Зміни до Коституції: невідомо, чи будуть зміни, чи буде цілком новий закон

19.06.2012 12:49 Влада

Перше засідання Конституційної асамблеї, створеної Президентом України, відбудеться 20 червня.

Саме тоді голова держави визначить напрями реформування і поставить конкретні завдання з модернізації Основного закону.

Серед харків’ян, які увійшли до складу Асамблеї -  доктор юридичних наук, завідувач кафедри конституційного права Національного університету “Юридична академія України ім.Я.Мудрого” Юрій Барабаш. На його думку,  ефективність і якість результату буде залежати від того, як буде побудована робота Асамблеї.

 - Юрію Григоровичу, над чим вже працюють члени Асамблеї?

-  Передусім стоїть питання вдалої організації роботи. По-перше, це створення корпусу фахівців, який би сформулював концепцію змін, це принципово. Навколо декількох питань вже консолідована громада і наукові кола, тому вони можуть лягти в основу концепції.

Другий момент — робота по комісіям, фахове напрацювання детальних змін, з урахуванням побудованих на базі концепції змін по розділам і вихід на остаточну редакцію основного закону. Поки невідомо — чи будуть це зміни до Конституції, чи нова Конституція. Адже в останньому випадку це повинен бути виключно Референдум, адже зачіпаються 1, 3, 13 розділи: засади конституційного ладу, вибори і референдум, народовладдя, і внесення змін до Конституції.

- За якими напрямками працюватиме Асамблея?

 - Структура Асамблеї відповідно до Указу Президента побудована за всіма напрямками Конституційного регулювання. Передбачається створення сімох комісій: з питань конституційного ладу, прав і свобод людини, народовладдя, організації державної влади, правосуддя, правоохоронної діяльності, місцевого самоврядування і адміністративно-територіального устрою. Це повинна бути дискусія, тому що тільки шляхом дискусій ми можемо вийти на нові сценарії і пропозиції вирішення поточних конституційних питань шляхом їх нового регулювання в чинному законодавстві.

- Які наболілі питання обговорюватимуть в першу чергу?

 - Поки що на порядку денному стоять два головні питання: модернізація положень про органи правосуддя, а також наболіле питання вдосконалення системи місцевого самоврядування, передусім на рівні районів області.

Був референдум 16 квітня 2000 року, на який виносились інші питання: про недоторканість  депутатів (майже 90% голосів), про двопалатний парламент (консультативне питання), про додаткові підстави розпуску парламенту, і про скорочення чисельності депутатського корпусу до 300 осіб. Народ висловився “за” ці питання, і ми маємо підґрунтя для початкових розробок.

На сьогодні стоїть гостро питання щодо можливості ініціювання референдуму вищими органами влади. На етапі 1996 року від цього досвіду відмовились, а сьогодні це питання знову обговорюються. Дискутується питання щодо виборчої системи, щоб не було постійних реформ, коли під нові вибори приймається новий виборчий закон.

Також обговорюється питання стосовно надання виборчого права на місцевих виборах не громадянам України, як в Європейському союзі. Хоча це спірне питання.
Але зараз незалежність і доступ до правосуддя, повновладдя на місцевому рівні — це те, що хвилює більше громадян, ніж те, що стосується референдуму.

- Чи аналізували ви досвід творення конституції інших країн, які нам найближче?

 - Як казав Тарас Шевченко, “і чужого навчайтесь, і свого не цурайтесь”. Принаймні всі дослідження, які ведуться у конституційному праві, засновані на порівняльному методі. Тому ми вивчаємо не тільки зарубіжний, але і власний досвід. Універсальних рецептів тут не існує, треба враховувати безліч факторів: кращі принципи нормотворення,  негативні приклади з зарубіжної практики, і реалії українського життя (суспільні настрої, економічні і соціальні прогнози тощо). Найголовніше — готовність суспільства до сприйняття цих норм. Бо можна запозичити дуже багато гарних конституцій, які в силу правових традицій, культури і свідомості просто не приживуться у нас. Я не можу виділити якусь одну країну, хоча всі посилаються на конституцію Сполучених штатів Америки, але там є “жива конституція” — рішення Верховного суду, які періодично змінюються. Багато позитивного є в основному законі Франції, і ми частину перейняли. Те саме можна говорити про закріплення демократії в конституції Німеччини. Немає ідеальної моделі, але якщо країна живе за цими правилами незмінно 50-60 років, принаймні ця Конституція для цієї країни ідеальна, тому що вона дозволяє країні розвиватися.

Тамара Кіч, матеріал з газети "Слобідський край" №72 від 16.06.2012

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта