Українська мова на Харківщині: що показали результати останнього дослідження
Як використовують українську мову в школі, родині та у побутовому спілкуванні учні, батьки та вчителі Харківщини: Державна служба якості освіти оприлюднила результати третього циклу моніторингу.
Упродовж квітня – травня 2025 року Державна служба якості освіти України спільно з Уповноваженим із захисту державної мови провела ІІІ цикл моніторингу: досліджено забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти. Це – продовження аналітичної роботи, спрямованої на вивчення мовної ситуації в освіті, зокрема в умовах воєнного стану, змін демографічної структури та посилення уваги до питань національної ідентичності.
Моніторинг здійснюється з 2023 року та охоплює три цикли, що дозволяє порівняти динаміку змін, виявити сталі тенденції, нові виклики та результати впроваджених управлінських рішень.
В опитуванні взяли участь 2 310 респондентів, які до війни проживали у Харківській області. Серед них: 1 609 батьків учнів / учениць, 397 учнів / учениць, 304 педагоги.
В опитуванні взяли участь учні, які у 2024/2025 навчальному році навчалися у 8-х (24 %), 9-х (23 %), 10-х (28 %) та 11 (12)-х класах (25 %). Серед батьків здобувачів освіти, які долучилися до участі в дослідженні, спостерігається суттєва гендерна диспропорція: переважну більшість становлять жінки (93 %), тоді як частка чоловіків склала лише 7 %. Подібна тенденція простежується і серед педагогічних працівників: 84 % опитаних учителів – жінки, 16 % – чоловіки.
На час проведення опитування переважна більшість респондентів перебувала у Харківській області, а саме: 81 % учнів / учениць, 80 % батьків, 87 % педагогів. В інших регіонах України залишалися 10 % учнів / учениць, 8 % батьків, 8 % педагогів. За кордоном – 9 % учнів / учениць, 12 % батьків, 5 % педагогів.
Мовна самоідентифікація
У межах опитування з’ясовано, яку мову респонденти вважають рідною. Відповідно до статті 1 Закону України «Про засади державної мовної політики», рідна мова – це перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві. Отримані відповіді дозволяють оцінити мовну самоідентифікацію учасників освітнього процесу – учнів / учениць, їхніх батьків і педагогів.
Частка учнів / учениць, які вважають українську мову рідною, становить 62 %. Водночас 27 % респондентів зазначили, що вважають рідною як українську, так і російську мови однаковою мірою, а 9 % – російську мову. Ці показники залишилися незмінними з 2023/2024 навчального року.
Серед батьків 55 % вважають українську мову рідною, що значно менше порівняно з попереднім роком (73 % у 2023/2024 навчальному році). Ще 32 % респондентів зазначили, що вважають рідною як українську, так і російську мови однаковою мірою (проти 19 % минулого року), а 10 % – російську мову (9 % минулого року).
Серед опитаних учителів переважна більшість (82 %) вважають рідною українську мову, що менше, ніж у 2023/2024 н. р. (88 %). Ще 14 % респондентів однаковою мірою вважають рідними українську та російську мови (минулого року таких не було), тоді як 2 % назвали рідною російську (проти 9 % минулого року).
Отже, українська мова є домінуючою рідною мовою серед усіх учасників освітнього процесу. Водночас частка респондентів, які вважають рідною російську або обидві мови однаковою мірою, залишається доволі вагомою.
Мова освітнього процесу / середовища
Відповідно до чинного законодавства освітній процес в Україні має здійснюватися державною мовою – українською. Водночас реальне мовне середовище закладів освіти формується під впливом регіонального контексту, попереднього мовного досвіду учасників освітнього процесу, соціокультурних обставин і суспільно-політичної ситуації в країні.
Опитування показало, що мовою, якою здійснюється навчання в школі (під час уроків), є виключно або переважно українська мова. Про це свідчать відповіді усіх опитаних вчителів, 99 % опитаних батьків та 97 % учнів / учениць.
Спілкування вчителів із учнями / ученицями лише або переважно українською мовою на перервах відзначила переважна більшість здобувачів освіти (78 % та 17 % відповідно) та педагогів (89 % та 10 % відповідно).
