Він дуже любив життя: політик і людина Євгеній Кушнарьов

29.01.2021 15:18 Суспільство
Фото: versii.com Фото: versii.com

Сьогодні, 29 січня, одному з найвпливовіших українських політиків-харків'ян виповнилося б 70 років.

 І серед звичайних людей, і серед можновладців Євгеній Петрович Кушнарьов мав як палких прихильників, так і відвертих противників. Але своєю участю в політичному житті він зміг зайняти місце серед найбільш впливових політиків держави, а обидві сторони сходяться в одному: якби він залишився живим, в Україні багато чого було б по-іншому. Але, як відомо, історія не визнає умовного способу.

Проте в Харкові залишилися зримі і відчутні пам'ятники його діяльності. Тисячі харків'ян щодня користуються Олексіївською гілкою метро. Перші п'ять її станцій відкрилися в травні 1995 року, а в серпні 2004-го, до 350-річчя Харкова, з'явилися ще дві станції – «Ботанічний сад» і «23 Серпня». Будівництво цих станцій ішло непросто і неодноразово припинялося через брак коштів. Саме Кушнарьов зробив усе можливе, щоб забезпечити фінансування будівництва.

На Салтівці з 1978 року стояв довгобуд – міський Палац дитячої та юнацької творчості, в ті роки – Палац піонерів Московського району. Він був на той момент єдиним, спеціально побудованим палацом для дітей у країні, де одночасно могли займатися близько п'яти тисяч дітей. Євгеній Петрович ознайомився з проектною документацією і запропонував узяти цей об'єкт на баланс міста. У складний для міста і країни час – у 1993 році – Палац був зданий в експлуатацію.

Саме завдяки Євгенію Кушнарьову зрушилася з мертвої точки реконструкція Харківського академічного театру російської драми, який згорів у 1978 році: на його місці був пустир з обгорілими руїнами стін, а театр показував вистави в БК зв'язку. Євгеній Петрович дав розпорядження відкрити спеціальний рахунок при Управлінні капітального будівництва міськвиконкому, і як тільки туди надійшли гроші, почався процес реконструкції. Навіть перейшовши на роботу до Києва, Кушнарьов залишив цю справу на особистому контролі.

 У 1994 році в Харкові був створений Фонд молодих обдарувань – на той момент єдина в Україні благодійна організація, яка надавала адресну допомогу талановитим дітям.

З січня 1996 року за підтримки Євгенія Кушнарьова був зареєстрований Фонд Чичибабіна, а в пам'ять про одного з найяскравіших поетів, яких показав світові Харків, була перейменована вулиця і встановлено барельєф.

Інтелігент і інтелектуал, Євгеній Кушнарьов ініціював репринтне перевидання найвідомішої праці з історії Харкова – двотомника «Історія міста Харкова за 250 років його існування» Д. І. Багалія і Д. П. Міллера, виданого до революції і який став бібліографічною рідкістю, а пізніше – видання своєрідного продовження, написаного сучасними істориками – «Історія міста Харкова ХХ століття».

Цей список можна продовжити і загальноукраїнськими справами; він, напевно, був би набагато довший, якщо б 16 січня 2007 року Євгеній Кушнарьов не був смертельно поранений на полюванні. Він помер за 12 днів до свого 56-річчя.


Біографічна довідка

Євгеній Петрович Кушнарьов народився 29 січня 1951 року в Харкові. У 1973 році закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, отримав диплом інженера-механіка в Харківському інженерно-будівельному інституті. Пізніше захистив дисертацію і отримав ступінь кандидата економічних наук.

З 1973 по 1981 рр. працював інженером-конструктором, механіком, начальником ремонтно-механічного цеху, заст. начальника конструкторського відділу Харківського заводу залізобетонних конструкцій № 1.

З 1981-го – на партійних і керівних посадах.

У 1990-1996 рр. був головою Харківської міськради. Цю посаду поєднував з постом народного депутата України у Верховній Раді I скликання. Двічі ставав мером Харкова.

У 1996-1998 рр. був главою Адміністрації Президента України Леоніда Кучми, у 2000-2004 рр. – губернатором Харківщини, у 2004-2005 рр. – головою Харківської облради. 17 січня 2007 року загинув.


Цитати

 Я все одно вірю в те, що у зла немає перспективи, і добро, спираючись на розум, переможе.

Я не зраджую друзів і не боюся відповідальності. І дуже люблю життя.

Я не люблю пристосовуватися ні до життя, ні до обставин.

Свободу можна знайти лише в творчій дії, яка примножує суспільне надбання, але ніяк не в дії руйнівний.

Велике мистецтво всякого політичного діяча не в тому, щоб пливти проти течії, але в тому, щоб обертати всяку обставину на свою користь.

У кожної людини, кожної політичної сили є своя межа компромісів, за якою починається клятвовідступництво.