Інакша армія. В яких умовах насправді опиняються мобілізовані

06.06.2014 09:48 Влада
http://www.telegraf.in.ua/ http://www.telegraf.in.ua/
Повістка, військкомат і прямісінько в пекло АТО. Сім’ї солдат, яких призвали захищати країну, вважають, що їх зрадили, а людей кинули на бійню.

Що насправді відбувається з бійцями, які потрапляють на буремний схід і кого мобілізують у першу чергу, розбирався кореспондент «СК».

Родичі б’ють на сполох

У вівторок, 28 травня, із самого ранку у Харкові під Будинком рад зібралися кілька десятків дружин і матерів військових 22-го батальйону територіальної оборони Харківської області. За словами знервованих жінок, їх сини й чоловіки були мобілізовані у рамках другого етапу часткової мобілізації. Згодом батальйон перекинули у гарячу точку – до Луганської області. Крім того, жінки діляться чутками про те, що чоловіків відправлять у саме серце АТО в Донецьку область.

Обурені жінки заявляють, що батальйон матеріально-технічно не забезпечений – у солдат немає навіть бронежилетів. Чоловіки погано харчуються, їм нема де помитися. Не розуміють жінки і того факту, навіщо солдат примусили зняти будь-які розпізнавальні знаки, які вказують на приналежність до української армії.
– Ми за власні кошти купили сину бронежилет за 700 доларів і відвезли на Луганщину, – розповідає харків’янка Вікторія Колобова. – Але ж така змога є не у всіх.

Жінка переконана: зараз мобілізують усіх. Її сину 30 років. У 2002 році він пройшов строкову службу, але, за словами Вікторії Колобової, в армії замість зброї тримав у руках лише лопату. Удома в нього залишилася дружина та дворічна дитина. Цей факт для військкомату ніякого значення не мав. Що ж стосується спецпідготовки, яку проходили мобілізовані, то вона тривала не більше двох тижнів.

Схожа ситуація і у Віри Сотникової. Її 37-річний син також потрапив під часткову мобілізацію і був направлений до 22-го батальйону територіальної оборони. В армії чоловік до цього ніколи не служив – ще в студентські роки був на військовій кафедрі.

– Практику син проходив на заводі ім. В. О. Малишева. Але що то була за практика – дивилися на танк й інколи його протирали. Деяким хлопцям повезло, і вони сиділи в кабіні. Ото і все навчання, – каже жінка. – А тепер його кинули на війну. А в нього стара мати і дружина з дитиною-немовлям. Якщо він і має захищати свою країну, то лише тут, у Харкові.

Серед вимог родичів – по-перше, вивести їх чоловіків з гарячих точок і повернути на територію Харківської області, а по-друге, надати необхідне матеріально-технічне забезпечення. Як розповіла організатор пікету, дружина одного з мобілізованих Юлія Стешак, родичі солдат 22-го батальйону територіальної оборони вже не вперше звертаються до керівництва Харківської області.

– 16 травня ми вже зустрічалися з губернатором Ігорем Балутою. Нас тоді було 37 чоловік, – розповідає Юлія Ситник. – Нас запросили до залу засідань, вислухали вимоги. Тобто в обласній адміністрації про наші проблеми вже давно знають.

Рішення за Генштабом

Опівдні до пікетчиків вийшов заступник голови Харківської облдержадміністрації Василь Хома. Він заявив, що обласне керівництво не в змозі допомогти жінкам, бо рішення про дислокацію військовозобов’язаних приймає лише Генеральний штаб Міністерства оборони України. Він додав, що обласна адміністрація вже направляла листа з проханням повернути батальйон.

– Якби Харківська облдержадміністрація приймала рішення, ми би не направили 22-й батальйон у Луганськ. Цей батальйон потрібен нам, – сказав Василь Хома. – Ми направили лист до Генштабу 10 днів тому, але досі так і не отримали відповіді.
За інформацією заступника військового комісара Харківського обласного військкомату Юрія Калгушкіна, бійці зараз перебувають у Луганській області і про переведення на Донеччину поки що не йдеться. Проте, Юрій Калгушкін заявив, що інформація про місце знаходження українських військ є секретною, хоча останнім часом постійно просочується.

Що стосується матеріально-технічного забезпечення, зокрема бронежилетів, то батальйон на 100 % укомплектовано згідно зі штатним розкладом. У документі ж прописано, що бійці територіального батальйону не потребують бронежилетів. Попри це Юрій Калгушкін визнав, що дана норма наразі є неправильною. Зараз за кошти благодійних організацій для всіх солдат намагаються придбати бронежилети, адже основне завдання бійців 22-го батальйону територіальної оборони – охорона блокпостів і особливо важливих об’єктів. На запитання щодо розпізнавальних знаків, які заборонили носити харків’янам, Юрій Калгушкін відповів: це було зроблено лише з метою безпеки.

Строковикам дорога на Донбас?