Відповіді 98 % опитаних батьків також свідчать, що вчителі їхньої дитини у школі спілкуються завжди українською на уроках та в позаурочний час.
Проте невелика кількість учнів / учениць зазначили, що вчителі спілкуються з ними однаково українською і російською мовами під час перерви (4 %), а також під час уроків (2,5 %).
Більшість опитаних учителів зазначили, що зазвичай спілкуються з батьками учнів / учениць тільки українською (54 %), або переважно українською (31 %). Тоді як певна частка вчителів підтримує спілкування з батьками учнів однаково українською і російською (13 %) або переважно російською (2 %).
Переважна кількість опитаних учителів зазначили, що зазвичай спілкуються з колегами у школі тільки українською (54 %) або переважно українською (31 %). Проте частина вчителів спілкуються з колегами однаково українською і російською (13 %) або переважно російською (2 %).
Відповіді 89 % учителів свідчать про наявність у класах внутрішньо переміщених осіб. Також 35 % учителів зазначили, що учні / учениці з числа внутрішньо переміщених осіб розмовляють виключно українською (що на 19 % більше, ніж минулого року), 46 % – переважно українською мовою (на 4 % менше, ніж минулого року) та майже 18 % спілкуються українською і російською однаковою мірою (на 2 % менше, ніж минулого року).
Мова у повсякденному житті
У межах опитування встановлено, що більшість учителів поза межами закладу освіти продовжують спілкуватися українською мовою. Так, зазвичай спілкуються з друзями / рідними за межами школи тільки українською 54 % та переважно українською 31 % учителів. Водночас частина педагогів і далі користуються російською мовою у повсякденному спілкуванні: однаково українською і російською (13 %) та переважно російською (2 %).
Як свідчать результати опитування, активне використання української мови учнями / ученицями є більш характерним для шкільного середовища, тоді як поза його межами частка спілкування державною мовою знижується (рис. 1). Водночас третина опитаних зазначили, що у спілкуванні з друзями та в родинному колі вживають виключно українську мову (33 % та 35 % відповідно), а ще близько чверті – переважно українську (24 % і 24 %). До того ж близько чверті опитаних учнів спілкуються удома або у колі друзів поза межами школи переважно російською або тільки російською. Порівняно з минулим роком спостерігається суттєве зростання частки здобувачів освіти, які вживають виключно українську мову в спілкуванні з друзями та в родинному колі (на 12 % та 16 % відповідно).
Рисунок 1. Мова спілкування учнів/ учениць у школі та за межами закладу освіти (% та кількість осіб, відповіді учнів / учениць)
Джерело: Державна служба якості освіти України
Відповіді батьків учнів / учениць щодо мовного спілкування у родині свідчить про таке: майже половина послуговується тільки українською або переважно українською (23 % та 24 % відповідно, тоді як минулого року – 42 % та 36 %), майже третина – однаково українською і російською (29 % проти 15 % минулого року), майже чверть – переважно російською або тільки російською (16 % та 8 % відповідно, минулого року – 7 % та 0 %).
На роботі спілкування більшості батьків відбувається тільки українською (38 % проти 56 % минулого року) або переважно українською (24 % проти 30 % минулого року). Чверть опитаних указали, що на роботі спілкуються однаково українською і російською (25 %, було – 11 %). Частка батьків на роботі спілкується переважно російською (7 %, було – 2 %) або тільки російською (2 %) та іншою (4 %) мовами.
Аналогічні показники щодо мовних практик батьків учнів / учениць у соціальних мережах, де спілкування відбувається: тільки українською (33 %) або переважно українською (27 %), однаково українською і російською (28 %), переважно російською (7 %) або тільки російською (3 %), інша (1 %).
Батьки також зазначають, що їхня дитина спілкується тільки або переважно українською (40 %), українською і російською однаковою мірою (42 %) та переважно або тільки російською (18 %).
Показовим є те, що, у разі звернення до респондентів російською мовою, більшість із них все ж відповідає українською. Так, виключно українською мовою відповідають 77 % учителів, 50 % учнів /учениць і тільки 43 % батьків.
У межах опитування також з’ясовувалося, чи змінювалася мова спілкування останнім часом. Зрушення у бік активнішого використання української мови спостерігаються у 2/3 опитаних: батьків (67 %), учнів / учениць (65 %), учителів (66 %) Це свідчить про поступові позитивні зміни у мовній поведінці учасників освітнього процесу.
Проте 2 % опитаних учнів зазначили, що почали більше використовувати російську. Таку відповідь надали респонденти з числа учнів, які на момент опитування перебували як за кордоном, так і в регіонах України (Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Харківській областях).
Мова та інтернет
Під час опитування проаналізовано, якими мовами користуються учасники освітнього процесу під час спілкування в інтернеті, споживання інформаційного контенту, а також як інтернет впливає на мовну поведінку та мовні вподобання.
На запитання «Чи має для тебе значення мова медіапростору?» 57 % старшокласників відповіли ствердно (минулого року було 40 %); 27 % зазначили, що мова медіапростору для них не має значення; ще 16 % обрали варіант «важко відповісти». Серед батьків учнів / учениць ситуація аналогічна: 53 % респондентів підтвердили, що мова медіаконтенту для них має значення; 30 % – вважають, що не має; 17 % не змогли визначитися з відповіддю.
Важливим показником є також споживання інтернет-контенту. Для старшокласників комфортнішим є сприйняття інформації в інтернеті українською (45 %) або однаково обома мовами (44 %), тоді як 9 % надають перевагу російській або іншій (2 %) мовам.
Переважна більшість опитаних педагогів (90 %) зазначили, що під час комунікації в інтернеті послуговуються виключно або переважно українською мовою.
Порівняно з минулим роком спостерігається зниження частки тих педагогів, хто спілкується в інтернеті тільки українською мовою (з 70 % до 60 %). Проте частка педагогів, які в соціальних мережах спілкуються українською і російською однаковою мірою, досягла 5 % (минулого року таких не було.)
Подібна динаміка спостерігається й серед батьків учнів / учениць.
Рисунок 2. Порівняння розподілу відповідей батьків учнів / учениць щодо мови спілкування у соціальних мережах
Джерело: Державна служба якості освіти України
У межах опитування вперше поставлено запитання «Як ти ставишся до дубляжу фільмів українською мовою?», яке адресувалося учням / ученицям.
Результати свідчать про переважно позитивне сприйняття українськомовного дубляжу серед шкільної молоді (71 %). Чверть опитаних зайняла нейтральну позицію, зазначивши, що мова дубляжу для них не має значення. І тільки 4 % висловили негативне ставлення, надаючи перевагу мові оригіналу.
75 % педагогів та 56 % батьків також відзначили, що перегляд фільмів українською мовою є ефективним способом вивчення мови. Це демонструє високий рівень усвідомлення ролі медіаконтенту у формуванні мовних навичок.
Опитування засвідчило, що сучасна молодь активно користується інтернет-простором, де переважає українська мова, хоча збережено й помітну частку контенту російською або обома мовами. Водночас для понад половини старшокласників і значної частини батьків мова медіапростору має вагоме значення, що свідчить про підвищену мовну свідомість серед учасників освітнього процесу.
Рівень володіння державною мовою
Результати опитування свідчать про високу одностайність в оцінюванні рівня володіння українською мовою педагогічними працівниками.
Абсолютна більшість старшокласників (93 %) та їхніх батьків (84 %) високо оцінили мовну компетентність учителів (порівняно з минулим роком спостерігається зниження частки батьків на 8 %).
Разом із високими оцінками рівня володіння українською мовою педагогами результати опитування показали більш помірні показники щодо мовної компетентності учнів / учениць.
Рисунок 3. Оцінка учнями / ученицями рівня володіння українською мовою (%)
Джерело: Державна служба якості освіти України
Рисунок 4. Оцінка педагогами рівня володіння українською мовою (%)
Джерело: Державна служба якості освіти України
Рисунок 5. Оцінка батьками учнів / учениць рівня володіння українською мовою (%)
Джерело: Державна служба якості освіти України
Щодо рівня володіння українською мовою батьками, то цьогоріч 59 % з них оцінили свій рівень як «вільне володіння», а 36 % – як середній рівень. Це значно нижче порівняно з минулим роком (тоді 73 % батьків надали високу оцінку своєму рівню володіння українською мовою).
Що стримує користування мовою
Попри загальну позитивну динаміку у використанні української мови в освітньому середовищі та побуті, не всі учні / учениці послуговуються державною мовою у повсякденному житті. Опитування спрямовано також на виявлення чинників, які стримують школярів від повноцінного використання української мови у всіх сферах – під час спілкування з однолітками, у сімейному колі, онлайн-просторі та на дозвіллі. Аналіз таких бар’єрів дозволяє глибше зрозуміти, які соціальні, культурні чи особистісні обставини впливають на мовний вибір дітей, а також окреслити напрями подальших зусиль з підтримки мовного середовища.
На думку педагогів, основним чинником, який негативно впливає на рівень використання української мови учнями / ученицями, є мовна ситуація в родині, про що зазначили 52 % учителів. Ще однією поширеною причиною є звичка спілкуватися іншою мовою – на це вказали 32 % опитаних педагогів.
На думку учнів / учениць, основними чинниками, що стримують використання державної мови в усіх сферах повсякденного життя, є звичка спілкуватися в родині російською мовою, на що вказали 34 % опитаних. Ще 24 % зазначили, що перешкодою є недостатній рівень володіння українською мовою, 22 % вказали на відсутність україномовного середовища, а 10 % звернули увагу на упереджене ставлення до української мови з боку оточення.
На думку батьків, більшість їхніх дітей не мають бар’єрів щодо використання української мови – 23 % респондентів зазначили, що «ніщо не стримує, моя дитина завжди спілкується українською». Водночас п’ята частина опитаних (21 %) вказала на звичку споживати контент в інтернеті російською мовою як чинник, що може впливати на мовну поведінку дітей. Ще 45 % батьків згадали про звичку спілкуватися в родині російською або іншою мовою, і 39 % – про спілкування російською поза школою. Серед менш поширених чинників – власне небажання дитини вживати українську мову (11 %) та звичка спілкуватися російською мовою у школі (3 %).
Таким чином, серед чинників більшість респондентів зазначила звичку спілкуватися в родині російською мовою: 52 % педагогів, 45 % батьків, 34 % учнів / учениць.
Висновки дослідження
Українська мова домінує в освітньому процесі. Також вона залишається основною у повсякденному спілкуванні більшості педагогів, значної частини учнівства та їхніх батьків. Зрушення у бік активнішого використання української мови спостерігаються у 2/3 опитаних: батьків (67 %), учнів / учениць (65 %), учителів (66 %). Це свідчить про поступові позитивні зміни у мовній поведінці учасників освітнього процесу.
Порівняно з минулим роком спостерігається суттєве зростання частки здобувачів освіти, які у спілкуванні з друзями та в родинному колі вживають виключно українську мову (на 12 % та 16 % відповідно).
Водночас у родинному колі та серед друзів зберігається мовна різноманітність, а подекуди спостерігається тенденція до переходу на російську (у разі звернення до них російською мовою), навіть серед тих, хто зазвичай користується українською.
Використання україномовного контенту в інтернеті є показником, який заслуговує на особливу увагу, адже порівняно з попереднім роком зменшилась частка респондентів (усіх категорій), які зазначили, що в соціальних мережах спілкуються виключно українською мовою: з 70 % до 60 % вчителів, з 40 % до 33 % батьків, з 47 % до 45 % учнів. Проте зросла частка тих, хто послуговується однаково українською і російською та переважно російською мовою.
Зберігається потреба в освітніх ресурсах з вивчення української мови, адже 73 % учнів / учениць виявили бажання додатково вивчати або покращити свої знання з української мови, тоді як минулого року ця частка становила 66 %. Також 73 % батьків визнали факт того, що після 2022 року в них виникло бажання покращити свій рівень володіння українською мовою.
Використано матеріал, наданий Державним центром якості освіти України.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».
