Коли можна прослуховувати телефон та ставити «жучки», розповіли у прокуратурі

- З 19 листопада вступає у силу новий кримінально-процесуальний кодекс. Одне з принципових його відмінностей – введення розділу, який регламентує негласні слідчо-розшукові дії. Законодавством було визначено, що оперативно-розшукова діяльність, яка раніше була таємницею для громадськості, повинна мати певний ступінь гласності, - сказав начальник управління нагляду за додержанням законів підрозділами та іншими установами, які ведуть роботу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Харківської області, старший радник юстиції Олександр Бабіков.

Під оперативно-розшуковою діяльністю маються на увазі такі заходи, як зняття інформації з каналів зв’язку, інформаційних електронних систем, аудіо- і відеоконтроль за особою, вилучення кореспонденції тощо. За словами Олександра Бабікова, проводити такі дії правоохоронці можуть лише із дозволу суду або слідчого.

- При проведенні таких заходів завжди виникає порушення конституційних прав особи. Адже, людина не знає, що його у даний час прослуховують чи ведуть відеозапис його розмов чи зустрічей, йде проникнення у його оселю тощо. Тому законодавство регламентує, що такі дії можна проводити лише при тяжких або особливо тяжких правопорушеннях за дозволом слідчого або судді, - пояснив Олександр Бабіков.

Крім того, якщо раніше людина, відносно якої вживалися такі заходи, ніколи про них у подальшому не дізнавалася, то зараз ситуація змінилася. Органи досудового слідства зобов’язані через 12 місяців з моменту закінчення слідства розповісти про свої дії. Натомість підозрюваний, невинуватість якого була доведена, у такому разі має право вимагати компенсації за втручання у її приватне життя. Розмір штрафу визначає суд.

Ірина Гудзь