Європейська освіта стає доступнішою для харківської молоді

03.05.2018 18:00 Суспільство
Фото:www.llu.lv Фото:www.llu.lv

Завдяки тому, що Україна — партнер європейської освітньої програми ЕРАЗМУС+, сотні українських студентів і студенток можуть безкоштовно повчитися в університетах Німеччини, Франції, Португалії тощо.

Наприкінці квітня в Харкові відбувся інфодень програми Євросоюзу ЕРАЗМУС+, що надає фінансування на обміни, навчання, викладання, проекти співпраці та реформування в таких чотирьох сферах: професійна підготовка, освіта, молодь і спорт. Програма дозволяє, зокрема, українським студентам повчитися в європейських вишах.

У рамках заходу відбулися зустрічі, семінари, тренінги для молодих науковців, студентів, викладачів, керівників закладів вищої освіти, на яких розповідалося про можливості програми ЄС ЕРАЗМУС+, і запрошували долучатися до програми харківські заклади вищої освіти.

— Програма «Еразмус+» дає можливість реалізації освітніх і наукових проектів, розробок. Заявку на отримання коштів може оформити не один виш, наукова установа або інша організація, а об’єднання декількох партнерів, серед яких повинен бути представник з Європи. Спільна робота може стосуватися досліджень, обміну студентами тощо. Хочу нагадати, що між головою Харківської облдержадміністрації Юлією Світличною та Головою Представництва ЄС в Україні Хюґом Мінґареллі були досягнуті домовленості щодо співробітництва. Ми всі розуміємо, що для Харківщини питання освіти та науки є пріоритетним. Без цього неможливий розвиток економіки. Програма  ЕРАЗМУС+ саме допомагає нам у цьому, — прокоментував заступник голови Харківської облдержадміністрації Анатолій Бабічев.

Серед напрямів Програми ЄС  ЕРАЗМУС+, які відкриті для України:

  • «Мобільність студентів у вищій освіті» — заклади вищої освіти з країн-партнерів, у тому числі з України, можуть бути партнерами університетів з Європи для організації проектів мобільності для студентів.
  • «Співпраця задля інновацій» — зміцнення співпраці між вишами та ключовими стейкхолдерами заради сприяння якості та інноваціям у вищій освіті. 
  • «Жан Моне», основна ціль якої — активізувати євроінтеграційний дискурс, залучати вищі заклади освіти до дослідження євроінтеграційних процесів та поширення ідей Об’єднаної Європи.

Як зазначила координаторка Національного  ЕРАЗМУС+ — офісу в Україні Світлана Щіткова, ця програма для України не нова, вона діє вже четвертий рік (розрахована на шість років, до 2020-го). Наразі реалізуються проекти за 11 напрямами.

— Університети Харкова завжди були найактивнішими учасниками програми. Починаючи з цього року, буде оголошено новий конкурс. Після довгих перемовин з Європейською комісією було домовлено про виділення окремого «вікна» для України. Для участі у проектах «Міжнародна кредитна мобільність», «Розвиток потенціалу вищої освіти» та «Жан Моне» буде спрямовано приблизно 5 мільйонів євро, — сказала Світлана Щіткова.

— Програми Темпус,  ЕРАЗМУС+ дуже допомагають у нашій роботі. Ми б хотіли ще тісніше співпрацювати. Тому що жоден солідний університет не може не мати таких проектів, — прокоментував зі свого боку в. о. ректора Харківської національного університету імені В. Н. Каразіна Віль Бакіров.

Експериментальний досвід

У рамках інфодня харківські виші запрошували долучитися до програми. Та більшість з них уже давно бере участь у  ЕРАЗМУС+. Харківські виші співпрацюють не з одним десятком європейських закладів вищої освіти.

Про досвід свого університету «СК» розповів начальник департаменту міжнародних зв’язків Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Олександр Гончаров.

— Зараз у ХПІ діє 19 проектів у рамках  ЕРАЗМУС+ у напрямі, що стосується академічної мобільності, здебільшого студентської. Це виглядає так: наш студент проходить семестрове навчання в одному з європейським вишів, з якими укладено договір щодо обміну. Серед обов’язкових умов — навчання ведеться англійською мовою, після повернення перезараховуються оцінки з тих предметів, які студент вивчив за кордоном. Тому заздалегідь узгоджуються всі предмети, які студент вивчатиме. Після повернення в рідний виш перескладати їх не треба, — розповів Олександр Гончаров. – Звичайно, у програмі беруть участь студенти з доброю успішністю, які володіють англійською. І додому вони повертаються з добрими оцінками.

Олександр Гончаров називає  ЕРАЗМУС+  експериментальним досвідом перебування за кордоном у рамках навчання.

— Студенти отримують можливість повчитися в західному виші, ознайомитися з тамтешньою системою освіти, країною, культурою, удосконалити свою англійську, спробувати свої сили зрештою, — додає представник ХПІ.

Така мобільність у рамках програми передбачає обмін не тільки студентами. До проекту можуть долучатися аспіранти й викладачі. Останні можуть поїхати на тиждень до іноземного вишу — учасника програми й почитати лекції тамтешнім студентам. Так само європейські викладачі приїздять до харківських університетів зі своїми лекціями.

Ще один напрям академічної мобільності — стажування, так само, як правило, тижневе.

— Зазвичай ми використовуємо це для налагодження наукового співробітництва. Їдемо подивитися тамтешнє обладнання, як працюють колеги, якою тематикою займаються, поділитися і своїм досвідом, — додає Олександр Гончаров.

