Розмінування власним коштом: як працюють аграрії прифронтової Борівщини

04.07.2023 13:52 Борова
Фото: Борівська селищна військова адміністрація Фото: Борівська селищна військова адміністрація

Фермери Борівської громади Харківської області змушені наймати саперів для обстеження своїх земельних ділянок, щоб якнайшвидше повернутися до роботи. Міжнародні та гуманітарні організації не можуть займатися розмінуванням через близькість до лінії фронту.

Понад половина земель обробляється

Борівська громада Харківської області була звільнена ледь не останньою під час осіннього контрнаступу ЗСУ. Зараз лінія фронту пролягає за декілька кілометрів від деяких її населених пунктів. Через близькість до лінії бойового зіткнення Борівщину доволі часто обстрілюють російські окупанти. Внаслідок цього більшість земельних ділянок громади залишаються не обстеженими саперами. Розмінування наразі є найбільш серйозною та актуальною проблемою для громади.

– Офіційно близько 40 000 гектарів підлягає обстеженню. Наразі сапери перевірили близько 6000 гектарів, але робота продовжується. Більшість полів оглядаються у приватному порядку за кошти фермерських господарств, – розповідає «Слобідському краю» начальник Борівської селищної військової адміністрації Олександр Тертишний.

Хоча більшість територій офіційно вважаються необстеженими, однак сільгосппідприємства сіють та обробляють приблизно 50–60 %. З часом усе більше нових господарств включаються в процес. Проте сил піротехніків ДСНС для повноцінного розмінування громади не вистачає. Вони займаються розмінуванням ліній електропередач, приватних домогосподарств та лісосмуг, де люди бачать вибухонебезпечні предмети.

– Фермери ж готуються до осінньої посівної, збираються сіяти озимий клин та наймають «Укроборонсервіс» для обстеження. Підприємці з ними укладають договори, сапери виїжджають на поля та обстежують території. Поки що роботи ведуться цією організацією за кошти фермерських господарств, – ділиться Олександр Тертишний.

Знищений танк на одному з полів Борівської громади

«Ми чуємо фронт щодня і щоночі»

«Укроборонсервіс» наразі єдине підприємство, що здійснює розмінування на лівому березі річки Оскіл, де розташована більша частина територій Борівської громади. Проте з безпекових причин організація не здійснює обстеження земельних ділянок у безпосередній близькості до фронту.

Інші міжнародні та гуманітарні організації, що займаються розмінуванням, за словами начальника Борівської СВА, не можуть допомогти з розмінуванням, оскільки, згідно з нормами та правилами, вони працюють на відстані 30–40 кілометрів від лінії фронту, проте майже вся територія громади розташована в цій зоні. Від адміністративного центру – селища Борова – до лінії бойового зіткнення навпростець близько 25–30 кілометрів, а від найбільш віддаленого від Луганської області населеного пункту громади – села Підвисоке – приблизно 35–40 кілометрів. Для порівняння, це відстань, як від Харкова до Чугуєва.

– У нас раніше була нарада з представниками ООН стосовно гуманітарного розмінування. У них є плани з розмінування Ізюмського району, але з нашою громадою ситуація важка. Ми зовсім поруч із фронтом, ми його чуємо щодня і щоночі, бачимо «прильоти» по громаді. Я думаю, через це є затримка. Поки що фермери справляються самотужки, але сподіваємося, що, коли визволення піде далі, ми зможемо всю територію розмінувати, – каже Олександр Тертишний.

Також на якнайскорішу перемогу та подальше обстеження і розмінування територій чекає керівник сільськогосподарського виробничого кооперативу «Солоненське» Сергій Івченко.

– Підприємство поки що не працює, тому що дуже близько бойові дії. Поки вирішили не відновлювати роботу, чекаємо на розмінування та якнайскорішу перемогу, тоді ми зможемо вже почати працювати, – говорить керівник підприємства.

«Солоненське» є одним з підприємств, яке майже не постраждало внаслідок окупації та бойових дій. Жодна з будівель кооперативу не зруйнована, техніка та виробничі потужності залишилися цілими. Як зазначає Сергій Івченко, серед пошкоджень – лише вибиті вікна та посічені уламками фасади будинків. До того ж під час окупації російські війська розікрали деяку апаратуру та комп’ютери.

Усі підприємства постраждали

Сільське господарство до початку повномасштабного вторгнення відігравало основну роль у формуванні бюджету Борівської громади. В її населених пунктах налічувалося 53 фермерські господарства, які працювали на території близько 40 000 гектарів орної землі. Понад 40 % місцевого бюджету складали податки з цього сектора.

