Як переконати рідних виїхати: практичні поради психолога з деокупованої громади Харківщини
У прифронтових та деокупованих громадах Харківщини питання евакуації залишається одним із найскладніших. Особливо — коли йдеться про літніх людей, які часто відмовляються залишати власний дім, навіть попри небезпеку.
Керівниця Центру життєстійкості в Циркунах, психолог за фахом Юлія Соколенко, яка працює безпосередньо в умовах прифронтової деокупованої громади, у розмові з журналістом медіа «Слобідський край» пояснює: головна причина відмови – не впертість, а страх невизначеності.
«Це скоріше не про відсутність відповідальності, а про страх – за себе, за дітей, за рідних. Для багатьох дім залишається останньою опорою і відчуттям безпеки, навіть якщо навколо небезпечно», – говорить керівниця Центру життєстійкості.
За словами психологині, найпоширеніша помилка родичів – спроби тиснути. Така тактика лише посилює опір і змушує людину ще більше триматися за своє рішення залишитися.
«Коли ми говоримо «ви повинні виїхати», людина закривається і починає ще більше відстоювати свою позицію. Натомість важливо дати їй можливість висловити свої страхи, не заперечувати емоції і показати, що її чують», – пояснює Юлія Соколенко.
Психологиня наголошує: універсального способу переконати не існує, адже кожна людина реагує по-різному. Водночас є базові принципи спілкування – спокій, упевненість і конкретика.
«Людині потрібно чітко розуміти, що буде далі: куди вона їде, де житиме, хто допоможе з речами, хто закриє дім. Коли з’являється план, страх поступово зменшується», – каже Юлія Соколенко.
Особливо складно переконати літніх людей, які залишаються самі, тоді як їхні діти далеко. У таких випадках важливо не лише говорити фактами, а й демонструвати турботу та повагу до їхнього вибору.
Водночас у родинах із дітьми додатковим аргументом може стати безпека і розвиток дитини.
«Коли робиш акцент на дітях, на їхній безпеці, навчанні, можливості спілкування і розвитку, саме це часто стає вирішальним фактором. Люди починають бачити, що це не про втрату, а про шанс на краще і безпечніше життя», – зазначає психологиня.
За її словами, важливо також підкреслювати тимчасовість рішення, особливо для літніх людей, які бояться втратити зв’язок із домом.
У підсумку фахівчиня зауважує: евакуація – це передусім не про втрату майна чи звичного життя, а про можливість зберегти здоров’я і життя. І саме це має стати головним аргументом у розмові з рідними.
Раніше «Слобідський край» розповідав, яку підтримку отримують в Ізюмі евакуйовані мешканці Борівської громади.
Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».
Читайте також:
Великобурлуцький хаб у Харкові: що можуть отримати люди
