У деокупованій Балаклійській громаді розміновано низку кладовищ: де саме

24.04.2024 16:50 Балаклія
Фото: Слобідський край Фото: Слобідський край

У Балаклійській громаді Ізюмського району продовжують свою роботу піротехнічні підрозділи з гуманітарного розмінування. За пів року окупації ворог заклав багато вибухівки на її території, у тому числі і на місцевих  кладовищах. Напередодні Великодніх свят і поминальних днів набуває особливої актуальності питання відвідування цвинтарів. Частина з них обстежена піротехніками і відкрита для відвідувачів.

Про це медіа «Слобідський край» розповів Олег Блудов, начальник відділу цивільного захисту населення Балаклійської міської ради.

 – Обстеження території Балаклійської громади на предмет виявлення вибухонебезпечних предметів розпочалося відразу після її звільнення і триває по сьогодні. Піротехнічні підрозділи з гуманітарного розмінування обстежили території, на яких знаходяться об'єкти критичної інфраструктури, місця масового скупчення людей. До цих місць, особливо напередодні поминальних днів, входять і кладовища. На жаль, ні людських, ні технічних ресурсів не вистачає, щоб обстежити їх усі, – зазначає Олег Блудов, начальник відділу цивільного захисту населення Балаклійської міської ради.

 На даний момент в адмінцентрі громади розміновані: центральне кладовище по провулку Шосейний, кладовища в Лагерях і в Лагерських Пісках, цвинтар за ветлікарнею, а також два – у Гусарівці, цвинтарі у Вербівці і частково у Волоховому Яру (за винятком старого через густу поросль).

Жителів громади просять бути обережними і дотримуватися правил безпеки під час відвідування кладовищ: ні в якому разі не виходити  за межі кладовища та маркування «міни».

Нагадаємо, що на Харківщині заборонили відвідувати понад 700 кладовищ через високу мінну небезпеку. Відповідне рішення ухвалили в ході засідання Ради оборони Харківської області та Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Також нагадаємо, що у Шевченківській громаді заборонили відвідувати два кладовища.


 

Автор: Тетяна Чмут