Що треба знати про медичну реформу

240 народних депутатів сказали своє «так» кардинальним змінам в українській медицині. Після триденного обговорення в сесійній залі документ зберіг ключові принципи, однак було внесено кілька важливих змін. Головний принцип – «гроші йдуть за пацієнтом» – залишився.

Гроші пішли за пацієнтом

Відповідно до прийнятого 19 жовтня Закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», тепер держава платитиме лікарням і лікарям за надані конкретним пацієнтам медичні послуги, а не за «утримання ліжок». Уже в наступному році українці підписуватимуть декларації з лікарями первинної ланки (сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами). За цим документом держава буде платити лікарю зарплату. За одного пацієнта медик отримуватиме 370 грн на рік, а з 2019 року – 450 грн. Тариф за прийом пенсіонерів і дітей буде вище. Так, наприклад, за пацієнтів старше 40 років платитимуть за подвійним тарифом, а за дітей сума буде помножуватися на коефіцієнт 1,2.

– Підписання таких декларацій буде запущено окремим наказом МОЗу, – пояснює кореспонденту «СК» директор проекту Харківської експертної групи з підтримки медреформи Михайло Довгопол.

Зазначені нововведення не призведуть до створення нових податків. Фактично ті податки, які вже сплачують українці, і будуть своєрідними «страховими внесками», що підуть на їхнє медичне обслуговування. За даними Міністерства охорони здоров’я, у 2016 році кожен українець сплатив на медицину через податки в середньому 1764 грн. Роль «страховика» виконуватиме Національна служба здоров’я України (НСЗУ), яка невдовзі почне працювати. Гроші на покриття видатків надходитимуть до цієї фінансової організації з державного бюджету.

За первинною медичною допомогою можна буде звертатися не тільки у державні медичні заклади, а й до приватних лікарів.

– За прийнятим Законом байдуже, якою формою власності є медичний заклад. Єдина умова – він повинен бути зареєстрований в електронній системі eHealth, – наголошує Михайло Довгопол. – Вже працюють (У тестовому режимі. – Авт.) три реєстри – лікарських закладів, лікарів і пацієнтів.

МОЗ уже презентував демонстраційну версію електронної системи ehealth-ukraine.org.

Через електронну систему лікарні звітуватимуть у Національну службу здоров’я про надані послуги і отримуватимуть за свою роботу гроші з держбюджету.

Якщо пацієнту з якихось причин не сподобалося обслуговування в окремого сімейного лікаря, він може укласти декларацію з іншим. Важливо, що вибирати лікаря можна не за місцем прописки. Таким чином, медичні заклади і лікарі змагатимуться за пацієнтів.

Безкоштовна допомога залишається

Відповідно до прийнятого Закону, безкоштовними для пацієнтів будуть первинна, екстрена та паліативна допомога. За даними МОЗ, це близько 80 % усіх звернень до лікарів.

Тобто всі звернення до сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів, термінові операції, а також догляд і знеболювання для важко і смертельно хворих залишатимуться безкоштовними. У переліку «державного гарантованого пакета» буде спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, медична реабілітація, медична допомога дітям до 16 років, а також породіллям.

Однак остаточного списку гарантованих послуг немає. Такий пакет щорічно формуватиметься Кабміном і затверджуватиметься Верховною Радою. У міністерстві охорони здоров’я заявляють, що перелік безкоштовних послуг буде єдиним по всій країні, і вони обраховуватимуться за єдиною тарифною сіткою, незалежно від місця надання послуги.

У той же час частина послуг стане офіційно платною. Проте, що саме входитиме в цей перелік, поки що також не визначено. У МОЗі кажуть, що, швидше за все, це буде естетична хірургія і стоматологія за винятком екстрених випадків.

– Це будуть послуги, які людина отримує без направлення лікаря, не критичні для здоров’я та життя, наприклад, стоматологія, вибіркова хірургія. Кабмін щороку в рамках бюджетного процесу готуватиме цей список, – роз’яснює заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Після реформи первинки почнуть змінювати вторинну та третинну ланки медицини – це почнеться в 2020 році.

Також у МОЗі обіцяють систему субсидій та програми з лікування епідемій (СНІД, туберкульоз тощо). Разом з цим до 2020 року може запрацювати система медичного страхування. Хоча як саме, наразі незрозуміло – існує кілька альтернативних підходів.

Медицина онлайн

Як вже зазначалося вище, прийнятий Закон вводить в Україні електронну систему охорони здоров’я (eHealth). Медкарти пацієнтів будуть електронними, а до лікаря можна буде записатися онлайн. Також завдяки цій системі пацієнти зможуть відстежувати наявність у конкретних лікарнях безкоштовних ліків. У першу чергу до програми приєднаються лікарні, в яких уже є Інтернет, комп’ютери та спеціальне програмне забезпечення.

Наразі в системі eHealth зареєстровано близько 400 закладів первинної медичної допомоги. До серпня 2018 року електронна система має охопити всі заклади первинки.

Реєстрація медичних закладів розпочалася 19 червня. За три місяці до системи приєдналася чверть всіх лікарень первинної допомоги України.

Система працюватиме в тестовому режимі до 1 серпня 2018 року. Протягом цього періоду реєстрація відбуватиметься на добровільних засадах.

Лідером з підключення медичних закладів до eHealth є Дніпропетровщина. Лікарі цієї області зареєстрували 44 центри первинної медичної допомоги. На другому та третьому місцях ідуть Київ та Житомирська область (35 та 33 медичні заклади відповідно).

20 вересня стала можливою реєстрація й лікарів первинної ланки та пацієнтів у системі eHealth. Найбільша кількість зареєстрованих лікарів – у Харківській області, на сьогодні їх уже 28. Слідом іде Рівненська область – 23 лікарі.

А що у селі?

До речі, Закон № 6327 – не єдиний, який народні обранці розглядали на цьому пленарному тижні. Верховна Рада також прийняла в першому читанні президентський законопроект № 7117 про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості.

Згідно з документом, сільські лікарні відремонтують і забезпечать сучасним обладнанням, а також побудують до них дороги. На все це планують виділити 5 млрд грн за два роки. Лікарів працювати в селах залучатимуть безкоштовним житлом, транспортом, Інтернетом і доплатами. Однак це вже буде на плечах місцевої влади. Держава оплатить ремонт, розширення медустанов, закупівлю медобладнання і комп’ютерів.

Відповідно до законопроекту, сільські медустанови забезпечать міні-лабораторіями, портативними діагностичними пристроями, рентген-апаратами та стоматологічним обладнанням. Також з’явиться таке поняття, як телемедицина. Тобто діагноз або консультацію сільському жителю зможе надати фахівець, який перебуває в іншому населеному пункті (для вимірювання фізіологічних показників організму використовуються датчики, а дані про пацієнта передаються далі через програму спеціалізованому лікарю).

Законопроект передбачає телемедичні консиліуми. Дані послуги надаватимуться пацієнту тільки в разі його згоди.

Важливо

Щоб отримати безкоштовну допомогу вузького спеціаліста, пацієнт обов’язково має пройти консультацію у сімейного лікаря. Якщо лікар первинної ланки не зможе визначитися з діагнозом або лікуванням самостійно і вирішить, що потрібна допомога вузькопрофільного спеціаліста, він направить хворого до нього. Якщо ж пацієнт сам звернеться до потрібного спеціаліста, йому доведеться сплатити за цю послугу. Є і винятки: звернення до гінеколога чи травматолога у разі гострої ситуації не потребуватиме скерування від «сімейника».

Це звична світова практика, зокрема, саме так працює система у країнах Європейського Союзу.

Юлія Міронюк