За його словами, щорічно приблизно 20–30 студентів-політехівців виїздять на навчання за кордон, 10–15 викладачів і працівників університету. Крім того, до харківського вишу їдуть на навчання і європейські студенти, щоправда, їх менше порівняно з тим, скільки їде на навчання за кордон наших.
— Зараз у нас навчаються завдяки Еразмус+ чотири студенти з Німеччини, Австрії і Греції. Ми весь семестр супроводжуємо їх: знайомимо з університетом, з побутовим життям у місті, як-от, користування громадським транспортом. Організовуємо культурну програму – театр, виставки. На кафедрах, де вони навчаються, є відповідальні особи і серед студентів, і серед викладачів, — розповідає Олександр Гончаров.

На запитання, чим може привабити вітчизняний виш європейського студента, Олександр Гончаров відповів, що багатьом цікаво ознайомитися з країною, та головне — Україна для європейських студентів є доволі дешевою для проживання країною. А стипендію вони отримують добру, приблизно 750–800 євро на місяць, крім того, їм ще оплачується дорога.

— Чому їдуть? Тому що на заході заведено, щоб студент під час навчання мінімум два семестри провчився за кордоном. Для нас це поки ново, — додає Олександр Гончаров.

Щодо результатів програми, то після закінчення навчання багато з тих, хто спробував себе в Еразмус+, має можливість як виїхати за кордон, так і залишитися працювати вдома. Випускники програми зазвичай мають переваги перед однолітками, бо добре знають англійську, а у випадку випускників політеху перед тими, хто знає англійську мову й має технічну спеціальність, відкриваються великі можливості.

 Досвід бувалої

Серед тих, хто нині навчається в рамках програми  ЕРАЗМУС, 23-річна Діана Лисенко. Студентка поділилася із «СК» своїми враженнями від проекту.

— Під час навчання в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого я замислилася про навчання за кордоном. Мені хотілося отримати новий досвід, подивитися, як працює інша освітня система, порівняти, — розповідає Діана Лисенко.

Дівчина обрала, як на неї, найбезпечніший варіант: склавши іспит на вступ до магістратури свого вишу, вона подалася на іншу подібну програму з обміну вишами. Таким чином Діана опинилася у столиці Литви Вільнюсі.

— На навчання в Литву я полетіла восени 2017-го. Та вже через місяць навчання вирішила рухатися далі й почала збирати документи для програми Ерасмус. Хотілося ще повчитися у вишах теплих країн, — розповідає далі дівчина. – З оцінками в мене було все добре, я пройшла співбесіду зі своїм деканом англійською. Розповіла про мотивацію. Потім обрала заклад вищої освіти, ним став Лісабонський університет, потрібний курс – «бізнес-право».

У Португалію Діана приїхала в лютому. Вчитися їй — семестр, до середини липня. Та дівчина збирається продовжити дію програми (це можна зробити ще на півроку), тому що отримала візу на рік. Після навчання в Лісабоні вона повернеться до Литви на захист магістерської роботи.

Діана зізнається, що спочатку вона витратила багато свого часу і грошей. Та коли вже студент приїжджає на нове місце навчання, за правилами Еразмус+ йому виплачують грант у розмірі 90 % від тієї суми, яка виділяється на запланований період. Решту 10 % вони отримують тільки після закінчення навчання і коли університети обміняються належними паперами та переведуть оцінки.


Діана Лисенко долучилася до ЕРАЗМУС під час навчання у литовському виші і нині навчається у португальському.

— На підготовку документів я витратила чотири місяці свого життя. Та воно того варте, бо отримуєш неймовірні враження та досвід. До того ж, ти приїздиш на навчання і вже маєш стипендію — той запас грошей, за який можеш жити. А в Європі стипендія — це реальний прожитковий мінімум, за який ти дійсно можеш прожити. Я винаймаю недороге студентське житло. Мої сусіди – студенти з Канади, Великої Британії, Франції, Латвії, Бразилії. Усі вони різні, з різними культурними кодами. В університеті в мене викладачі, з яких лише двоє — португальці, решта — з інших країн, — ділиться Діана.

Поки що дівчині важко відповісти, чи повернеться вона після навчання за кордоном додому.

— Я планую по повній використати цей досвід, мені хочеться спробувати все до того часу, як уже потрібно буде серйозно планувати кар’єру. Я ніколи не казала, що поїду з України, і ніколи не казала, що повернуся. Я нормально ставлюся до того, щоб працювати в Україні. Усім розповідаю, яка в нас прекрасна країна. Багато хто з моїх друзів з Португалії і з інших країн приїдуть в Україну цього літа. Я не соромлюся того, що я українка. Дехто може дискримінувати тебе, вважаючи Україну відсталою країною. А я так не вважаю, бо серед своїх одногрупників у Португалії я не гірша, а деколи і краща, — говорить Діана Лисенко.


Щоб стати учасником Еразмус +

Перш за все треба дізнатися, чи долучився ваш виш до програми. Якщо так, то звертайтеся у відділ міжнародних зв’язків чи відповідний департамент. Зазвичай там працюють відповідальні особи, які нададуть усю потрібну інформацію. Крім того, потрібну інформацію про проект Еразмус+ можна знайти на офіційному сайті Національного Еразмус+ — офісу в Україні http://erasmusplus.org.ua/.

Читайте також: Опорна та її філії — яке життя у шкіл після об’єднання. Приклад Борової