Через складну ситуацію у країні владою було прийнято рішення про поновлення призову на строкову службу. І цього разу військкоматам поставили у рази більші плани. Лише Харківська область має забезпечити 2500 призовників. При цьому у 2013 році і навесні, і восени призов становив по 500 чоловік. Із 2500 призовників 1635 служитимуть у збройних силах, 550 опиняться у лавах нацгвардії, а 65 – поїдуть до державної спеціальної служби транспорту.

Юрій Калгушкін наголосив, що жодного призовника не буде перекинуто одразу у Донецьку чи Луганську область. Перші 40 днів триватиме первинна підготовка, наступні три-чотири місяці – навчання за спеціальністю. Половину харківських призовників збираються направити у сусідні регіони (за винятком Луганської та Донецької областей), інші будуть служити у західній і центральній Україні.

В армію, як і раніше, забиратимуть лише хлопців віком від 18 до 25 років. Термін служби – дев’ять місяців для тих, хто має вищу освіту, один рік – для всіх інших. Призов триватиме з травня по липень, а це означає, що шанс потрапити в армію мають і випускники шкіл, і студенти-дипломники. Як пояснив Юрій Калгушкін, у разі, коли вчорашній школяр збирається вступати у виш, він має можливість отримати відстрочку. У такому разі хлопець має прийти до військкомату і надати довідку, що він зареєструвався у ЗНО. Коли стануть відомі результати тестування, то до військкомату доведеться йти повторно – на цей раз з сертифікатами з оцінками.

Якщо абітурієнт набирає принаймні мінімальні прохідні бали (140 для профільних предметів і 124 для непрофільних), то він знову отримує відстрочку. Востаннє військкомат доведеться відвідати вже з довідкою про зарахування до вишу за підписом ректора. Після цього на чотири роки про армію можна буде забути.
А от студентам-випускникам ухилитися від призову не вдасться. Виняток становлять ті, хто пройшов спецпідготовку на військовій кафедрі та отримав звання молодшого лейтенанта.

Ніхто не застрахований і від часткової мобілізації, другий етап якої розпочався 6 травня і триватиме до 20 червня. Як пояснив Юрій Калушкін, повістка до військкомату може прийти чоловікам від 19 до 60 років, які мають військово-облікову спеціальність і годяться за станом здоров’я. Сімейні обставини особливого значення не мають. Так, від мобілізації звільняються лише чоловіки, які мають п’ятеро й більше дітей, а також ті, хто є єдиними опікунами недієздатних родичів, при цьому інших дієздатних членів сім’ї, які б могли доглядати за хворими, немає.

– Обсяги цієї мобілізації порівняно з перший етапом будуть значно меншими, – запевнив Юрій Калгушкін. – Планів щодо кількості мобілізованих поки що немає.
Заяви про те, що часткова мобілізація триває лише 45 днів, за словами заступника військового комісара, не зовсім правильні. Так, 45 днів – це лише час, який відводиться на саму мобілізацію, а вже далі починається сама військова служба. Відпустять чоловіків додому лише тоді, коли у держави відпаде необхідність у них.
Зараз у Києві розглядається питання щодо часткової демобілізації. Якщо рішення буде позитивним, то додому мають повернутися бійці, які мають трьох і більше дітей, а також важливі для держави спеціалісти аграрної галузі та промисловості.

Хворих не беруть

Попри високий план щодо призову на строкову службу і потреби у бійцях, які підлягають частковій мобілізації, військкомати не можуть брати чоловіків, які не проходять за станом здоров’я. Юрій Калгушкін пояснив, що у випадку, коли призовнику, який має медичні показання для того, щоб бути звільненим від служби, починають погрожувати, треба звертатися зі скаргою у відповідні органи.

– Є закони, розпорядження і директиви начальника Генштабу, накази міністра оборони. Якщо посадова особа районного військкомату порушить вимоги законодавчої бази, вона буде притягнута до відповідальності. Як мінімум до дисциплінарної, як максимум – до кримінальної, – запевнив Юрій Калгушкін.

У той же час чоловік, який отримав повістку і не з’явився у військкомат, також відповідатиме за це перед законом. Повідомлення про про таку людину направлятимуть одразу в низку інстанцій, зокрема, в районну прокуратуру і контррозвідку. Наразі за фактами ухилення від проходження військової служби в Харківській області вже розпочато декілька кримінальних справ.

Щоправда, лазівка в законодавстві таки є. Наприклад, чоловік, який не отримав повістку і не розписався в ній, не несе відповідальності за неявку до військкомату.
За словами заступника військового комісару, приводом для відстрочки мобілізації чи строкової служби може стати також і лікарняний. Для цього людина має принести до військкомату довідку. Після закінчення часу, який медики відводили на лікування, призовник має знову прийти до військкомату.

– Мають бути реальні докази того, що людина хворіє, – наголосив Юрій Калгушкін. – Якщо призовник пропустив комплектування однієї військової частини, то після одужання його доукомплектують в іншу частину.

Ірина Гудзь, матеріал з газети "Слобідський край" №64 від 29.05.2014

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта