Чугуївська громада: життя і відновлення під звуки вибухів

Перші удари російської армії Чугуївська громада відчула на собі 24 лютого 2022 року. Місто й досі залишається під прицілом ворога, тут окупанти періодично руйнують будинки цивільних, об’єкти критичної та соціальної інфраструктури. Попри це громада робить усе, щоб люди вірили в майбутнє та не відчували себе покинутими.

(У репортажі з міркувань безпеки ми не наводимо розташування та назви об’єктів у зв’язку з посиленими обстрілами не тільки Чугуївської громади, а й усієї Харківської області.)

3 травня, під час нашої поїздки до громади, Чугуїв двічі опинився під ворожими обстрілами. Перші два потужні вибухи пролунали об 11:40 (спочатку вибухи, а потім повітряна тривога). В одній з будівель працівники збіглися в коридор, аби покинути приміщення з вікнами. Люди намагаються з’ясувати причину вибухів. Хтось обережно припускає, що це розмінування, бо вони мали б бути в районі. Хтось переконаний, що це черговий приліт.

«Та ні, це точно прильоти. І вони в межах міста», – зазначає один з чоловіків.

Усі присутні переглядаються. Телеграм-канали зазвичай попереджають жителів Харківщини про виліт ворожих ракет. Утім там тиша. Жінки починають телефонувати рідним, запитують, чи все з ними гаразд. Згодом лунає відбій повітряної тривоги й усі повертаються до своєї роботи.

Так само й ми, вже готуємося виїжджати з Чугуєва та п’ємо прощальну каву біля будівлі місцевої автостанції. Тут багацько людей, адже жителі не тільки Чугуївської, а й сусідніх громад, приїжджають сюди на закупівлю перед Великоднем. О 12:30 лунає ще один вибух. Люди розбігаються з відкритої території та стають біля стін магазинів, хтось спускається у напівпідвальні приміщення.

«Це вони кошмарять наше ППО! Сволото, пускають, мабуть, з Луганщини ракети по нас», – каже один з чоловіків, поглядаючи на небо.

Тут лунає ще один вибух, гучніший, ніж ті, що були об 11:40. Деякі люди затуляють вуха руками. Дійсно, така гучність добряче б’є по голові, хочеться одразу сховатися.

«От сволото, – додає ймовірно власник одного з магазинів. – Це десь у межах міста прильоти. Я зараз магазин зачиню та не буду сьогодні працювати, нащо воно мені треба».

Уже за п’ять хвилин після обстрілу всі повертаються до своїх звичних справ. Біля мікроавтобуса, що прямуватиме до Харкова, стоять жіночки та закликають усіх перехожих сідати до нього. Річ у тому, що він не поїде, поки всі місця не будуть зайняті.

– Та ми поки назбираємо 18 людей, нас розбомблять уже тут, – нервово сміється одна з цих жінок.

В автобусі лунають дзвінки, майже всім присутнім тут телефонують рідні та питають, чи все там, у Чугуєві, добре.

Згодом, за даними поліції та прокуратури, на місці ударів були виявлені уламки двох ракет системи Торнадо-С з касетними бойовими елементами та двох ракет С-300. Того дня троє людей отримали вибухові та уламкові поранення, пошкоджено будівлі, багатоквартирний будинок, два цивільні автомобілі. Передвеликодній обстріл був націлений на залізничний вокзал Чугуєва.

Чугуїв зустрічає гостей побитим центром. Автостанція, місцевий торгово-розважальний комплекс Big House та прилеглі будинки посічені одним з цьогорічних обстрілів. До речі, ця автостанція вже декілька разів була відновлена, як і сам ТРК. Сюди, як і до Харкова, нині долітають КАБи. Попри доволі неспокійну ситуацію, людей в місті багато, особливо в передвеликодні дні.

– Не можемо сказати, що ситуація в громаді спокійна. Безумовно, люди хвилюються та непокояться про завтрашній день. Попри це, дуже приємно, що в нас розвивається й відкривається новий бізнес. Триває будівництво та ремонт багатьох об’єктів. Це свідчить про те, що люди хочуть жити у своєму місті, – зазначає начальниця Чугуївської міської військової адміністрації Галина Мінаєва.

Незадовго до початку повномасштабної війни Чугуївська громада отримала в комунальну власність вторинну ланку медицини. Тут навіть не встигли повністю привести до ладу медичні заклади, як почалася війна.

– Зранку 24 лютого я прийшла на роботу, саме мала працювати добу. Усі обговорювали те, що відбувається, та ділилися враженнями. Близько 8:30 ранку нам привезли перших поранених з авіамістечка, – згадує перший день війни одна з працівниць відділення травматології медзакладу громади.

