«Якщо є рух ворога — ми їдемо»: як прикордонник нищить рф на Вовчанському напрямку

Історію військовослужбовця розповіли у пресслужбі бригади «Гарт», передає «Слобідський край».

Михайло з позивним Потапич до війни все життя працював на землі. Він родом із села, де займався сільським господарством, працював техніком штучного осіменіння та відповідав за поголів’я худоби. Поза роботою — жив футболом: разом із друзями створив сільську команду, з якою неодноразово виборював призові місця на змаганнях.

Повномасштабне вторгнення росії Михайло зустрів на Тернопільщині, у селі Богданівка. Каже, страх і невизначеність були у всіх, але сумнівів щодо власного вибору — ні. Однак, до війська він потрапив не одразу — двічі приходив до ТЦК, але його не брали. Лише з третьої спроби чоловік приєднався до Сил оборони та став прикордонником бригади «Гарт».

У підрозділі отримав позивний Потапич і почав службу номером обслуги реактивної системи залпового вогню RAK-SA-12. Згодом командири помітили його відповідальність і довірили командування гарматою. За його словами, ключ до успішної роботи — це злагоджений колектив і взаємна підтримка.

«Якщо є гарна команда, керувати легше. У кожному бачу особистість, намагаюся всіх підтримати», — додає Потапич.

Разом зі своїм екіпажем він працював на Куп’янському напрямку, а нині виконує бойові завдання на Вовчанському. Каже, умови складні — велика кількість ворожих дронів, постійна загроза ударів. Крім цього, наголошує, що роль РСЗВ надзвичайно важлива, адже саме ці системи дозволяють зупиняти контратаки ворога ще на етапі підготовки.

«Наше завдання — погасити наступ противника в зародку, щоб загинуло якомога менше наших військових. Працюємо у будь-яку погоду — сніг, дощ, не має значення. Є рух ворога — ми виїжджаємо і робимо свою роботу», — розповідає Михайло.

Попри війну, Потапич не полишає мрій про мирне життя. Каже, дуже хоче, щоб після перемоги українська молодь знову грала у футбол, як колись у його рідному селі.

Раніше ми розповідали про артилериста Станіслава з 14-ї ОМБр, який служить на Куп'янському напрямку, якого побратими жартома називають не інакше як «богом війни».

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».