Хто, скільки і звідки: вивчаємо зарплати посадовців, освітян і медиків

26.02.2021 08:39 Суспільство
Фото: work.ua Фото: work.ua

Протягом лютого на сайті «Слобідський край» почали з’являтися новини про те, скільки заробили працівники тих чи інших місцевих рад Харківської області.

Інформацію про розміри зарплат у січні 2021 року надала Мережа антикорупційних центрів, яка своєю чергою отримала ці дані у відповідь на запити до місцевих рад Харківщини. Це викликало хвилю обурення, адже розмір зарплат працівників сільських, селищних та міських рад подекуди в рази відрізнявся від заробітків середньостатистичного жителя області. Приголомшила читачів і різниця у зарплатах голів різних громад.

Так, найбільша заробітна плата голови громади серед тих рад, які відповіли на запит Мережі антикорупційних центрів, перевищила 60 тисяч гривень. Найнижча склала близько 17,6 тисячі гривень.

Обурення зачепило і самих журналістів видання, адже через публікацію новин про зарплати посадовців нас почали звинувачувати у відсутності аналізу та гонитві за трафіком. Ми ж вважаємо, що кожний житель області має знати розмір зарплат бюджетних працівників, які отримують їх із податкових відрахувань кожного з нас. Про те, як формують заробітні плати працівників місцевих рад та чому самі посадовці не порушують закон, нараховуючи собі чималі премії, розповідаємо далі.

Читайте також: Чому на Харківщині ще не відкрили збудовані ФОКи

Максимального розміру не існує

У цій статті ми не будемо оперувати цифрами та називати найбагатших чи найбідніших очільників громад, працівників рад, а просто постараємося розібратися в тому, як формуються їх заробітні плати, а також інших бюджетників. З цим питанням ми звернулися до радниці з питань місцевих фінансів та управління Харківського регіонального офісу Програми U-LEAD Марини Гончаренко.

Отже, за словами експертки, відповідно до статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування», витрати на утримання працівників місцевих рад, як і їх загальна чисельність та структура виконавчих органів, затверджуються на сесії ради за пропозицією її очільника.

В оплаті праці органи місцевого самоврядування мають орієнтуватися на постанову Кабміну № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». А також мають керуватися схемами посадових окладів згідно з додатками 50–51 та 55 до цієї постанови.

Конкретизувати умови своїх зарплатних складових посадовці мають у відповідному положенні, яке затверджується кожною радою окремо. Саме у цьому документі йдеться про критерії преміювання (депреміювання), розміри таких виплат та їх періодичність (щомісячні, квартальні, за результатами півріччя). Окрім цього, премії можуть бути одноразового характеру та виплачуються за виконання окремих доручень або ж до святкових, ювілейних дат.

– Керівники мають право у межах фонду преміювання здійснювати додаткові виплати працівникам відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи. Цей фонд формується в розмірі не менш як 10 % посадових окладів та економії фонду оплати праці. Максимально можливого розміру фонду преміювання законодавчо
не встановлено, однак цей обсяг може бути конкретизовано у положенні про преміювання, – повідомила Марина Гончаренко.

Тобто з вищесказаного ми розуміємо, що у питанні преміювання органи місцевого самоврядування мають доволі автономний характер. Адже положення
затверджується та приймається самою місцевою радою, а максимальних розмірів премій, затверджених законом, не існує.

Чи потрібна межа

Як уже згадувалося раніше, фонд оплати праці працівників місцевого самоврядування формується винятково з місцевого бюджету. А в умовах процесу децентралізації місцеві бюджети зросли у більш ніж чотири рази: з 68,6 мільярда гривень у 2014 році до 289,9 мільярда гривень у 2020-му.

Чи потрібна межа у питанні розміру заробітних плат працівників апарату громад – над цим питанням задумались і в парламенті. Так, голова підкомітету з питань адміністративнотериторіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та
містобудування, нардеп Віталій Безгін повідомив, що останнім часом він отримує велику кількість звернень з приводу того, що левовий шматок місцевих бюджетів тієї чи іншої громади йде на «проїдання», і що треба це питання врегулювати.

«Дана проблема дійсно існує і не нова. Водночас ми маємо шукати баланс між невтручанням центральної влади в діяльність органів місцевого самоврядування та раціональним використанням останніми коштів платників податків. Наразі думаю над наступною моделлю: подібне обмеження може поширюватись на громади, що залежні від базової дотації. У той самий час спроможні громади, які ще й допомагають іншим, мають право самі встановлювати собі заробітні плати без жодних обмежень», – написав нардеп на своїй сторінці у Facebook.

Хто ще фінансується з бюджету

Окрім працівників місцевих рад, майже повністю з бюджету громади фінансується заробітна плата для працівників закладів освіти, культури та соціального
захисту. Майже, бо винятком є вчителі, зарплати яких надходять з Державного бюджету через освітню субвенцію.

За словами Марини Гончаренко, оплата праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці, затвердженої Постановою Кабміну від 30 серпня 2002 р. № 1298, а також галузевих наказів, які визначають особливості оплати праці в окремих сферах.

– Самі ж схеми посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів і організацій в освіті, культурі та соціальному захисті формуються на основі мінімального посадового окладу (тарифної ставки), установленого Кабміном, а також міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів, – повідомила радниця з фінансових питань.

У 2021 році посадові оклади бюджетників розраховуються, виходячи з посадового окладу/тарифної ставки працівника 1-го тарифного розряду: з 1 січня 2021 року – в розмірі 2 670 гривень; з 1 грудня 2021 року – в розмірі 2 893 гривні.

– Своєю чергою керівники бюджетних установ, закладів та організацій мають установлювати доплати, надбавки, премії для того, аби урахувати складність,
відповідальність та умови виконуваної роботи, кваліфікацію працівника, результати його роботи. Це необхідно для того, щоб забезпечити диференціацію
зарплати тих працівників, які отримують її на рівні мінімальної в межах фонду оплати праці, – зауважила Марина Гончаренко.

За її словами, праця педагогічних працівників у загальній середній освіті оплачується за рахунок освітньої субвенції з Державного бюджету. Проте з місцевого бюджету можуть виділятися додаткові кошти, якщо, приміром, обсягу субвенції недостатньо на виплату всіх передбачених законом доплат, надбавок та премій.

– Утім, така ситуація свідчить про неоптимальність шкільної освітньої мережі громади, – додала експертка.

Щодо оплати праці інших працівників у сфері освіти, а також працівників у сферах культури, соціального захисту в громаді, то на них ідуть кошти місцевого бюджету.

Читайте такожДе у Харківській області безкоштовно здати тест на коронавірус – ПЕРЕЛІК ПУНКТІВ

Зарплати – на свій розсуд

А от повністю вільними у питанні розміру заробітних плат є заклади охорони здоров’я – комунальні некомерційні підприємства. Річ у тому, що умови оплати праці в охороні здоров’я фіксуються в колективному договорі підприємства, і на них не розповсюджується дія Єдиної тарифної сітки.

– Нарахування та виплата заробітної плати повинні здійснюватися за рішенням керівника закладу охорони здоров’я, з дотриманням установлених гарантій працівника. Водночас, законодавство допускає можливість встановлення диференціації оплати праці та впровадження мотиваційних механізмів для лікарів і іншого персоналу, що
має більше виробниче навантаження, – розповіла Марина Гончаренко.

Зокрема, можна мотивувати персонал преміями, надбавками та доплатами за рахунок коштів підприємства. Їх умови можуть бути викладені у положенні про
преміювання, виплату надбавок і доплат або у колективному договорі. Це можуть бути доплати залежно від навантаження медпрацівника або ж кількості укладених декларацій.

Виплата заробітної плати працівникам охорони здоров’я здійснюється за рахунок фінансових ресурсів підприємства. Одним із них є кошти Національної служби здоров’я України (тобто державні кошти).

– З місцевого бюджету виплата заробітної плати працівникам охорони здоров’я здійснюватися не може, однак місцеві ради можуть приймати свої програми матеріального стимулювання працівників охорони здоров’я, – зазначила експертка.