Відкрию бізнес на селі: де шукати підтримку майбутньому підприємцю

16.02.2017 13:30 Суспільство
Фото: СК Фото: СК
Власнику ідеї щодо відкриття власної справи часто для старту не вистачає не тільки грошей, а нерідко й самих знань. Для тих, хто під час кризи зважився на підприємництво, є декілька варіантів, де можна отримати допомогу.

Наважитися у кризу

У попередніх номерах «СК» ми розповідали про те, які існують можливості для тих, хто хоче мати своє житло. Тоді ми розповідали про обласну програму «Власний дім», яка допомагає жителям сіл взяти вигідний кредит на придбання або будівництво своєї хатини. Аудиторія газети зацікавилася цією темою. Після виходу матеріалу наші читачі надсилали листи із запитаннями та уточненнями по темі. І от одна з читачок із Харківського району Юлія Шевченко поцікавилася, чи існують подібні програми підтримки для тих, хто хоче у своєму районі, містечку чи селі відкрити власну справу.

– Із чого починати, якщо, наприклад, я хочу відкрити свою справу? Можливо, у нас існують подібні проекти, як ото для будівництва житла, і для майбутніх підприємців? – запитує пані Юлія.

Здавалося б, сьогодні у країні не найкращі часи для зародження власної справи: іде фактично війна на Донбасі, гривня знецінюється, ціни й тарифи зростають… Ну про яке відкриття бізнесу можна говорити, люди ледве зводять кінці з кінцями? Але, той, хто сидить склавши руки, нічого не отримує. А історія засвідчує, що нерідко власна справа, розпочата у кризу, в майбутньому дає гарні плоди. Чимало нині успішних підприємців, які розпочинали у дев’яностих, можуть підтвердити це.

На жаль, сьогодні в Україні немає окремих державних програм підтримки малого і середнього бізнесу, а особливо у сільській місцевості. Час від часу про їхню появу ведуться розмови у різних профільних міністерствах. Так, ще наприкінці минулого року Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман і міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий анонсували появу в 2017 році програми державних дотацій для окремих малих та середніх сільськогосподарських підприємств. До слова, зараз триває громадське обговорення відповідного проекту постанови Кабміну. Та пощастило, так би мовити, поки що тільки сільському господарству. А що робити іншим?

Різними стежками

Для тих, хто дозрів на відкриття власної справи і кому не вистачає капіталу для старту, або і взагалі його нема, насправді, є декілька шляхів. Перший – звернутися до місцевого центру зайнятості. Фахівці переконують, що спеціально для підтримки громадян, які бажають займатись бізнесом, у центрах зайнятості Харківщини побудовано цілу систему інформаційно-консультаційних заходів.

Там шляхом психологічного тестування перевірять ваші підприємницькі здібності, проведуть анкетування та співбесіди, оцінять обрану сферу діяльності. У принципі, відсторонений погляд на вашу бізнес-ідею – це вже добре.

Як розповіли у Харківському регіональному центрі зайнятості, за бажанням людина може освоїти певний вид діяльності для підприємництва. Харківський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості навчає за такими перспективними для бізнесу професіями, як кравець, швачка, перукар (перукар-модельєр), косметик, мінікюрник, педикюрник, виноградар тощо. Безробітні навчаються за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а інші громадяни – за власні гроші. На базі того ж центру профтехосвіти для майбутніх бізнесменів організовують безкоштовне навчання за напрямом «Стратегічне планування та розвиток приватного підприємництва».

А ще при кожному центрі зайнятості у Харківському регіоні відкрито консалтингові центри.

– Той, хто бажає започаткувати власну справу та підприємці-початківці, можуть отримати там консультаційний супровід, взяти участь у різного роду майстер-класах та тренінгах з питань розвитку бізнесу, створення робочих місць, оформлення звітної документації. До проведення таких заходів долучаються представники влади, фіскальних та дозвільних органів, громадських організацій та інших, – повідомив директор Харківського регіонального центру зайнятості Володимир Міненко.

З-поміж іншого, у Харківському міському центрі зайнятості працює коворкінг- платформа. Це такий вільний робочий простір для укладання контрактів, ведення переговорів з використанням технічних засобів зв’язку та Інтернету. То ж підприємці-початківці, які не мають свого офісу, можуть там займатися своїми справами. Щодо матеріальної підтримки, то нагадаємо, що зареєстрованим у центрах зайнятості безробітним, які не були працевлаштовані протягом місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, та не були зареєстровані як підприємці протягом 24 місяців до настання безробіття, за їх бажанням може виплачуватися допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності. Для розгляду питання щодо надання допомоги по безробіттю одноразово зареєстровані безробітні подають до центру зайнятості заяву та бізнес-план. Сума допомоги залежить від того, скільки часу людина перебуває на обліку, яке в нього була допомога по безробіттю. У середньому по області видають 13,5 тис. грн. Рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю приймається директором центру зайнятості на підставі висновку спеціальної комісії. Особлива увага у таких виплатах надається демобілізованим учасникам АТО та внутрішньо переміщеним особам.