Вона каже, що її здивувало, що все керівництво лікарні було на місці та на рівних з іншим персоналом допомагало пораненим. На той час до лікарні надійшло близько 35 людей.

– Люди надходили поступово. У лікарні стояв галас, звідусіль лунало: «вези його сюди, вези його туди». Була паніка, було дуже страшно. Особливо страшно від того, в якому стані привозили людей. Багато крові та поранених, ми ніколи раніше такого не бачили, – ділиться вона.

Утім, зазначає, попри паніку та нерозуміння ситуації в повному обсязі, робота була дуже злагодженою. Тоді працювали всі операційні, а медики, санітарки, медсестри прибігли на допомогу черговим у неробочий час.

– Але справжній страх почався тоді, коли надійшов наказ спустити всіх пацієнтів у підвальне приміщення. Нам сказали, що росіяни можуть бити по лікарні. У травматології практично всі пацієнти були лежачі, ходячих було дуже мало. Ми не розуміли, як їх вивозити, – згадує медпрацівниця.

Палати були вузькими, доводилося ніби грати в шахи, аби вивезти звідти всі ліжка.

Утім спускати вниз тих самих лежачих було неможливо, тому їх ховали за дві стіни перед входом до підвалу та накривали матрацами. У підвалі пацієнти та медпрацівники сиділи з обіду 24 лютого до ранку 25 лютого. Періодично медики виходили на перший поверх до лежачих пацієнтів.

– Було страшно йти додому, і так само було страшно лишати людей у лікарні. Тоді всі між собою домовилися, що в екстреній ситуації ми будемо бігти до лікарні з домівок та допомагати черговій зміні, – ділиться жінка.

Прогноз про те, що окупанти битимуть по лікарні, справдився восени 2022 року. Тоді внаслідок ракетного удару вибуховою хвилею були пошкоджені майже всі будівлі та приміщення медзакладу. Розбило майже всі вікна та вхідні двері, було знищено скління блоків, зламано фурнітуру, деформовано рами. Крім того, було пошкоджено опорядження, покрівлю, фасад будівель, водопровідну та електромережі. Пошкоджень зазнав увесь автомобільний транспорт і медичне обладнання.

– Ми максимально намагалися відновитися й надавати послуги жителям незалежно від обстрілів. І я хочу сьогодні подякувати нашим лікарям, бо навіть у тих жахливих умовах вони працювали й надавали допомогу людям, – зазначає начальниця Чугуївської МВА Галина Мінаєва.

Увесь час громада шукає партнерів і можливості зробити все, щоб лікарі надавали якісні послуги мешканцям і гостям ТГ. Першим після ворожих ударів було відновлено травматологічне відділення. Ремонт був проведений за кошти місцевого та обласного бюджетів, завдяки обласному конкурсу «Разом в майбутнє». Також відновлення відділення підтримав фонд Олени Зеленської, який повністю забезпечив його обладнанням і меблями.

Нині навіть важко уявити, що в лікарні були такі серйозні руйнування. Тут чисті та відремонтовані приміщення, навіть прилегла територія повністю позбулася наслідків ворожих ударів. Заклад відновлено за європейськими стандартами, обладнано найкращою технікою. Утім на цьому роботи з відновлення пошкодженої лікарні не завершуються. Іншу частину медзакладу відновлять коштом UNITED24, а загальна вартість робіт становитиме понад 16,7 мільйона гривень.

– Ми дуже вдячні за таку підтримку. Цей проєкт розпочнеться вже цього року. Ми зробимо в інших відділеннях лікарні такі самі умови, як у відділенні травматології, – зазначає начальниця Чугуївської МВА.

У Чугуївській громаді також є станція екстреної медичної допомоги. Звідси медики виїжджають на аварії, прильоти та інші надзвичайні ситуації. Утім будівля, де вона розташована, була надто занедбаною. Її було зведено ще в 1800-х роках, а вже під час повномасштабної війни було прийнято рішення провести капітальний ремонт і термомодернізацію. На станції нас зустрічає завідувачка Чугуївського відділення екстреної медичної допомоги Ольга Кучерявенко, яка саме зараз проводить тренінг для медиків.

– Ми так збираємося раз на тиждень. Наші знання потребують періодичного відновлення. Не з усіма випадками ти щодня стикаєшся. От зараз у нас був менеджмент дорослого травмованого пацієнта – як поводитися, як проводити огляд, як надавати допомогу в різних ситуаціях залежно від травм, – розповідає пані Ольга.

Станція екстреної меддопомоги – це місце, де медики можуть перепочити між викликами та змінами. Після завершення тренінгу медикині з радістю й навіть гордістю показують кімнату відпочинку та всі кабінети станції. Кажуть, що в таких умовах набагато приємніше працювати. Згодом показують кубки та нагороди, які відділення здобуло за час своєї роботи.

