З Борівської громади втекли окупаційна влада і колаборанти

27.09.2022 11:34 Борова

Станом на 26 вересня продовжується боротьба за звільнення лівобережної частини Борівської громади Харківської області від окупантів.

Як повідомляють у Борівській селищній раді, наразі ведуться бойові дії. ЗСУ витісняють противника, але визволені території потерпають від ворожих обстрілів.

– Звуки вибухів також постійно чути з півночі, сходу та півдня. Окупаційна влада залишила громаду, майже всі колаборанти також втекли. Частина місцевих жителів протягом останнього тижня виїхала на більш безпечні території. Решта залишаються вдома, у разі небезпеки ховаються у підвалах та укриттях. Пересуватися вулицями та автошляхами між населеними пунктами наразі небезпечно. Електроенергії, мобільного зв’язку та Інтернету в громаді немає, – повідомили в селищній раді.

Звільнення населених пунктів Борівщини на лівому березі Осколу почалося з півдня. Зокрема, село Піски-Радьківські (другий за розміром населений пункт громади, де до війни мешкало близько 2 тис. людей), за інформацією Борівської селищної ради, вже перебуває під контролем ЗСУ. Але українські військові наразі ще виявляють там групи російських військових, проводять зачистки, розмінування. Місцеві жителі радо зустрічають наших воїнів, намагаються допомогти у побутових питаннях, готують для захисників їжу, зі сльозами радості на очах дякують за визволення.

Вчора, 26 вересня, вперше від початку окупації громади доставили гуманітарну допомогу в село Піски-Радьківські.

– Поїздка була складною, але надзвичайно емоційною. В Ізюмі ми з радістю зустріли своїх земляків, працівників поліції, які там виконували свої обов’язки. Потім у супроводі військових через майже знищене село Яцьківка, пошкоджені села Рубці та Лозове поїхали до Пісків-Радьківських, –  розповів Борівський селищний голова Олександр Тертишний. – Люди, яких ми зустріли, були дуже раді та здивовані, адже ще вчора тут точилися бої. На вулицях лежать тіла окупантів, які тут знайшли собі смерть, і їх ще не встигли навіть прибрати. Піщани наперебій розповідали нам про життя в окупації і зі сльозами дякували мужнім воїнам ЗСУ за визволення.

За словами Олександра Тертишного, за час перебування в селі ще не вдалося повністю оцінити масштаби збитків, але вже очевидно, що зруйновано багато житлових будинків, господарчих будівель, повністю знищений дитячий садок, дуже пошкоджена школа: повилітали шибки, у стінах діри від снарядів, зруйновано дах.