Наразі сільськогосподарські роботи проводять на території до 60 % від довоєнної площі орної землі. Бюджет також виконується, однак, як говорить Олександр Тертишний, цього року він планувався, зважаючи на ситуацію в громаді.

– Деокупація громади відбулася в жовтні 2022 року, а бюджет ми формували в грудні. Станом на 1 червня ми виконали його на 108 %. Заробітну платню люди отримують, комунальні установи, лікарні, заклади освіти працюють. Останні, звісно, тільки онлайн, – зазначає очільник громади.

Попри те, що більша частина підприємств уже повертається до роботи, весь сільськогосподарський сектор громади так чи інакше постраждав від окупації та бойових дій.

– Якщо не обстежені поля, люди не сіють, не отримують прибутку. А ще люди не отримують виплати за паї, а це також втрати бюджету, оскільки не платиться прибутковий податок. Отже, вся громада у нас постраждала від агресії, – розповідає Олександр Тертишний.

офіс одного із сільськогосподарських підприємств, в селі Ізюмське Борівської громади

Прифронтові господарства

На Борівщині зафіксовано чимало випадків обстрілу фермерських господарств. У багатьох з них, особливо на великих підприємствах, зруйновані матеріальна база, склади, пошкоджена техніка. Через це втрати у секторі надзвичайно великі.

Також у складній ситуації перебуває тваринництво. Наприклад, одне з фермерських господарств на 600 голів худоби в селі Чернещина, що розташоване на межі Харківської та Луганської областей, постійно перебуває під обстрілами. Ворожі снаряди прилітають як поблизу села, так і на територію господарства. Попри обстріли, люди там працюють, однак, як говорить очільник громади, зайвих рук немає.

– Всупереч усьому Чернещина працює. Вони посіяли частину площ, обслуговують своїх тварин. Гірша ситуація – у селах Копанки та Першотравневе. Там основні фермерські господарства взагалі не працюють, – ділиться Олександр Тертишний.

До речі, ані на початку повномасштабного російського вторгнення, ані під час бойових дій та окупації у Борівській громаді не було випадків евакуації підприємств у більш безпечні регіони. Однак, як зазначає начальник Борівської СВА, ще до окупації громади у квітні 2022 року господарства про всяк випадок евакуйовували техніку на правий берег річки Оскіл. Поступово після деокупації вони повернули техніку та включаються у польові роботи.

Наслідок ворожого обстрілу на території одного з аграрних підприємств на сході Борівської громади

Йде підрахунок збитків

У Борівській громаді також продовжується підрахунок збитків, які російська армія завдала підприємствам та мешканцям. У селищній військовій адміністрації поки що не можуть назвати навіть приблизну цифру завданих збитків.

Нещодавно на Борівщині почала роботу комісія з відшкодування за зруйноване майно. 20 червня був її перший виїзд по домівках мешканців громади, поки що це стосується тільки житлових будинків та домогосподарств. З фермерськими господарствами основна робота попереду.

– Навіть приблизні втрати ми ще не розуміємо, називати точні цифри ще зарано, бо є багато нюансів: експертні оцінки, акти про пошкодження техніки та майна. Аграрії до нас приходять по допомогу, щоб обстежити земельні ділянки та майно, однак поки що самі не розуміють, які в них приблизні збитки, – говорить Олександр Тертишний.

Також, за словами очільника Борівської громади, залишається незрозумілим, як буде працювати механізм відшкодування. Втрати у місцевих фермерів колосальні, і вимірюються не тільки пошкодженим або зруйнованим майном, але й простоєм роботи через розмінування та інші фактори. Та хоча компенсації ще не виплачуються, частина господарств уже почала відновлення. Фермери ремонтують ангари, гаражі та техніку, щоб якнайшвидше повернутися до роботи.

Нагадаємо, нещодавно у селі Піски-Радьківські Борівської громади Харківської області в рамках проєкту «Культурне відродження» художники прикрасили муралами дві стіни.

Раніше ми повідомляли, що у Боровій встановлено сучасну автоматизовану систему оповіщення населення, яка автоматично вмикатиметься у разі оголошення повітряної тривоги на території громади.

Нагадаємо також, що у селищі Борова Харківської області розпочала роботу комісія, яка розглядатиме надання компенсацій за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій.

Головні новини Борова та інших населених пунктів громади читайте на нашому сайті.

Автор: Олександр Манченко