– На початку війни кожного дня прилітало в нашу громаду. То артилерія, то ракети, то якісь ще там снаряди влучали… Дівчатка та хлопці виїжджали на ці виклики й надавали допомогу постраждалим. Вони поверталися заляпані кров’ю поранених людей, поверталися в цей сарай, – Ольга Кучерявенко ледь стримує сльози, згодом робить глибокий видих. – Дуже хотілося, щоб тут були нормальні умови. Щоб вони, коли приїхали з виклику, могли випити кави, чаю в гідних умовах.

Наразі у відновленому центрі екстреної медичної допомоги працює 50 осіб. За час повномасштабної війни кількість працівників тут не змінилась. Хтось виїздив з громади, а на його місце влаштовувався інший.

Цікаво, що на станції, у кутку однієї з кімнат, розташована лежанка, миски та іграшки для котів. Виявляється, що центр поповнився улюбленицею – чорною кішкою. Її господарі виїхали на початку повномасштабного вторгнення, а вона знайшла собі нових власників в обличчі медиків.

Щодня центр екстреної медичної допомоги приймає близько 40 викликів.

– У громаді багато людей живе – місцевих і переселенців. Утім викликів отримуємо небагато. Хочу вірити в те, що люди стали більш обізнаними та не викликають «швидку» без причини. Мабуть, люди думають, що комусь наша допомога буде більш потрібна, – розмірковує пані Ольга.

Через обстріли в Чугуївській громаді повністю знищено три школи. Перша втрата серед закладів освіти була у Клугино-Башкирівці, там тільки-но створили сучасні та комфортні умови для школярів. А у 2022 році, після обстрілу, одразу була розроблена проєктно-кошторисна документація на її відновлення.

– Ми дуже сподівалися, що війна швидко закінчиться… Тому одразу розробили документацію, аби відновити цей заклад. Ліцей дуже важливий саме для того віддаленого мікрорайону, там багато населення проживає, багато діточок. На жаль, сьогодні ми бачимо, що повномасштабна війна триває вже третій рік. Як тільки будуть відповідні сприятливі умови, ми повернемося до питання відбудови цього навчального закладу, – зазначає начальниця Чугуївської МВА Галина Мінаєва.

Тим часом одна зі зруйнованих шкіл все ж таки в громаді відновлюється. Саме перед початком війни в ній була масштабна пожежа, а з 2022 року вона пережила два ракетні удари. Один прийшовся просто в частину закладу, інший поряд. Наразі тут триває велике будівництво.

– Відновлення школи дуже актуальне нині, бо вона будується за сучасними стандартами. Там буде бомбосховище, яке відповідатиме всім нормам. І ми сподіваємося, що в нас буде можливість у ньому відновити офлайн-навчання. Хоча б з якимось періодичним графіком, не для всіх вікових груп діточок, – зазначає Галина Мінаєва.

Третя знищена школа також розташована у віддаленому мікрорайоні громади. Її головний корпус вже почали розбирати. А будівлю початкової школи планують консервувати, аби згодом відновити її діяльність для маленьких школярів.

Ще одна велика втрата для Чугуївської громади та її жителів – районний будинок культури. Його було знищено 25 липня 2022 року. Тоді під завалами загинуло троє людей. Наразі на його місці немає нічого, будівля повністю знесена. У майбутньому тут планують звести ЦНАП.

– Це біль, напевно, кожного жителя. Це була така знакова будівля для Чугуєва. Там займалися наші діти. Утім у громаді є ще один будинок культури. Він працює, бо культурне життя надихає на повсякденне життя, – каже Галина Мінаєва.

Також у громаді було пошкоджено фізкультурно-оздоровчий комплекс, який мали відкрити в березні 2022 року. Наразі будівля частково законсервована.

– Сьогодні також є питання по нашій спортивній школі, бо через численні удари по громаді там є проблеми із самою конструкцією, – пояснює керівниця Чугуївської МВА.

За даними начальниці управління освіти Чугуївської міської ради Марини Ребрової, майже тисяча школярів громади наразі живе та навчається за кордоном. У рідних школах вони лише вивчають окремі предмети. Ще 475 школярів живуть в інших областях України.

Увесь час повномасштабної війни в Чугуївській громаді працюють над тим, аби люди відчували себе потрібними.

– Громада живе, коли в ній живуть люди. Наше завдання – створити відповідні умови для того, щоб людині було зручно тут жити. Тому надання медичних послуг, адміністративних послуг, розвиток бізнесу, відновлення житла – все це робиться для наших людей. Ми віримо в те, що більшість повернеться. Як би не було, а вдома краще. І тільки тепер ми це все відчули на собі, – підкреслює Галина Мінаєва.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.