Яка коронакризова ситуація склалася в Харківській області. Коментар Сергія Чернова

17.11.2021 13:19 Думка

Економічне становище та соціально-економічну ситуацію в Харківській області прокоментував депутат обласної ради Сергій Чернов.

Президент Української асоціації районних та обласних рад розповів про ситуацію в регіоні, поступове зростання цін та можливості інвестицій.

Ви активно слідкуєте за статистикою, коментуєте соціально-економічну ситуацію на Харківщині, вболіваєте за реформи та майбутнє регіону, як Ви охарактеризуєте «день сьогоднішній»?

Ми переживаємо період кардинальних змін в економічному секторі всього світу, і це не може не відбиватися на нашому житті. У подібних обставинах країни по мірі можливостей намагаються забезпечувати максимальну захищеність громадян, але в період кризи це непросто, якщо в соціально-економічній галузі бракує фінансових гарантій. 

Які прогнози Ви б могли зробити, дивлячись на показники?

Я реаліст і вважаю, що зайвий оптимізм тут недоречний. Ситуація складна. Вже другий рік ми спостерігаємо рваний темп економіки. Показники, які виходили вперед на початку року, знову виявилися нижчими, ніж передбачалося. Низка галузей ніби почала оновлюватися, але із серпня-вересня економічна активність знову знизилася. Наприклад, згідно із статистикою, зменшення середньої заробітної плати в серпні попереднього року порівняно з липнем 2021 року спостерігалося в більшості видів економічної діяльності: від 0,6 % у професійній, науковій та технічній діяльності до 12,3 % в освіті. Це означає лише одне – остаточно вичерпалися ресурси, запаси, які були у багатьох на випадок кризи.

Споживчі ціни поступово, але постійно ростуть. Індекс споживчих цін (ІСЦ) по області з початку року – 107,2 %. І зрозуміло, що подорожчання відбуватиметься і далі.

І зарплатні борги, між іншим, ростуть, і я не бачу сьогодні дієвих механізмів, які б могли зупинити цю прикру тенденцію.

Також ростуть борги населення за житлово-комунальні послуги, зокрема сплати за постачання теплової енергії та гарячої води на кінець вересня жителі регіону заборгували понад 3,6 мільярда гривень.

Індекс промислової продукції у вересні 2021 року порівняно із серпнем 2021 року становив 100,3 %, з вереснем 2020 р. – 93,9 %. Але, якщо дивитись по окремих галузях, є падіння і, навпаки – приріст діяльності.

У січні – вересні 2021 року індекс сільськогосподарської продукції порівняно із січнем – вереснем 2020 року становив 83,8 %, у той час у підприємствах – 79,1 %, у господарствах населення – 93,7 %. В минулому році ми пережили локдаун, проте в цьому році все одно не дотягнули.

За статистикою, обсяги продажу сільськогосподарських тварин зменшилися на 6,4 %, у той час великої рогатої худоби – на 2,7 %, птиці свійської – на 29,5 %.

Ви часто говорите про активізацію роботи над інвестиційними проєктами. Що робити, щоб потік інвестицій у наш регіон трохи пожвавився?

З одного боку, ми маємо мотивувати райони генерувати ідеї, з іншого – зацікавлювати потенційних інвесторів вкладатися в нашу економіку та розвиток. Треба сказати, що через коронакризу інвестори дещо сповільнили темпи діяльності. Вважаю, що треба шукати покупців серед глобальних інвесторів, які готові були б не лише вкладатися в науково-виробничу базу, але й сприяти нашій присутності на великих міжнародних ринках.

Незабаром прийняття бюджету Харківської області-2022, і Ви, як депутат Харківської обласної ради, будете брати в цьому участь. Які ключові позиції Ви б виділили?

Акценти не змінилися і в цьому році. Районним бюджетам слід забезпечити отримання коштів на виконання програм соціально-економічного розвитку територій районів, інфраструктури, утримання майна, у тому числі соціально значущих об’єктів, які надають необхідні послуги для населення. Серед іншого – видатки на боротьбу з пандемією, дивлячись на темпи поширення хвороби, я не думаю, що все швидко мине.

З особистого досвіду, на жаль, мушу сказати, що люди в області стали частіше хворіти на тяжкі недуги. Таку ситуацію я спостерігаю щоразу на депутатських прийомах. Це означає, що потрібні більші видатки на допомогу населенню. А в глобальному сенсі – треба переглядати механізми роботи системи оздоровлення і профілактики, можливо, час подумати над розробкою програми дієвої страхової медицини.

Наразі в області дуже гострий дефіцит бюджету по енергоносіях, ураховуючи підвищення тарифів. І це будуть не мільйони, а десятки мільйонів гривень. Тому одним з викликів стане питання збільшення коштів на енергоносії в наступному році. І до кінця цього року також треба буде знайти джерела фінансування енергоносіїв.

Як, на Вашу думку, цьогоріч пандемія відбилася на різних сферах життєдіяльності населення?

Пандемія – це велика проблема, до якої не була готова жодна країна. Особливість нової кризи – не тільки в тому, що вона створює безпрецедентну невизначеність, а й те, що вона б’є по робочих місцях, руйнує цілі сектори економіки. Наша економіка дуже залежить від світової торгівлі, зокрема у випадку падіння попиту на товари українського експорту, буде ще більше загострення ситуації. Але поки за останніми даними, експорт товарів до країн Європейського Союзу становив майже 290 мільйонів доларів та збільшився порівняно з минулим роком на 36,6 %.

Минулого року я пропонував зробити 2021-й роком медицини. Враховуючи ситуацію, я вважав, що необхідно провести інвентаризацію закладів охорони здоров’я, насамперед обласних; подивитися на матеріальну базу і з’ясувати, що ми можемо зробити для її покращення. Як показав досвід цього року, я не помилився, проте роком медицини 2021-й так і не став.

Крім того, необхідно посилити контроль за будівництвом комплексу комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології». Виділяються великі кошти, але вони погано і повільно освоюються. В умовах, коли все більша кількість людей страждає на онкологічні захворювання, вважаю таку ситуацію неприпустимою. Контроль повинен бути і з боку правоохоронних органів, і з боку депутатів на сесіях Харківської обласної ради. Важливо, аби на фоні коронавірусу ми не забували, що інші хвороби, на які страждає людство, теж нікуди не поділися.

Логічне рішення одне – ми маємо навчитись жити і працювати в нових умовах, а не чекати, коли ситуація сама виправиться.