 Знову до школи

За пошуком як знань, так і додаткової фінансової підтримки, підприємець-початківець може звернутися до Харківського регіонального фонду підтримки підприємництва, який існує із 1999 року. Щорічно депутати обласної ради затверджують відповідну програму для його роботи. Із самого початку свого існування фонд займався лише мікрокредитуванням. А останні п’ять років тут ще й почали велику увагу приділяти навчанню, тренінгам, семінарам, безкоштовним консультаціям та ін.

Так, нещодавно пройшов семінар для малих та середніх підприємців спільно з представниками фіскальної служби, інспекції з праці щодо цьогорічних нових змін у податковому і трудовому законодавстві. Як розповіла директор фонду Ксенія Лухіна, вони проводять навчальні курси для тих, хто хоче відкрити свою справу, як правило, двічі на рік. Курси ці називають Школою малого бізнесу. На цей лютий заплановано чергову школу. Такі курси затребувані, хоча, зізнається керівник фонду, конкурентів у них вистачає, адже в регіоні працює чимало подібних платних шкіл. Фахівці фонду спільно із запрошеними бізнес-тренерами, юристами та іншими експертами навчають охочих написанню бізнес-плану, основам менеджменту й маркетингу, проводять особистісні тренінги, скажімо, про те, як вести себе керівнику з персоналом тощо.

Приходять на курси як харків’яни, так і представники з районів області. Та й фонд намагається робити виїзні заходи, наприклад, семінар із надзвичайниками щодо безпеки на виробництві і пожежних перевірок. Були подібні виїзди із представниками фіскальної служби, геокадастру, водних ресурсів. Наприкінці минулого року фахівці фонду з навчальними семінарами відвідали найближчі до Харкова райони: Чугуївський, Дергачівський, Валківський, Богодухівський, Харківський. Особливо Ксенія Лухіна відзначила Ізюмський район, підприємці якого дуже активно цікавилися семінаром.

– Зараз там багато переселенців, які відкривають свій бізнес. Хтось уже на Слобожанщині відкриває бізнес, що був у нього в мирному Донбасі, хтось обирає щось радикально нове, – розповідає Ксенія Лухіна. – До нас зараз звертається, як мінімум, 30 % переселенців, приходять і демобілізовані із зони проведення антитерористичної операції. На весну в наших планах – відвідати більш віддалені райони Харківщини. Ми вже збираємо інформацію про те, що було б цікаво почути підприємцям у сільській місцевості.

Саме віддаленість від обласного центру а заразом і складність доступу до інформації і є головною відмінністю між підприємцями Харкова та районів.

– Підприємцям із області складніше отримувати інформацію, бо, вибачте, ще не скрізь по області є Інтернет-покриття, – продовжує Ксенія Лухіна. – Разом з тим вони самостійніші, наприклад, власник крамнички в селі може займатися і закупкою товару, і його продажем. Якщо у Харкові легше знайти на цю роботу найману людину, то в районах це не завжди так. Під час семінарів і тренінгів представники районів акцентують увагу на питаннях більш буденних: зміни у законодавстві, практичні моменти, харків’яни ж більш прагнуть особистісного розвитку… У районах багатьом ще не до цього.

Мікрокредитування від фонду

Окрім можливостей для професійного росту, у Харківському регіональному фонді підтримки підприємництва пропонують ще й безпосередньо гроші. Представники малого та середнього бізнесу можуть спробувати боротися за мікрокредит, який видає фонд. Мікрокредитування на два роки, безвідсоткове, під заставу будь-якого майна. Як пояснила директор фонду, воно стане у нагоді тим, хто в основному вже розвивається. Скажімо, підприємцю не вистачає на ремонт техніки, матеріали тощо. Максимальна сума кредиту, яку він може просити – це 200 тис. грн. Із власне правилами та порядком надання цього мікрокредитування можна буде ознайомитися на сайті ХОДА.

– Після найближчої сесії обласної ради, на якій затвердять новий порядок виділення грошових коштів, ми оголосимо відповідний конкурс і розмістимо інформацію з детальними умовами. У принципі, будь-яка фізична чи юридична особа – підприємець Харківської області може звернутися до нас, – пояснила Ксенія Лухіна.

