Від медицини хвороби до медицини здоров’я

Спроби реформувати українську систему охорони здоров’я тривають уже не перший рік. Різні команди Міністерства охорони здоров’я розробляли свої концепції. Деякі зміни відбулися на Харківщині: з 2010 по 2015 рік проводилась підготовка до формування госпітальних округів, у 2012-му реформували екстрену швидку допомогу регіону. Але інші ланки охорони здоров’я не тільки Харківської області, а й у цілому по Україні, і далі працювали по-старому, а тому і старі проблеми нікуди не ділися.

Насамперед це гроші. Конституція гарантує пацієнтам безкоштовну медицину. Однак фактично пацієнт оплачує все – від бинта до операції. І проблема не в тому, що з держбюджету на охорону здоров’я виділяється мало коштів, стверджують експерти, а в тому, що гроші неефективно використовуються.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», щороку на галузь виділяється 7,7 % від бюджету, майже 50 мільярдів гривень. При цьому фінансуються не медичні послуги для пацієнтів, а утримання мережі медичних закладів за принципом «ліжко-день». Визначити правдиву відвідуваність і затребуваність конкретної лікарні, відділення, лікаря – неможливо через неадекватну статистику.

– Фактично зараз оцінюється не реальна робота, а паперові звіти про виконану роботу. Нема паперів – нема зарплати. Тому й більше доплат до заробітної плати отримує не той, хто добре працює, а той, хто добре звітує, – пояснює Олександр Ябчанка, менеджер експертної групи Реанімаційного пакету реформ, який сам багато років працював лікарем-педіатром.

Як наслідок, лікар отримує мізерну зарплату й зацікавлений не в ефективному лікуванні пацієнта, а в хорошій звітності та штучно накрученій статистиці. Лікар має або виживати на існуючу заробітну плату, або брати участь у напівлегальних схемах («неформальні платежі» пацієнтів, відкати фармкомпаній тощо).

Нова команда МОЗ активно взялась до справи й обіцяє: цього разу реформі таки бути. Учора міністерство презентувало громадськості зміни, які чекають медичну галузь у 2017 році. У першу чергу урядовці планують розробити державну політику на основі принципу фінансування медпослуги та поступово запровадити страхову медицину на всіх рівнях допомоги. Поки що програма-мінімум – реформа фінансування первинної ланки. Адже, за досвідом європейських країн, до 80 % проблем зі здоров’ям можна розв’язати або попередити саме на цьому рівні.

Гроші ходять за пацієнтом

Наразі урядовці спільно з експертами-реформаторами займаються обрахуванням та визначенням переліку гарантованих медичних послуг. До нього входитимуть первинка (контакт з лікарем, консультація, певні медикаменти), екстрена медична допомога і, можливо, пологи. Важливим елементом реформи є переведення всієї системи взаємодії охорони здоров’я з пацієнтом в єдиний електронний реєстр та електронні картки пацієнтів. Це дозволить контролювати кількість пацієнтів, яким надано медичні послуги, історію хвороби, правильність лікування та ін.

Змінюється принцип розподілу пацієнтів між лікарями. Замість закріплення за певною лікарнею за місцем реєстрації пацієнт зможе сам вільно обирати собі сімейного лікаря. Далі пацієнт укладатиме договір з надавачем послуг (на перших етапах це, скоріше за все, будуть Центри первинної медико-санітарної допомоги), у якому прописуватимуться умови. Зокрема, пацієнт буде зобов’язаний раз на рік проходити медобстеження.

Зарплата лікаря залежатиме від кількості обслуговуваних ним пацієнтів. Це створить певну професійну конкуренцію між медиками. Деякі лікарі за бажанням зможуть оформити індивідуальну або групову медичну практику. Вони стають ФОПами, але фактично працюють зі ЦПМСД і отримують зарплату через нього. Експерти Харківської групи з підтримки медреформи говорять, що, по-перше, лікарі побоюються втратити роботу, а по-друге – що доведеться працювати по-новому.

– Сьогодні лікарі практично не бачать пацієнта, вони бачать хворобу, яку треба лікувати. І вони не можуть собі уявити, як пацієнт може не хотіти того, що йому пропонує лікар. А насправді так працює вся західна медицина: це діалог, спільне прийняття рішення. Завдання лікаря – показати пацієнту можливі варіанти розв’язання проблеми, а пацієнт має сам зробити вибір, – каже експерт Харківської групи з підтримки медреформи Михайло Довгопол. – На Заході це вже тренд: від медицини хвороби вони переходять до медицини здоров’я. Перше завдання первинної медицини – мати лідерську роль у створенні середовища, яке б забезпечувало підтримку здоров’я.

