

Серед викликів реформування державного управління начальник Циркунівської сільської військової адміністрації Микола Сікаленко також називає недостатнє фінансування та нестачу молодих фахівців із сучасними навичками. І додає ще брак прозорості в роботі органів влади, що тягне за собою брак довіри з боку людей. 

Сама робота в органах влади не викликає зацікавленості у молодих людей. 

«Молодь до 25 років приходить до нас рідше, бо державна служба здається цій віковій категорії не дуже привабливою. На керівних посадах або посадах, що потребують певного досвіду, переважно працюють люди старшого віку – за сорок п’ять», – каже керівник Циркунівської громади.

На його думку, ветерани можуть і мають працювати в державних органах. 

«Деякі програми, наприклад, «Ветеран – державний службовець», підтримують їхнє працевлаштування. Досвід ветеранів, дисципліна, відповідальність й лідерські якості є корисними для публічного управління», – вважає Микола Сікаленко.

Тож залучення ветеранів та молоді – актуальний для продовження реформи територіального управління момент. При цьому, на переконання начальника СВА, необхідними є підвищення зарплат і мотивації державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування. А також – повне переведення публічних послуг у цифровий формат, зокрема йдеться про електронний документообіг та електронні звернення. 

Сервісна держава

Про необхідність кадрового оновлення в органах влади говорить і начальник Вільхуватської сільської військової адміністрації Євген Шаповал.

«Виклики реформи управління територіями різняться для прикордонних і умовно «тилових» громад. Але спільне у них те, що «старі» кадри іноді, на жаль, чинять опір змінам, через що громадяни, споживачі публічних послуг, часто не розуміють суті реформи», – зауважує Євген Шаповал.

Утім мова не про вік, а про спроможність вчитися новому та розвиватися. Тож у кадрових питаннях керівник Вільхуватської громади віддає перевагу передовсім компетентності. 

«Для мене вікова категорія не є важливим фактором у прийнятті рішення щодо прийому людини на роботу. Головне – її компетентність», – зазначає Євген Шаповал. І додає, що наразі звернень до Вільхуватської СВА щодо прийому на роботу ветеранів не надходило.

Щодо побажань та пропозицій до продовження впровадження реформи, то керівник громади наголошує на сервісній функції держави та розумному зниженні кількості державних чиновників. А ще підкреслює, що навчання управлінців для публічної служби має бути з акцентом на проєктний менеджмент. 

Завершити реформу

Близнюківський селищний голова Геннадій Король бачить дві основні проблеми, з якими стикається реформа. 

«Вона вже надмірно розтягнута у часі та занадто політизована. Через постійні зміни політичних пріоритетів реформа втрачає системність і не дає відчутного результату на рівні громад та державної служби», – заявляє керівник Близнюківської громади.

Він наголошує на необхідності створити максимальні стимули для залучення молоді до публічної служби.

«Водночас слід підвищити професійні вимоги до кандидатів і повернутися до питання люстрації, щоб забезпечити якісне оновлення управлінського корпусу», – вважає Геннадій Король.

Також треба розширювати та інституційно підтримувати залучення ветеранів до публічної служби. Їх треба залучати особливо у напрямах, що пов’язані з питаннями безпеки, взаємодії з військовими, підтримки ветеранів та їхніх родин.

«Треба нарешті провести реформу державного управління не в деклараціях, а у фактичному завершенні основних її етапів. Із чітким розподілом повноважень, відповідальністю і зрозумілими результатами для громадян», – упевнений Близнюківський селищний голова.

Довіра до влади 

Одним з викликів для реформи децентралізації Берестинський міський голова Світлана Кривенко називає недосконалий розподіл на територіальні громади, в результаті чого виникла значна різниця в бюджетних можливостях. 

Крім питань фінансування, викликом вона вважає брак довіри до органів влади, з одного боку, а з іншого – відсутність зацікавленості громадян брати участь в управлінні. 

«Ми різні заходи застосовували, щоб був діалог людей та влади. Наприклад, запрошували заслухати звіт міського голови. Там можна було поставити питання безпосередньо керівникові. Втім прийшли, здається, тільки двоє людей, іншими присутніми були посадовці», – розповідає керівниця Берестинської громади. 

Стосовно кадрового питання та віку посадовців, то Світлана Кривенко зазначає, що зараз в основному працюють посадовці від 30 до 50 років та старші. Ветерани самі на публічну службу не приходять. Але йде молодь, з резюме якої видно, що є певний досвід та навички.

Загалом реформу керівниця Берестинської громади вважає потрібною, бо її впровадження наближає Україну до Європи. Окремо вона відзначила наявність постійного діалогу центральних органів влади з представниками влади на місцях, а саме консультації щодо рішень, які стосуються життєдіяльності громад.