Чи готові українці віддати території заради миру: результати опитування

Про це йдеться в розгорнутому аналітичному звіті Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) за результатами всеукраїнського опитування, проведеного на межі 2025 та 2026 років, передає «Слобідський край».

Згідно з дослідженням, українці демонструють готовність до складних компромісів, але категорично відкидають будь-які сценарії, що нагадують капітуляцію.

«Замороження» війни: два сценарії майбутнього

Соціологи змоделювали два полярні сценарії завершення війни – умовний «європейський» та «російський». Результати демонструють, де проходять межі допустимого для українського суспільства.

План Європи та України: важкий компроміс

Цей варіант підтримали 69 % опитаних. Він передбачає:

• «Замороження» бойових дій по нинішній лінії фронту.
• Надання Україні реальних та дієвих гарантій безпеки від США та Європи (стабільне постачання зброї, фінансування, «закриття неба» від атак).
• Чіткий курс на вступ до Європейського Союзу.
• Збереження всіх санкцій проти росії до повного відновлення миру.
• Принциповий момент: офіційно Україна та світ НЕ визнають окуповані території частиною росії.

Соціологи зазначають, що підтримка цього плану є рівномірною по всій країні: його готові схвалити від 67 % до 69 % жителів у всіх регіонах, від Заходу до Сходу.

План Росії: категоричне «ні»

Цей сценарій відкидають 74 % українців. Лише 17 % могли б погодитися на умови кремля, які включають:

• Скасування всіх санкцій Заходу проти рф.
• Надання російській мові державного статусу.
• Суттєве скорочення української армії та обмеження озброєнь.
• Офіційну відмову від вступу в НАТО.
• Визнання росії одним із гарантів безпеки України (що фактично дає їй право вето).
• Виведення ЗСУ з підконтрольних частин Донеччини (Краматорськ, Слов'янськ тощо) та офіційне визнання анексії п'яти областей.

Територіальні поступки: де проходять «червоні лінії»

Питання територій залишається найболючішим маркером для суспільства. Більшість українців (53–58 % залежно від формулювання) виступають проти будь-яких територіальних поступок заради миру.

Однак українці розрізняють «здачу територій» та вимушену реальність:

• Офіційне визнання окупації: 58 % категорично проти того, щоб юридично визнати захоплені землі російськими.
• Віддача вільних міст: ще категоричніше (66 %) люди налаштовані проти ідеї віддати ворогу ті міста, які зараз контролюють ЗСУ (Запоріжжя, Херсон), навіть якщо це буде ультиматумом рф.
• Де-факто контроль без визнання: це єдиний пункт, де суспільство менш радикальне. 39 % могли б погодитися на варіант, коли росія тимчасово зберігає фактичний контроль над окупованими землями, але Україна юридично цього не визнає (сценарій «замороження»). Проте навіть тут 50 % залишаються проти.

Скільки ще триватиме війна: реалізм замість ілюзій

Українці тверезо оцінюють ситуацію. Віра в «швидку перемогу» змінилася налаштуванням на марафон.

• Лише 10 % вірять у кінець війни до початку 2026 року.
• Ще 16 % сподіваються на завершення у першій половині 2026-го.
• 29 % готуються до того, що бойові дії триватимуть у 2027 році або й довше.
• Третина опитаних (33 %) чесно зізналися, що їм важко прогнозувати терміни.

Попри песимізм у прогнозах, головний показник стійкості нації залишається високим: 62 % українців готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно для досягнення прийнятного миру.

Хто винен у відключеннях світла?

Російська пропаганда активно намагається розколоти суспільство, переконуючи, що в блекаутах винна українська влада. Проте опитування показало, що більшість людей розуміють першопричину проблем з енергетикою.

• 54 % респондентів чітко вказують, що відсутність світла – це прямий наслідок російських ракетних атак.
• 31 % вважають, що українська влада могла б підготуватися краще до опалювального сезону.
• 7 % звинувачують західних партнерів у недостатньому або повільному постачанні систем ППО.

Експертна думка: мир не може бути капітуляцією

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати, наголосив на важливості правильного трактування цих цифр.

«Українці дійсно щиро прагнуть миру і відкриті до важких компромісів. Для багатьох західних експертів це може бути неочевидно, але навіть «замороження» по лінії фронту означає, що мільйони наших громадян залишаться в окупації, а мільйони біженців не зможуть повернутися додому. Це вже величезний і болісний компроміс», – зазначив соціолог.

Грушецький підкреслив, що згода на такий сценарій можлива лише за однієї умови – надання залізних гарантій безпеки. Без них суспільство не прийме жодних домовленостей. Водночас «червоні лінії» залишаються незмінними: жодного офіційного визнання територій російськими, жодного роззброєння і жодної відмови від суверенітету.

Нагадаємо, видання The Ukrainians Media започаткувало власну традицію, об’єднавши зусилля з військовими, волонтерами, освітянами та лідерами думок, щоб укласти спільний «словник українського сьогодення».

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».