Споживчий кошик переглянуто. Ковток свободи чи черговий фарс?
А от прожитковий мінімум і зміст споживчого кошика, на основі якого формується мінімально-допустима сума, відведена на життя, попри рішення суду, досі так і не змінилися.
Вимагали 7 000 гривень
Ще наприкінці липня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва зобов’язав Уряд провести науково-громадську експертизу складових споживчого кошика і визначити такий розмір прожиткового мінімуму, що відповідав би конституційним гарантіям. Ініціатор позову проти Кабміну правозахисник Станіслав Батрин ще тоді, до чергового стрибка цін на комуналку, вважав, що чесний прожитковий мінімум в Україні не може бути меншим за 7 000 грн.
– У 2015 році прожитковий мінімум у середньому становив 1 218 грн. Також держава встановила допустимий розмір мінімальної зарплати на рівні 7 грн за годину роботи. Тобто влада вважає, що люди можуть вижити в Україні на 40 грн на день. Таке ставлення держави до своїх громадян принижує людську гідність, – заявив правозахисник.
Розділяють думку свого колеги й на Харківщині. Так, експерти Чугуївської правозахисної групи, які також активно домагаються перегляду споживчого кошика і підвищення прожиткового мінімуму, визначили, що прожитковий мінімум має бути збільшено принаймні у 2,5 раза, а споживчий кошик розширено на 20–25 %. До слова, зараз у нього не входять навіть такі елементарні товари, як чай, кава і, смішно сказати, сіль. Немає в переліку і більшості необхідних ліків: ні противірусних, ні антигістамінних препаратів, ні спазмолітиків. А от що дозволено мати, то це майже півкілограма вати і цілих три шматки господарського мила на місяць.
За словами Станіслава Батрина, Уряд намагався оскаржити рішення суду і просив узагалі зупинити перегляд прожиткового мінімуму в Україні, однак програв касацію. Заради справедливості варто відзначити, що експертна комісія з перегляду споживчого кошика розпочала роботу при Міністерстві соціальної політики відразу після того, як суд виніс рішення на користь правозахисників. Але ні новий споживчий кошик, ні прожитковий мінімум досі так і не прийнято, а отже, не враховано в Держбюджеті на 2016 рік.
Шість стрижок на рік, а телефон – розкіш
Наприкінці лютого експертна комісія презентувала проект нового споживчого кошика і передала його на розгляд Кабміну. При цьому проект розглядали у закритому режимі, а його текст так і не було офіційно оприлюднено. Згодом на запит правозахисників Міністерство соціальної політики таки надало протокол засідання комісії. Результати виявилися вражаючими.
У більшості своїх пунктів новий споживчий кошик нічим не відрізняється від старого, затвердженого ще у 2000 році. Згідно з ним, дорослій людині на добу достатньо 260 г хліба, 115 г м’яса, половини яйця, склянки молока, 9 г сиру, двох картоплин, 5 г гречки, 7 г рису, 11 г макаронних виробів. Раціон пенсіонерів має бути ще більш скупим: менше м’яса, молока, а від твердого сиру літні люди можуть взагалі відмовитись.
Згідно зі споживчим кошиком, жінці приписується вісім років носити одне зимове пальто, п’ять років – чоботи. Ще можна придбати один светр на три роки, спідницю і три блузи – на п’ять років, один халат і спортивний костюм – на п’ять і три роки відповідно. З натільної білизни доведеться обмежитися п’ятьма трусами, двома бюстгальтерами та шістьма парами колготок на два роки. Шкарпетки, до речі, жінкам чомусь носити не дозволяється. Для чоловіків ситуація приблизно така сама: дві пари брюк і п’ять сорочок на чотири роки, що три роки новий джемпер і спортивний костюм. А от з верхнім зимовим одягом представникам сильної статі повезло більше. Його вони можуть купувати вдвічі частіше за своїх дружин – раз на чотири роки.
Щоправда, деякі зміни до споживчого кошику все ж таки пропонують внести. Наприклад, ходити до перукарні тепер можна буде частіше: замість чотирьох стрижок на рік експерти «прописали» аж шість. Однак навіть ця норма викликає запитання, адже більшість чоловіків стрижеться приблизно раз на місяць. Вирішили не вносити до кошику й такі речі, як махрові рушники й мобільні телефони. Це, на думку експертної комісії, – розкіш. Попередньо пропонувалося дозволити українцям мати по два махрові рушники і купувати новий мобільний раз на п’ять років. Залишається нерозв’язаним і питання дитячих підгузків. Для з’ясування доцільності цього пункту комісія вирішила звернутися до Міністерства охорони здоров’я.
– Мобільні, а також підгузки вносити зараз до споживчого кошику неправильно, – прокоментував газеті «Вести» міністр соціальної політики України Павло Розенко. – Я теж хочу, щоб кошик був вартістю у 10 000 грн, і щоб туди входило абсолютно все. Але ці показники прив’язані до розрахунків соцвиплат. Звідки зараз у бюджеті країни, яка веде війну, десятки мільярдів на підвищення стандартів?
Вся зарплата на їжу, а відпочинок не потрібен
Наразі споживчий кошик українця включає 297 найменувань продуктів і послуг. Для наочності, у США він нараховує 300 позицій, Франції – 250, Великобританії – 350, Німеччині – 475. У той же час для англійця влада передбачила витрати на підключення до Інтернету, покупку мр3-плеєра і гітари, а також на послуги садівника. Німці мають право на цифровий фотоапарат і відеокамеру, сканер і принтер, тонометр. Французи закладають у споживчу корзину послуги перукаря, косметичні засоби і продукти для кішок і собак. Американці серед обов’язкових витрат прописали витрати на тютюнові вироби і алкоголь, а також мобільний і комп’ютерний зв’язок.
У розвинених країнах у споживчому кошику на їжу відводиться до третини доходів. Непродовольчі товари (одяг, ліки, меблі тощо) складають близько 47 %. Решта відводиться на послуги. В українському споживчому кошику більше 65 % доходів йдуть на харчування, а деякі непродовольчі товари і послуги не згадуються зовсім. Наприклад, вважається, що пенсіонерам не потрібні плавки і купальники, школярам досить двох підручників на рік, а для студентів вони взагалі не передбачені. Про витрати на медицину і освіту взагалі не йдеться, оскільки за Конституцією в Україні вони безкоштовні. Не враховано і витрати на відпочинок, також гарантований Основним Законом.
Ірина Гудзь, кореспондент