Чи загрожує вірус Ебола студентському Харкову. Лікарі вчаться розрізняти хвороби
Однак без паніки! Його «візит» вигадали. В Україні немає хворих на цю лихоманку, але вітчизняні лікарі все одно готуються до її імовірної зустрічі.
Протичумні костюми готові
Втручання медиків починається вже з надходження виклику на номер 103. Приймається повідомлення про те, що до Харкова прибув хворий з підозрою на лихоманку Ебола – наприклад, в аеропорт. Медичну бригаду, яка виїжджає на такий виклик, попереджають, і вона діє в особливих умовах.
– Лікарі й навіть водій "швидкої" одягаються у протичумний костюм № 1 й у такому вигляді виїздять для госпіталізації хворого, – розповідає заступник директора з оперативної роботи, цивільного захисту та медицини катастроф Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Галина Салдан. – У кареті «швидкої» хворого оглядають, за потреби надають необхідну першу допомогу. Потім доправляють його до лікарні, а машину – на обробку дезінфікувальними засобами.
За словами лікаря, сьогодні в області вистачає необхідної техніки й матеріалів на випадок роботи в подібних випадках.
Студенти в групі ризику
На брифінгу в Кабміні тимчасово виконуючий обов’язки міністра охорони здоров’я України Василь Лазоришинець повідомив, що наша країна – в очікуванні можливості проникнення Еболи, оскільки в нас навчаються багато студентів із Західної Африки, до того ж, у цьому регіоні перебуває наш миротворчий контингент.
Харків як студентська столиця може похвалитися великою кількістю іноземної молоді, яка приїхала здобувати освіту в наших вишах. Але разом із тим для регіону зростають і ризики.
– Проблема ще й у тому, що при цьому захворюванні відсутня певна специфічна симптоматика, – каже професор кафедри інфекційних захворювань Харківського національного медичного університету Андрій Бондаренко. – Лихоманка Ебола може ховатися під виглядом різних захворювань.
За словами вченого, у людей, які прибувають із цих регіонів, можуть бути схожі захворювання: лихоманка Ласса, менінгококова інфекція, сепсис, черевний тиф, малярія...
– Тому так важливо знати: маємо справу з Еболою, і слід вживати відповідні запобіжні заходи, чи маємо справу зі специфічними захворюваннями, – говорить Андрій Бондаренко.
На жаль, зараз українські лікарі не в змозі визначити, чи дійсно пацієнт хворий на лихоманку Ебола, чи ні. Експрес-тестів для виявлення цієї патології, як от у Франції чи інших країнах, не маємо. Вітчизняні медики в разі виявлення такого випадку розміщають людину у спеціальному боксі в інфекційних лікарнях, де й проводитимуть симптомотерапію хворого. А 100 % підтвердити, Ебола це в пацієнта чи ні, зможуть лише дві європейські лабораторії – у Франції та Німеччині. Вони мають відповідний рівень безпеки й можуть виконувати такі специфічні дослідження. Саме туди, як щось станеться, з України відправлятимуться аналізи для підтвердження припущення щодо небезпечної Еболи.
Світ не готовий
І хоча, як кажуть харківські лікарі, в області знають, як поводитися в разі виникнення подібної небезпеки, однак, якщо дослідити ситуацію глибше, доведеться констатувати, що Україна не готова до зустрічі цього захворювання – а втім, як і весь світ.
– Сьогодні суспільство не готове до таких викликів природи. Ми бачимо, що вірус потрапив і на наш континент, і до США. Ліків як таких також не існує. Зараз у світі розроблюється експериментальне лікування, однак ліки поки не ліцензовані, – констатує Андрій Бондаренко. Тому основним лікування цієї хвороби залишається боротьба із симптомами. Якщо це підвищена температура, то застосовуються препарати, які знижуть її (однак не можна призначати ліки, які знижуватимуть рівень тромбоцитів). Якщо блювота й діарея – препарати для відновлення водного-сольового балансу організму тощо.
Сьогодні, за різними підрахунками, від хвороби, викликаної вірусом Ебола, загинуло близько 5000 осіб. Летальність від цієї особливо небезпечної інфекції складає 50–90 %. Однак якщо вчасно надається екстрена інтенсивна терапія, то, запевняють медики, летальність у такому разі різко знижується.
Підступність Еболи криється ще й у тому, що її перші вияви практично нагадують звичайний грип: підвищена температура понад 38 градусів, біль у м’язах і суглобах, слабкість і втома, головний біль. Коли захворювання прогресує. з’являється блювота, діарея, згодом – кровотечі.
Найкращими профілактичними заходами для країн, де цю хворобу ще не зафіксовано, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, є адекватні рівні готовності, враховуючи посилення епіднагляду для виявлення та ранньої діагностики випадків захворюваності, а також наявність добре підготовленого персоналу та оперативного планування для забезпечення безпечного ведення передбачуваних випадків Еболи таким чином, щоб звести до мінімуму подальше поширення.
Тетяна Василець, матеріал з газети "Слобідський край" №137 від 15.11.2014