Конкуруватимуть не тільки лікарі за пацієнта, а й громада – за лікаря. Адже з реформою децентралізації саме громада вирішуватиме, який їй потрібен сімейний лікар, де його взяти та які умови йому запропонувати. До речі, саме пошуком доброго сімейного лікаря зайнялася в першу чергу після об’єднання Чкаловська громада на Чугуївщині.

Після того як держава отримає адекватну статистику щодо кількості наданих послуг і маршруту громадянина, можна адекватно оцінити роботу лікарень. Вони мають отримати автономію, при цьому залишившись у комунальній чи державній власності. Це дає свободу головному лікарю в розподілі грошей та управлінні штатом. Відповідний законопроект, де прописано часткову автономізацію медичних закладів, наразі прийнято нардепами в першому читанні.


                                                                                                       Інфографіка Бріани Янковської

Чугуївський експеримент

А поки у Верховній Раді триває обговорення, чи робити автономізацію повсюдно, один медичний заклад у Харківській області вже готується ставати на нові рейки. Чугуївський Центр первинної медико-санітарної допомоги бере участь у пілотному проекті трансформації первинної медицини. Допомагають лікарям громадські організації ті міжнародні фонди.

Було створено чотири та будується п’ята амбулаторія, які працюватимуть на основі угод з Центром та отримуватимуть через нього фінансування з бюджету. У рамках проекту запроваджуються групові приватні практики, коли декілька лікарів працюють у команді, готується перехід на контрактні відносини між місцевою владою, яка є розпорядником грошей, і закладами первинної ланки. Паралельно в місті та районі тривають тренінги для лікарів і управлінців.
Як повідомив Михайло Довгопол, наразі готовий пакет документів стосовно зміни статусу ЦПМСД. Далі справа – за районною радою, яка має прийняти рішення про автономізацію та надання статусу комунального неприбуткового підприємства. Самі ж лікарі з оптимізмом дивляться на зміни.

– Вибір пацієнтом лікаря, який пропонує медична реформа, матиме дуже позитивний вплив, – вважає головний лікар Чугуївського ЦПМСД Тетяна Черевань. – Адже для позитивного результату (профілактики, виявлення хвороби на ранніх стадіях і лікування) людина повинна довіряти своєму лікарю. Тоді вона прийде до лікаря не із запущеною формою хвороби, а для того, щоб цієї хвороби не виникло. Також великий позитив – це уникнення за допомогою електронного запису великих черг. А вони є основною причиною невдоволення населення медициною.

Підтримує можливість укладати договір між лікарем і клієнтом і заступник головного лікаря ЦПМСД Світлана Зміївська, яка працює в первинній ланці уже 20 років. За її словами, це забезпечить постійний зв’язок між медиками та населенням. Готові лікарі і до конкуренції за пацієнта.

– Лікар має самоудосконалюватися все життя, учитися, читати, проходити курси й отримувати знання. Конкуренція спонукатиме лікарів, до яких люди не захочуть іти, до самоосвіти. Кожен лікар створить своє резюме й розкаже, що він знає і вміє. Люди дуже швидко реагують на такі речі: якщо лікар чуйний, уважний, уміє вислухати, знайти підхід до людини, то до нього люди і йтимуть, – говорить Тетяна Черевань.

Наразі лікарі ЦПМСД розмірковують над можливістю перейти на приватну практику. Адже, приміром, вести соло-практику досить важко.

– Нам цікава робота двох або трьох лікарів приватної практики. Лікар – це теж людина, яка може захворіти або піти у відпустку. У такому разі має бути заміна, щоб у пацієнта була можливість звернутися до іншого лікаря, – пояснює Світлана Зміївська.

Наступник кроком після зміни статусу для ЦПМСД стане проведення Ярмарку здоров’я. Під час заходу лікарі матимуть можливість показати й розповісти про свої можливості і вміння населенню, а люди зможуть поспілкуватися з медпрацівниками та висловити свої побажання щодо змін у системі охорони здоров’я.

У МОЗ уже схвалили чугуївський експеримент.

–Проект цікавий тим, що команда Харківської експертної групи разом з місцевою владою підписали спільний меморандум і вже почали реалізовувати реформу, яку МОЗ лише готує до втілення на національному рівні, – наголосив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. – Ці люди від мене не очікували рецептів, а навпаки, пропонували кроки, які б допомогли громаді краще зробити реформи. Наприклад, вони розробили низку змін до санітарних правил і будівельних норм, які дозволять осучаснювати будівлі медзакладів, мають багато побажань щодо спрощення документації і паперової звітності для лікаря первинної ланки. Крім того, ці люди чітко знають, які перепони в бюджетному законодавстві їм заважають, тобто вони давали міністерству чіткі завдання, як допомогти в реформі.

Тамара Кіч