Шаховий вундеркінд мріє про звання «короля»

Йому всього п’ять, а він з легкістю ставить мат багатьом дорослим. Харків’янин Тихон Черняєв – наймолодший в Україні володар І дорослого розряду з шахів. На меті у хлопчика – світове чемпіонство.

Усі рівні
Незважаючи на останні дні канікул, шаховий клуб «Пішак» повний дітлахами. Тут знову змагання – підходить до завершення турнір «День знань». Змагаються переважно діти шкільного віку, але є й винятки. Наприклад, Тихон Черняєв. Хлопчику тільки п’ять років, але він уже встановив національний рекорд України – у такому юному віці виконав норматив дорослого І розряду з шахів.
– То якого віку ваша дитина? – звертається до мене тренер юного шахового вундеркінда Лідія Сахонович, вочевидь плутаючи мене з кимось із батьків.
Лідія Гнатівна – тренер-викладач КДЮСШ № 4 із майже сорокарічним стажем роботи. Кількість її вихованців вже перевалила за 16 000. Останні 10 років жінка набирає до своїх груп зовсім малечу. Так сталося і з Тихоном, батьки привели хлоп’я на шахи у 3,5 роки.
– Прийшла до мене звичайна дитина, як і всі. Але Тихон завжди відрізнявся посидючістю, наполегливістю та працьовитістю. Виконує всі завдання. Взагалі він з дорослою серйозністю ставиться до занять, і ось результат – за два роки отримав І дорослий розряд. В історії України – це перший випадок. Та й узагалі в моїй великій тренерській практиці таке вперше. Не пам’ятаю, щоб будь-коли п’ятирічна дитина досягала таких результатів. Результат Тихона хочуть внести до Книги рекордів Гіннесса. Дай Бог, щоб у нього і далі все виходило. З його задатками можна стати чемпіоном не тільки України, а й світу, – впевнена тренер.
– А якісь шахові здібності ви помічали у хлопчика на початку занять? – питаю навздогін.
– За радянських часів нас, тренерів, збирали в Москві, де ми слухали лекції видатних професорів медицини. Так от, вони наполягали на тому, що всі діти народжуються з однаковими розумовими здібностями, тільки з одними батьки починають займатися з пелюшок, а з іншими – все пускають на самоплив. У випадку з Тихоном батьки приділяли належну увагу синові, – відповідає тренер.
У клубі знайомство з шахами малеча починає з віршів про фігури, з казок і легенд про те, як з’явилася ця гра. Потім вивчають «адресу» фігур та як вони ходять. Коли це засвоєно, викладач переходить до комбінацій і задач.
Лідія Сахнович каже, що добрі шахісти – це не обов’язково люди з математичним складом розуму. Серед її вихованців є і філософи, і філологи-поліглоти. Головне – це наполегливість і відданість справі. Бо діти все дуже швидко «хапають», але з такою ж швидкістю можуть змінювати свої захоплення. Особливо небезпечний період – 10–14 років (хлопці часто закидають заняття шахами і переключаються на нові захоплення).
– Зараз один із моїх учнів стоїть перед дилемою – або шахи, або боротьба, – розповідає тренер.

Грає білими
У Тихона зараз тільки одне захоплення – шахи. Хоча можливостей поганяти м’яча у квартирі з молодшою сестричкою та погратися машинками він також не пропускає.
– Люблю грати у футбол із сестричкою Устиною (цікаво те, що дівчинці тільки 10 місяців. – Авт.). Але стати хочу гросмейстером, чемпіоном світу і тренером, – розповідає маленький вундеркінд, розставляючи фігури на дошці.
Хлопчик зізнається, що любить грати білими, бо вони починають. А серед улюблених ходів – С4. Такий хід називають «англійським початком», і він часто зустрічається в практиці сильних шахістів. Тримає рівняння маленький харків’янин на визнаних королів – Мангуса Карлсена, Антона Коробова, Валерія Неверова, Михайла Ботвинника, Гаррі Каспарова та Анатолія Карпова.
Вперше за шахову дошку Тихон сів у 3,5 роки. Мама шукала для сина в Інтернеті дитячу секцію або гурток. Хлопчик побачив на екрані клуб «Пішак» і попросився туди. За день до першого відвідування клубу тато пояснив, як правильно фігури ходять. До цього Тихон з батьками часто грав у лото та доміно.
– Син пішов у 9 місяців, в 1,5 роки вже добре розмовляв. А в 2,5 роки він з дорослими грав у лото, причому банкував і стежив за тим, щоб ніхто не мухлював. Тихон з раннього дитинства дуже любить цифри. У садок нам не вдавалося ходити через проблеми зі здоров’ям, а соціалізація дитині потрібна була, от і вирішили його віддати на шахи, – розповідає мати юного спортсмена Світлана.
До речі, писати та читати Тихон також почав досить рано. Перше слово він написав у три роки, а потім прочитав його.
– Син вчився писати букви. Випадково склав із них слово «стіл». Прочитав по буквах і видав: «Мамо, та це ж «стіл». З того часу читає усі написи, так що вивіски «найсмачніші цукерки» або «морозиво» всі наші, не відкрутишся, начебто там щось інше написано, – сміється Світлана. – Якби ви знали, які зворушливі він листівки мені підписує. Зрозуміло, з помилками, але ми поступово вчимо правила.

Усі ходи під запис
Під час кожної партії хлопчина самостійно записує всі ходи, а потім їх прискіпливо аналізує.
Мати відзначає, що навчання в клубі побудовано дуже грамотно. За місяць навчання малий виконав 150 завдань. Йому було цікаво самому малювати траєкторію ходів.
– Любов до шахів більшою мірою прищепила тренер, ми як батьки навряд чи змогли б це зробити. Саме Лідія Гнатівна показала йому, наскільки це захоплива гра, а складні речі пояснювала дуже просто, – впевнена мати Тихона.
У квітні 2014 року, у свої 4,1 рік Тихон виконав І юнацький розряд, тоді ж уперше і батька обіграв. А потім кожні три місяці поліпшував свої досягнення. Хлопчик щодня грає в шахи. Із вересня в нього посилюється тренувальний графік, у клубі він займатиметься по 2,5 години чотири рази на тиждень.
Усі завдання Тихон вирішує самостійно, батьки зізнаються, що якщо б і захотіли, не змогли б допомогти синові – надскладний для них рівень. Тож не втручаються у процес, і вважають, що будь-яка поразка – це досвід, який чомусь вчить. Та Тихону й самому більш до вподоби гра із сильнішим суперником. У клубі серед його ровесників серйозних супротивників не так вже й багато, тож хлопчик обирає опонентів у віці.
– Люблю грати з дідусями, – каже юний шахіст.
Тихон грає в шахи і в Інтернеті, але там можна наразитися на не зовсім ввічливе ставлення. Нещодавно хлопчик обіграв італійця 1958 року народження, так після поразки іноземець облаяв маленького переможця. На щастя, такі випадки поодинокі.
Сьогодні п’ятирічний Тихон цілком та повністю захоплений шахами. Та що буде за декілька років, ніхто не знає. Батьки ж кажуть, що будуть неймовірно щасливі, якщо їх син підкорить світовий шаховий олімп, але примушувати любити шахи не будуть. Натомість підтримають будь-яке корисне захоплення Тихона.

Юлія Шматченко, спеціальний кореспондент