Як в Ізюмі зустрічають постраждалих в зоні проведення АТО (ФОТО)

Цієї пори її персонал набув досвіду роботи в умовах фактично воєнного часу.

У провулку Залікарняному міста Ізюма розташувався цей медичний заклад. Звідси до місць, де кулі літають, як мухи, а вибухи чутно щогодини, якихось 30 км. Щодня з тих гарячих місць до лікарні переправляють людей. Частими тут стали військові. Хтось привозить своїх побратимів, хтось вивозить. Буває, прилітають вертольоти, коли пацієнти вже зовсім важкі.
Їх доставляють до госпіталів Харкова чи Києва.



Перших постраждалих на Донбасі тут почали приймати навесні. Із кінця квітня донині близько сотні людей надійшло із пораненнями. Понад 200 — із соматичними захворюваннями (хвороби тіла). Загалом, за цей період звернулося близько 300 пацієнтів — жителів Донецької та Луганської областей, із них двоє були поранені. Прийняли тут і 14 донбаських породіль.

- Ось у середу привезли чотирьох із пораненнями. Вони отримали адекватне лікування. Потім зранку у четвер трьох військових забрали у Харків. Тобто важких пацієнтів оперують тут і потім протягом доби переводять до госпіталів, - роз'яснює заступник директора Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації Геннадій Бондарчук.

Ізюмську лікарню ще називають лікарнею першого рубежу. Медичний заклад стоїть неподалік великої міжнародної траси Харків - Ростов-на-Дону. Тож постраждалих у ДТП на цьому шляху у межах 50 км від Ізюма в обидва боки везуть сюди. Тепер і частину потерпілих із зони АТО перш за все доставляють до ізюмських медиків. Везуть із Слов'янська, Краматорська, Красного Лиману...
- Ми таких пацієнтів стабілізуємо, за можливості зупиняємо кровотечі, робимо протишокову терапію та перші хірургічні втручання. А вже потім їм надають більш кваліфіковану допомогу в госпіталях обласного центру і столиці, зокрема, у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, - говорить головний лікар Ізюмської центральної міської лікарні Дмитро Зінов’єв.

На Вербну неділю у квітні до Ізюмської лікарні потрапили перші бійці спецпідрозділу «Альфа». Завідувач хірургічного відділення Анатолій Коваленко саме оперував одного з них. Завдяки вчасному наданню медичної допомоги спецпризначенця вдалося врятувати. Сам лікар-хірург, якому вже доводилося витягувати і кулі, і осколки, констатує, що за останні місяці він і його колеги набралися досвіду військово-польової медицини.

- Нам дуже допомогли медики із військового мобільного шпиталю. Вони навчили нас, як правильно поводити себе в подібних ситуаціях, дали цінні поради. У зоні АТО працюють дуже кваліфіковані військові медики, - говорить Анатолій Коваленко.

У мобільних військових госпіталях є штатні хірурги, анестезіологи, нейрохірурги, лор-лікарі... Зі слів завідувача, цивільний хірург оперує пацієнта від початку й до кінця, проходить усі етапи хірургічного втручання. Суть же військово-польової хірургії у тому, щоб максимально скоротити санітарні втрати.
- Тобто, якщо до нас надходить десять постраждалих, то потрібно рятувати усіх десятьох. А вже потім, на другому етапі розбиратися із пацієнтом детальніше та доводити усе до кінця, - пояснює лікар. - У таких умовах потрібно вміти грамотно розсортувати хворих, грамотно розставити персонал і грамотно провести операцію.

Ізюмські лікарі говорять, відчувається, що зараз перша медична допомога стала значно кваліфікованішою, аніж на початку бойових дій. Визнають: зараз до них потрапляють хворі із добре наданою першою допомогою, а за відсутності такої вони навряд чи б доїхали до ізюмської операційної живими.

А ще, говорять місцеві лікарі, менше стало пацієнтів із пораненнями грудної клітки. Такі зміни пов'язують із покращенням постачання армії бронежилетами. А можливо, бійців уже й життя навчило...

Тетяна Василець