Щодня рятує життя у найгарячіших точках Харківщини: історія військовослужбовиці
Інна – старший сержант прикордонної бригади «Гарт» з позивним Фурія. Вона щодня рятує життя у найгарячіших точках Харківської області. Її шлях у Держприкордонслужбі почався у 2021 році в рідному Краматорську, а сьогодні вона працює у складі бойової комендатури, допомагаючи тим, хто боронить Україну.
Історію військовослужбовиці на своїй сторінці у Facebook розповіла і виклала пресслужба прикордонної бригади «Гарт», повідомляє медіа «Слобідський край».
Інна відповідає за координацію евакуації поранених – підтримує зв’язок з колегами на точках передачі та зі стабілізаційними пунктами. А якщо стан воїна дозволяє, надає йому допомогу у своєму медпункті перед подальшим транспортуванням. Жінка завжди намагається говорити з пораненими, аби вони не втратили свідомість. Найчастіше бійці розповідають про свої родини, дітей, про те, як вони мріють їх побачити. Ці моменти дають сили не лише пораненим, а й самій Інні.
– Допомагати і рятувати – це моє. Коли бачиш, що твоя робота рятує життя, це неймовірне відчуття. Це кайф, який словами не передати, – зізнається військова.
Позивний Фурія вона отримала від свого начальника, бойового медика Андрія з позивним Кельт. Він зібрав команду, яка працює як єдиний механізм.
– Кельт – потужний організатор. Ми як одна сім’я, завжди підтримуємо одне одного. Це надзвичайно важливо, коли ти на передовій, – каже жінка.
Вона зізнається, що робота бойового медика – це не лише порятунок, а й щоденна боротьба зі складними обставинами.
– Не все залежить від нас, але ми робимо максимум. Найважче – це втрачати. У такі моменти мене відновлює моя команда. Я їм дуже вдячна, – говорить Інна.
Та попри труднощі вона впевнена: її місце – поряд з воїнами. Каже, її шлях – це не просто професійний розвиток, а справжній поклик душі. На передовій немає часу на роздуми, рішення приходять миттєво. Саме там загартовується лікар, бо ти не просто професіонал, а людина, яка готова за мить змінити чиєсь життя.
– Не кожна жінка може бути на фронті – і це нормально. Але є ситуації, коли ми тут необхідні. Це саме той випадок. І тому я тут, – додає медикиня.
Раніше ми писали про Дениса – головного сержанта роти третього штурмового батальйону 92-ї ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка. За час повномасштабної війни хлопець отримав три поранення, та попри все має тверду впевненість, що іншого шляху, крім захисту батьківщини, зараз немає.
Читайте також:
Гурт «Курган і Агрегат» з Близнюків отримав нагороду «Золоте серце» від Зеленського (фото)