І додала, що на них чекатиме конкурс бізнес-планів. Тож за ці гроші потрібно буде ще поборотися, бо конкуренція висока. На цей рік на мікрокредитування із скарбнички області має піти усього 400 тис. грн (минулого року через відсутність профільної програми фонд не видавав кредити). Позаминулого року серед десятка прийнятих заявок кредит отримав один підприємець на придбання обладнання, ще одному також були готові надати кредит, але людина відмовилася, бо забажала більшу суму, аніж їй рекомендували. По суті, у цьому році кредит зможуть отримати усього двоє підприємців-щасливчиків. Загалом же фонд приймає заявки від 75 тис. грн, у такому разі він має змогу допомогти п’ятьом підприємцям.

– Так, це маленькі суми, але це хоч якась підтримка, і навряд сьогодні знайдеш такий безвідсотковий кредит, – говорить очільниця фонду Ксенія Лухіна. – Видаються кредити з тих грошей, що вертають колишні кредитори. А додатково збільшити суму кредитування... Ми ж розуміємо, бюджет не гумовий, зараз є чимало й інших соціальних питань, які також потрібно вирішувати.

Тож поборотися за цей кредит сенс є, бо по суті, досить вигідно для невеликого бізнесмена-початківця отримати 200 тис. грн кредиту на два роки, а потім щомісяця повертати по 8,3 тис. грн, і це без додаткових відсотків.

У пошуках гранту

Крім різноманітних «шкіл юного бізнесмена», допомоги Центру зайнятості, кредитування, є ще один шлях для підприємців. Це гранти – переважно грошова допомога, що надається здебільшого міжнародними організаціями (міжнародні донори, благодійні фонди, громадські та волонтерські організації) для проведення конкретних наукових досліджень, розробки законопроектів, підготовки кадрів та інших цілей на умовах, передбачених грантодавцем. Гранти надаються безкоштовно і без повернення. І сьогодні для підприємців України їх є чимало. Гроші дають і на придбання потрібного обладнання, на ремонт приміщення тощо. «Слобідський край» неодноразово розповідав історії тих, хто починав свій бізнес не без підтримки грантодавців, зокрема про вимушених переселенців із Донбасу.

Знайти свій грант можна в Інтернеті. У Харкові навіть створили є спеціальний портал GrantsLife – спеціальна комунікативна платформа про проекти та програми міжнародної допомоги. На цьому сайті можна знайти інформацію про міжнародні донорські організації та установи, які впроваджують свою діяльність на території України та регіону, актуальні грантові конкурси та каталог реалізованих проектів та місцевих ініціатив, навчальні семінари з проектного менеджменту, круглі столи та інші тематичні заходи тощо.

Крім того, Департамент з підвищення конкурентоспроможності регіону Харківської облдержадміністрації періодично укладає збірку про те, які гранти заходять в область.

  Хто чим займається

В основному на Харківщині займаються роздрібною торгівлею. Це найпростіший вид діяльності: надання дрібних побутових послуг, наприклад, перукарня, ремонт взуття тощо. Такі дрібні підприємці або самозайняті, або наймають трьох-п’ятьох працівників. Багато хто з підприємців починає із надання послуг, а потім виходить на виробництво. Серед прикладів такого успішного розвитку – харків’янин, який займався утепленням фасадів. Два роки тому він починав самотужки, тепер у нього працює декілька бригад. Свого часу у Харківському регіональному фонді підтримки підприємництва йому допомагали збирати потрібні документи. У планах чоловіка – відкриття виробництво альтернативного твердого палива.


Порада

Підходити реалістично

Директор Харківського регіонального фонду підтримки підприємництва Ксенія Лухіна:

– Найголовніша порада для тих, хто хоче зайнятися підприємництвом, – перш за все потрібно добре усвідомити: чи слід взагалі цим займатися. Треба реально оцінювати свої сили. На жаль, багато тих, хто загоряється ідеєю, вкладає гроші, не розуміє, що має отримати врешті-решт. Потрібно навчитися планувати, робити хоч невелику стратегію своєї справи. Тому що люди часто бачать лише якийсь моментальний зиск, не враховуючи фактори, які можуть внести свої корективи. Ніхто не говорить про складні бізнес-плани, але елементарні прорахунки, які допоможуть зрозуміти, скільки потрібно грошей для старту (а цю цифру слід помножити ще на два, бо можуть виникнути форс-мажори), робити треба. Слід до цього підходити реалістично.

Зовсім не означає, що якщо сусід робить і успішно продає чебуреки, то у тебе вийде так само добре. Тому кожному слід шукати своє. Якщо людина свідомо підійшла до думки «а чи не відкрити мені свою справу?», слід до своєї справи відноситися з душею. Це повинно бути те, в чому ти добре розбираєшся й до чого лежить душа.

І наостанок ще одна підказка, яка може стати у нагоді тим, хто ще не визначився, у якій сфері себе спробувати. Як кажуть фахівці, у майбутньому в нашому регіоні будуть особливо затребуваними сільське господарство та інтернет-технології. Саме туди вкладатимуться основні інвестиції. Тож майте на увазі.

Тетяна Лісна

Автор: Администратор сайта